Рішення № 10320810, 09.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2010 р. Справа № 21/087-10

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня», Київська обл., м. Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 2530,83 гривень

за участю представників:

від позивача: Коваленко Ю.О. (довіреність від 01.03.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегиня»(далі-ТОВ «Берегиня»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1) про стягнення 2530,83 грн., з яких: 2233,33 грн. заборгованості за договором №22/1-А від 01.05.2008р. та 297,50 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2010р. порушено провадження у справі №21/087-10 та призначено справу до розгляду на 26.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2010р. розгляд даної справи відкладено на 09.06.2010р.

В судові засіданні 26.05.2010р. та 09.06.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008р. між ТОВ «Берегиня»(далі-орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі-орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №22/1-А (далі-Договір).

Пунктами 1, 3.1, 3.2, 4.1, 5.1 та 6.1 Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння частину нежитлового приміщення, площею 8 мІ, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р 50 років Перемоги, 44/2.

Приймання-передача та повернення обєкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін, на підставі акту здачі-приймання.

Обєкт, що орендується, вважається переданим в оренду, та таким, що повернений орендодавцю, з моменту підписання акту здачі-приймання.

Термін оренди складає 1 рік.

Розмір орендної плати за весь обєкт, що орендується, в цілому на місяць складає 1000,00 грн.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівки в касу наперед не пізніше 5 числа кожного місяця.

Орендар зобовязується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Судом встановлено, що позивач протягом дії Договору свої обовязки за Договором виконав належним чином.

01.05.2008р. сторонами підписано Акт приймання-передачі обєкту оренди за Договором.

На виконання умов Договору, протягом, зокрема, квітня 2009р. позивачем надавались, а відповідачем приймались послуги з оренди нежилих приміщень у відповідності до п. 5.1 Договору вартістю 1000,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов Договору.

15.04.2009р. позивачем направлено відповідачу лист №82, відповідно до якого позивач інформував останнього про закінчення строку дії Договору, відсутність наміру продовжувати строк його дії та вимагав 01.05.2009р. звільнити орендоване приміщення. Копія зазначеного листа міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що відповідач фактично повернув обєкт оренди за Договором орендодавцеві лише 07.06.2009р., акт приймання-передачі підписувати відмовився, позивачем нараховано 1233,33 грн. орендної плати за травень 2009р. та 7 днів червня 2009р.

Втім, свої обовязки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті орендної плати, як зазначає позивач, за квітень-червень 2009р. в розмірі 2233,33 грн.

Сплачені ж відповідачем 02.06.2008р. 1000,00 грн., 30.07.2008р. 5000,00 грн. та 06.11.2008р. 5000,00 грн., відповідно до наданих позивачем розрахунків, зараховані в рахунок сплати орендної плати за травень 2008р.-березень 2009р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 2233,33 грн. заборгованості за Договором по сплаті орендної плати за квітень-червень 2009р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за весь обєкт, що орендується, в цілому на місяць складає 1000,00 грн.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готів в касу наперед не пізніше 5 числа кожного місяця.

Оскільки у відповідності до п. 4.1 Договору строк дії Договору припинився 30.04.2008р., а його умовами не передбачено обовязок, порядок, розмір та термін сплати орендної плати за період понад встановлений умовами Договору, тобто після закінчення терміну його дії, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 1233,33 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за Договором за період травень-червень 2009р., а тому зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач протягом строку дії Договору частково сплатив орендну плату, зазначений факт відповідачем не спростовано, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. заборгованість по сплаті орендної плати згідно Договору за квітень 2009р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 297,50 грн. пені, нарахованої за період: з 05.04.2009р. по 04.05.2009р. на 1000,00 грн. заборгованості, з 05.05.2009р. по 04.06.2009р. на 2000,00 грн. заборгованості, з 05.06.2009р. по 04.12.2009р. на 2233,33 грн. заборгованості.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Водночас ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи строки сплати орендної плати, встановлені Договором, відповідач повинен був сплатити орендну плату за квітень 2009р. до 05.04.2009р. включно, таким чином, право на нарахування пені, у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобовязання відповідачем за Договором, у позивача виникло лише з 06.04.2009р.

Враховуючи недоведеність позивачем обовязку відповідача сплачувати орендну плату понад термін дії Договору (травень-червень 2009р.), вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за період з 06.04.2009р. по 06.10.2009р. на 1000,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень 2009р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 112,44 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 297,50 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 112,44 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 65, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13723125) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості, 112 (сто дванадцять) грн. 44 коп. пені, 11 (одинадцять) грн. 12 коп. державного мита та 103 (сто три) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяВ.А. Ярема

Рішення підписане 14.06.2010р.