Рішення № 10320758, 25.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 10/083-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/083-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полімери України», м. Дніпропетровськ

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер»,

                              м. Бориспіль

про                               стягнення 240604,15 грн.

Представники:

від позивача:           Садовнікова Н.О.- довіреність б/н від 31.12.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полімери України»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 240604,15 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих не себе зобов’язань згідно умов Договору поставки № 311/09 від 02.12.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 200000,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 12693,15 грн. пені, 9335,61 грн. інфляційних втрат, 18575,39 грн. 30 % річних.

Ухвалою суду від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі № 10/083-10 та призначено її до розгляду.

Представник позивача в судове засідання 22.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, проте в судовому засіданні 25.05.2010 р. присутнім представником позивача надано суду витребувані документи та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 22.04.2010 р. та 25.05.2010 р. не з’явився, проте 20.04.2010 р. та 25.05.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю прибуття в судові засідання його повноважного представника; вимоги ухвал суду від 12.04.2010 р. та від 22.04.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 311/09 відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погодженими сторонами специфікаціях та видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Розділом 2 договору визначено, що найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару, зазначаються в специфікаціях, підписаних сторонами щодо кожної партії товару.

Пунктом 3.1 договору між сторонами погоджено, що постачання товару здійснюється шляхом його самовивозу зі складу постачальника або шляхом відвантаження товару перевізнику зі складу постачальника. Умови постачання кожної партії товару погоджуються сторонами у специфікації.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна кожної одиниці товару визначається сторонами у специфікації на кожну партію товару, а пунктом 7.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в порядку та в строки, передбачені в специфікації або на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару.

18.11.2009 р. між позивачем та відповідачем підписана специфікація № 1 до Договору поставки №311/09 від 17.11.2009 р. на суму 425025,00 грн., з встановленою умовою оплати: «з відстрочкою платежу 14 календарних днів з дати отримання товару».

Позивачем на підставі видаткових накладних № ПЛ-181106 від 18.11.2009 р. на суму 358750,00 грн. та № ПЛ-181107 від 18.11.2009 р. на суму 93275,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: ПНД ПЭ2НТ 11-9, всього на загальну суму 452025,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 632 від 18.11.2009 р. на ім’я Костюха Сергія Олександровича.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, вартість товару, поставленого позивачем на підставі видаткових накладних № ПЛ-181106 від 18.11.2009 р., № ПЛ-181107 від 18.11.2009 р. та отримано відповідачем на підставі довіреності № 632 від 18.11.2009 р. сплачена останнім лише частково у сумі 252025,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з особистого рахунку позивача, залишок вартості товару у сумі 200000,00 грн. залишений відповідачем не сплаченим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання не з’явився, письмових пояснень, доказів оплати товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем не сплачена позивачу повна вартість отриманого на підставі Договору № 311/09 від 02.12.2009 р. товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Також, позивач, у зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, на підставі п. 8.3.3 договору, просить суд стягнути з останнього 12693,15 грн. пені, яка нарахована позивачем за період з 03.12.2009 р. по 25.03.2010 р. від суми заборгованості.

Умовами п. 8.3.3 договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника сплачує останньому штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені у сумі 12693,15 грн. та задовольняє її за розрахунком позивача, який наданий позивачем та є арифметично вірним.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 9335,61 грн., які нараховані за період з 03.12.2009 р. по 25.03.2010 р.

Згідно з п. 8.3.1 договору, у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат у сумі 9335,61 грн. та задоволено їх за розрахунком наданим позивачем до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, передбачених п. 8.3.2 договору 30 % річних у сумі 18575,39 грн.

Згідно з п. 8.3.2 договору, у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника сплачує останньому 30 % річних від простроченої суми боргу. Зазначеним пунктом договору передбачено, що зазначені санкції застосовуються у випадку прострочки платежу понад 30 календарних днів.

Отже, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 % річних у сумі 15945,21 грн., які нараховані відповідно до встановлених умов договору, через 30 календарних днів від дня прострочення платежу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10; код ЄДРПОУ 35712054) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полімери України» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 15/11; код ЄДРПОУ 34983877) 200000,00 грн. заборгованості, 12693,15 грн. пені, 9335,61 грн. інфляційних втрат, 15945,21 грн. 30 % річних, а також судові витрати: 2379,80 грн. державного мита та 233,42 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інші частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 08.06.2010 р.