Рішення № 10321135, 25.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 13/006-10          

За позовом Здолбунівського відкритого акціонерного товариства „Волинь-Цемент”, м. Здолбунів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський Міськбуд”, м. Біла Церква

про стягнення 472380,88 грн.

                    Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Скарбарчук О.Г.- довіреність №1796-юр. від 15.07.2009р.;

від відповідача Степанець Т.О. - довіреність №79114 від 16.09.2009р.;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Здолбунівського відкритого акціонерного товариства „Волинь-Цемент” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський Міськбуд” (далі –відповідач) про стягнення 472380,88 грн., з яких 333072,42 грн. –основний борг, 10268 грн. –відсотки за користування коштами, 22989,24 грн. –пеня, 7192,57 грн.. –збитки від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів поставки №60/08-Ц від 25.12.2007 р. та №99/09-Ц від 12.05.2009 р. щодо оплати за отриманий товар.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов в якому позовні вимоги в сумі 333072,95 грн. визнав в повному обсязі, але погасити заборгованість на даний час не має можливості через відсутність коштів та великою дебіторською заборгованістю. Також відповідач просить дати відстрочку в сплаті основного боргу.

В судовому засіданні 25.05.2010 р. представник позивача надав суду заяву про часткову відмову від пені на суму заборгованості в розмірі 52568 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №5932565А і просить стягнути з відповідача загалом 16587,46 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

25.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №60/08-Ц (далі –Договір). На виконання умов договору відповідач отримав від позивача згідно ж/д накл. Ц-00016079 від 8.10.2008 р. цемент в кількості 72000 кг та згідно ж/д накл. Ц-00016127 від 20.10.2008 р. цемент в кількості 71800 кг (далі –товар) на загальну суму 460598,01 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.6 договору відповідач зобов’язаний оплатити поставлену партію товару протягом 3-х календарних днів з моменту здійснення поставки відповідно до п. 3.2 договору.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару повністю не здійснив, у зв’язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за товар поставлений 18.10.2008 р. в сумі 48424,42 грн. та за товар поставлений 20.10.2008 р. в сумі 52568 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору у разі порушення відповідачем строків оплати товару, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується на розмір несплачених відповідачем грошових сум з першого дня прострочення максимального терміну оплати, встановленого в п. 4.7 договору. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення оплати відповідачем і припиняється в момент повного погашення заборгованості відповідачем. Крім цього, відповідач у вказаному вище випадку прострочення оплати товару повинен сплатити на вимогу позивача додатково проценти в розмірі 10% річних, на розмір несплачених відповідачем грошових сум з першого дня прострочення максимального терміну оплати встановленого в п. 4.6 договору. Нарахування процентів здійснюється за весь період прострочення оплати відповідачем і припиняється в момент повного погашення заборгованості відповідачем. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума відсотків в розмірі 6434,48 грн. та 6913,05 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Позивачем також заявлено з відповідача до стягнення на заборгованість в розмірі 48424,42 грн. - 14420,53 грн. пені та на заборгованість в розмірі 52568 грн. -15481,64 грн. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Проте враховуючи подану заяву позивача про частково відмову від позову в частині стягнення пені на суму заборгованості в розмірі 52568 грн. і, як наслідок, зменшення суми позовних вимог в зазначеній частині з 15481,64 грн. до 9079,86 грн. суд дійшов висновку про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 6401,78 грн. пені в зв’язку з прийняттям судом відмови позивача від позову в зазначеній частині вимог на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 16587,46 грн. відповідно.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір збитків від інфляції за весь час прострочення складає 8950,46 грн. та 9716,33 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що 12.05.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №99/09-Ц з умовами аналогічними до договору №60/08-Ц від 25.12.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи та акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.09.2009 року, позивачем було поставлено для відповідача продукцію загальною вартістю 230 080,50 грн. а саме:

-          16.05.2009 року вагон №97268650 загальною вартістю 56 659,00 грн.;

-          01.06.2009 року вагон №97175127 загальною вартістю 58 320,00 грн.;

-          29.07.2009 року вагон №97271902 загальною вартістю 57 510,00 грн.;

-          08.08.2009 року вагон №97250054 загальною вартістю 57 591,00 грн.

В порушення п. 4.6 договору №99/09-Ц відповідач отриманий товар повністю не оплатив, у зв'язку з чим, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.6.1. Договору №99/09-Ц були нараховані наступні суми:

-          на заборгованість в розмірі 56 659,00 грн., - 8 993,29 грн. інфляційних втрат, 8 853,55 грн. пені, 4 222,26 грн. відсотків за користування коштами;

-          на заборгованість в розмірі 58 320,00 грн. - 9 256,93 грн. інфляційних втрат, 8 550,67 грн. пені, 4 090,39 грн. відсотків за користування коштами;

-          на заборгованість в розмірі 57 510,00 грн. - 8 403,32 грн. інфляційних втрат, 6421,42 грн. пені, 3 119,72 грн. відсотків за користування коштами;

-          на заборгованість в розмірі 57 591,00 грн., - 8 481,23 грн. інфляційних втрат, 6 048,63 грн. пені, 2 950,55 грн. відсотків за користування коштами.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи розрахунок зазначених санкцій є обґрунтований, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 333072,42 грн. основного боргу, який визнаний відповідачем, 16587,46 грн. пені, 10268 грн. відсотків за користування коштами та 7192,57 грн. збитків від інфляції в межах заявлених позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви.

Клопотання відповідача про відстрочення сплати основного боргу судом не задовольняється оскільки необґрунтовано належними доказами та відсутня згода позивача на задоволення судом такого клопотання.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський Міськбуд” (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Глиняна, 45а; код 14359302) на користь Здолбунівського відкритого акціонерного товариства „Волинь-Цемент” (Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Шевченка 1; код 00293054) 333072 (триста тридцять три тисячі сімдесят дві) грн. 42 коп. основного боргу, 16587 (шістнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 46 коп. –пені, 10268 (десять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 97 коп. –відсотків за користування коштами, 7192 (сім тисяч сто дев’яносто дві) грн. 57 коп. –збитків від інфляції та судові витрати 3671 (три тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 21 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 6401,78 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                 С.Ю. Наріжний