Рішення № 10320762, 10.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2010 р. Справа № 10/093-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/093-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»,

м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Березань

про стягнення 35133,23 грн.

Представники:

від позивача: Тарасенко О.В. - довіреність №22 від 21.04.2010 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення з останнього 35133,23 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих не себе зобовязань згідно з умовами Договору поставки № 0098/05 від 02.03.2005 р., у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 31020,34 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 291,72 грн. пені, 44,14 грн. 3 % річних, 3102,03 грн. штрафу, а також позивач просить стягнути з відповідача 675,00 грн. витрат, понесених позивачем для захисту та відноваленням свого порушеного права.

Ухвалою суду від 26.04.2010 р. порушено провадження у справі № 10/093-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 20.05.2010 р. представником позивача надано суду клопотання № 2725 від 18.05.2010 р., на підставі ст. 22 ГПК України, яким позивач зменьшує розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 291,72 грн. пені, 44,14 грн. 3 % річних, 3102,03 грн. штрафу, а також 675,00 грн. витрат, понесених позивачем для захисту та відноваленням свого порушеного права. В судовому засіданні 10.06.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, в редакції наданої заяви про зменьшення розміру позовних вимог.

Відповідач особисто в судові засідання 20.05.2010 р. та 10.06.2010 р. не зявився, свого представника в судові засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення ухвали суду від 26.04.2010 р. та відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 20.05.2010 р.; вимоги ухвал суду від 26.04.2010 р., та від 20.05.2010 р. не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2005 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 0098/05, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність товар, а саме: лікарські засоби та вироби медичного призначення, а покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату, згідно з умовами договору (п.1.1 договору).

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що ціна та загальна вартість товару, який поставляється покупцю, вказується у видаткових накладних на кожну партію поставки товару.

Пунктами 3.1, 3.2 договору між сторонами погоджено, що оплата отриманого товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в термін, зазначений у видатковій накладній.

На виконання умов Договору поставки № 0098/05 від 02.03.2005 р., згідно з видатковими накладними, а саме:

-№ 2658873 від 04.02.2010 р. на суму 5164,90, з узгодженим терміном оплати, до 25.02.2010 р.;

-№ 2658861 від 04.02.2010 р. - 131,70 грн., з узгодженим терміном оплати, до 25.02.2010 р.;

-№ 2658862 від 04.02.2010 р. - 3934,16 грн., з узгодженим терміном оплати, до 25.02.2010 р.;

-№ 2659805 від 10.02.2010 р. - 7080,37 грн., з узгодженим терміном оплати, до 12.03.2010 р.;

-№ 2659792 від 10.02.2010 р. - 3613,77 грн., з узгодженим терміном оплати, до 12.03.2010 р.;

-№ 2661898 від 23.02.2010 р. - 2349,99 грн., з узгодженим терміном оплати, до 25.03.2010 р.;

-№ 2661872 від 23.02.2010 р. - 3221,64 грн., з узгодженим терміном оплати, до 25.03.2010 р.;

-№ 2661871 від 23.02.2010 р. - 37,74 грн., з узгодженим терміном оплати, до 25.03.2010 р.;

-№ 2662835 від 02.03.2010 р. - 4073,02 грн., з узгодженим терміном оплати, до 01.04.2010 р.;

-№ 2662819 від 02.03.2010 р. - 3413,05 грн., з узгодженим терміном оплати до 01.04.2010 р., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 33020,34 грн.

Відповідно до умов договору, кожна накладна, згідно з якими відбувалась поставка товару, містить граничний термін оплати товару.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань згідно з умовами Договору поставки № 0098/05 від 02.03.2005 р., у встановлений накладними строк лише частково здійснив оплату отриманого товару у сумі 2000,00 грн., залишок вартості товару у сумі 31020,34 грн. залишений відповідачем не сплаченим.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В судовому засіданні 20.05.2010 р. представником позивача надано клопотання № 2725 від 18.05.2010 р., на підставі ст. 22 ГПК України, яким позивач зменьшив розмір позовних вимог, в частині стягнення заборгованості, у звязку з її сплатою, на підтвердження чого позивачем надано копії банківських виписок з особистого рахунку позивача.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем повністю сплачена сума заборгованості, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 31020,34 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У звязку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач, на підставі п. 7.3 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 291,72 грн., яка нарахована за період з 25.02.2010 р. по 02.04.2010 р. від сум заборгованості.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 ГПК України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені у сумі 291,72 грн., яка нарахована від сум заборгованості, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені та задовольняє її за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Також, позивач, на підставі п. 7.2 договору, просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 3102,03 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого в строк товару.

Судом також перевірено правильність нарахування позивачем штрафу та задоволено його за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 44,14 грн., які нараховані за період з 25.02.2010 р. по 02.04.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних та задовольняє їх за розрахунком позивача, доданим до матеріалів справи.

Також, суд розглянув вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 675,00 грн. витрат, понесених позивачем у звязку із захистом та відновленням свого порушеного права, та встановив, що зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є обєктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобовязання; причинний звязок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом обєктивної сторони правопорушення є причинний звязок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобовязань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 675,00 грн., витрачена ним у звязку з отриманням юридичних послуг від іншої юридичної особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному звязку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за іншим договором. (додатково див. пост. ВСУ від 04.03.2002р. у справі № 2/217).

Таким чином, віднесення до збитків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України. При цьому, вимоги в частині стягнення 675,00 грн. не можуть бути відшкодовані позивачеві і на підставі ст. 44 ГПК України, оскільки статтею 44 ГПК України, передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Отже, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам (додатково див. пост. ВСУ від 01.10.2002р. у справі № 30/63).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні покладаються на відповідача, з урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості до подання позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 599, 623, 625, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 218, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29; код ЄДРПОУ 30263519) 291,72 грн. пені, 44,14 грн. 3 % річних, 3102,03 грн. штрафу, а також судові витрати: 264,58 грн. державного мита та 230,13 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 31020,34 грн. заборгованості припинити.

4. В задоволені позову в частині стягнення з відповідача 675,00 грн. витрат, повязаних із захистом та відновленням порушеного права відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 29.06.2010 р.