Рішення № 10321109, 01.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 10/047-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/047-10

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», м. Київ

до                              товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»,

м. Бориспіль

про                               стягнення 3787165,44 грн.

Представники:

від позивача:           Буртовий М.В. - довіреність б/н від 01.03.2010 р.;

від відповідача           Мажоров С.В. - довіреність б/н від 16.09.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»(далі-позивач), звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 3787165,44 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р. та Договорів про внесення змін до нього, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 3025089,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 508223,43 грн., 35000,00 грн. плати за надання та управління фінансовим кредитом, з огляду на прострочення сплати яких позивачем нараховані 171688,94 грн. пені за кредитом, 29247,99 грн. пені за відсотками, 221,26 грн. пені за несвоєчасну плату за надання та управління фінансовим кредитом, 13342,31 грн. інфляційних втрат та 4352,51 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/047-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 30.03.2010 р. представником позивача надано заяву б/н від 29.03.2010 р., в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення розміру позовних вимог, якою останній просить стягнути з відповідача 3025089,00 грн. заборгованість за кредитом, 508223,43 грн. заборгованість за відсотками, 40000,00 грн. плати за надання та управління фінансовим кредитом, 237950,82 грн. пені за кредитом, 40416,81 грн. пені за відсотками, 299,28 грн. пені за надання та управління фінансовим кредитом, 13342,31 грн. інфляційних втрат, 4352,51 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення; вимоги ухвали суду від 09.03.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 30.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 20.04.2010 р.

В судовому засіданні 20.04.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням наданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2010 р. не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання б/н та дати, яким відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника. Вимоги ухвал суду від 09.03.2010 р. та від 30.03.2010 р. відповідач повторно не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 20.04.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 18.05.2010 р.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 27.04.2010 р., на підставі заяви судді Привалова А.І., продовжено строк вирішення спору у справі № 10/047-10.

В судове засідання 18.05.2010 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що засвідчує власний підпис повноважного представника позивача на бланку повідомленні про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. представником відповідача частково надано документи витребувані судом, проте не виконанні вимоги ухвал суду в частині надання обґрунтованого відзиву на позовну заяву.

18.05.2010 р. через загальний відділ господарського суду представниками сторін надано клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом, проте судом встановлено, що зазначене клопотання подано до суду о 13 год. 45 хв., після судового засідання, яке закінчилось о 12 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 18.05.2010 р. відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 01.06.2010 р. представником позивача надано суду заяву б/н від 01.06.2010 р., якою позивач уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. плати за надання та управління кредитом, а не як було зазначено позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог - 40000,00 грн., оскільки при підготовці заяви було допущено описку, проте розмір заборгованості при розрахунку суми позову здійснений за вірною сумою.

Представником відповідача в судовому засіданні 01.06.2010 р. усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого представник позивача заперечував.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2005 р. між акціонерним комерційним банком «Національний кредит»правонаступником якого, згідно із Статутом є публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»(позивач, банк) та відповідачем (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику в строк користування до 23.06.2008 р. кредитну лінію, у сумі, яка не може перевищувати 3520000,00 грн., з його цільовим використанням (п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору).

Кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком, на рахунки контрагентів позичальника або на поточний рахунок позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуться позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18 % відсотків річних.

Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісяця за період з першого по останній день поточного місяця та сплачуються позичальником в національній валюті України, не пізніш останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному обсязі в день погашення заборгованості.

23.06.2008 р., 10.09.2008 р., 18.12.2008 р. між позивачем та відповідачем укладені Договори про внесення змін № 2/02-413/2-1, № 3/02-547/2-1, № 4/02-741/2-1, якими між сторонами погоджено внести зміни до п. 2.2 Кредитного договору № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р. шляхом визначення дати повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум - 20.03.2009 р. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п’ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати кредиту, відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений договором строк, але не пізніш дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту. Також, сторони дійшли згоди, щодо встановлення з 10.09.2008 р. відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 23 %.

25.06.2009 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін № 02-2/2-1 до Кредитного договору, яким між сторонами погоджено, що з 01.07.2009 р. відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником у розмірі 25 % відсотків річних, а також внесено зміни до п. 2.1 договору, шляхом його доповнення наступним змістом: «ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: - з 01.10.2009 р. ліміт встановлюється у сумі 2627119,00 грн.

                              - з 01.11.2009 р. ліміт встановлюється у сумі 1313560,00 грн.

                              - з 01.12.2009 р. ліміт встановлюється у сумі 0 грн.».

Крім того, внесено зміни до п. 2.2 розділу 2 Кредитного договору шляхом заміни слів «20 березня 2009 року»на «01 грудня 2009 року».

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 10561 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На виконання умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р. позивачем перераховано на рахунок відповідача 3500000,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 01 від 29.06.2005 р. на суму 2653645,03 грн., № 02 від 30.06.2005 р. - 515000,00 грн., № 03 від 30.06.2005 р. - 85000,00 грн., № 04 від 05.06.2005 р. - 246355,00 грн.

Проте, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за умовами Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р. та Договорів про внесення змін у встановлений строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 19.02.2010 р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 3025089,00 грн. та заборгованість за відсотками у сумі 508223,43 грн.

10.04.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 09-6/310 про погашення кредитної заборгованості, відправлення якої підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром на відправлення кореспонденції від 10.04.2009 р., якою останній просить відповідача погасити заборгованість за кредитом у сумі 3350000,03 грн., заборгованість за відсотками у сумі 75535,62 грн., відсотки за травень 2009р. у сумі 24230,14 грн., пеню у сумі 42249,40 грн.

Проте, зазначена вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідачем в порушення умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р. та Договорів про внесення змін до нього у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитом, вимога позивача про стягнення з відповідача 3025089,00 грн. заборгованості за кредитом та 508223,43 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, на підставі п. 3.3 договору, просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. плати за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії, яка нарахована за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2010 р.

Відповідно до умов п. 3.3 договору, за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячну плату у розмірі 500,00 (п’ятсот) гривень.

Плата за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується банком щомісячно за період з першого до останнього дня поточного місяця та сплачується позичальником щомісяця не пізніш останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника на рахунок, відкритий банком.

Враховуючи умови договору та несплату відповідачем зазначеної суми, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. плати за надання та управління фінансовим кредитом нараховані позивачем правомірно та підлягають стягненню з відповідача.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати кредиту позивач, на підставі п. 5.3 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005 р., просить стягнути з відповідача 237950,82 грн. пені за кредитом, яка нараховані за період з 01.10.2009 р. по 23.03.2010 р.

Відповідно до п. 5.3 договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від сум и простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Також, позивач, на підставі п. 5.3 договору, у зв’язку із порушенням відповідачем строків сплати відсотків за користування кредитом, просить стягнути з відповідача 40416,81 грн. пені за відсотками, яка нарахована за період з 02.07.2009р. по 29.03.2010 р.

Умовами пункту 3.5 договору передбачено, що у випадку якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом першим ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення відповідачем плати за надання та управління кредитом у сумі 299,28 грн.

Судом встановлено, що договором (п. 5.3), передбачено стягнення пені з позичальника у разі несвоєчасної сплати сум кредиту та/або плати за кредит.

Враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за кредитом у сумі 237950,82 грн., пені за відсотками у сумі 40416,81 грн. та пені за несвоєчасну сплату послуг за надання та управління кредитом є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Крім того, позивач, у зв’язку із прострочення відповідачем сплати відсотків за користування кредитом, просить стягнути з останнього інфляційні втрати у сумі 13342,31 грн., які нараховані за період з липня 2009 р. по січень 2010 р. та 3 % річних у сумі 4352,51 грн., які нараховані за період з 01.07.2009 р. по 18.02.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат і 3 % річних, та задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 11, 202, 258, 509, 525, 526, 611, 625, 626, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79; код ЄДРПОУ 33488613) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; код ЄДРПОУ 20057663) 3025089,00 грн. заборгованості за кредитом, 508223,43 грн. заборгованості за відсотками, 4000,00 грн. плати за надання та управління кредитом, 237950,82 грн. пені за кредитом, 40416,81 грн. пені за відсотками, 299,28 грн. пені за надання та управління кредитом, 13342,31 грн. інфляційних втрат, 4352,51 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 17.06.2010 р.