Рішення № 10320753, 01.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 10/041-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/041-10

за позовом державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»,

м. Славутич;

до Славутицького міського відділу Головного управління МВС України

в Київській області, м. Славутич;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства

України у Київській області, м. Київ;

про                                        стягнення 5701,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Стужна В.М., довіреність від 24.11.2009р. № 22-ВТС;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось з позовом державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»(далі –позивач) до Славутицького міського відділу Головного управління МВС України в Київській області (далі –відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі за період з червня 2007 року по лютий 2009 року в сумі 4148,86 грн., яка виникла внаслідок порушення умов Договору оренди державного майна № 195 тіт/о від 18.05.2007р., та за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 456,80 грн. та інфляційні –1095,49 грн.

Ухвалою від 09.03.2010р. суд порушив провадження у справі № 10/041-10 та призначив її розгляд на 30.03.2010р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав витребувані судом документи та заперечення проти позову, в якому зазначив про те, що нарахування зроблені відповідачу по заборгованості є такими, що не мають правових підстав, адже розраховані до 28.02.2009р., тоді як договір був укладений строком до 05.06.2008р. Крім того, оскільки орендна плата не надходила до позивача протягом більше 3-х місяців, тому дія договору є припиненою з 07.09.2007р., згідно п. 10.7 договору оренди.

Під час дослідження доказів по справі, судом встановлено, що і позивач, і відповідач є юридичними особами з цільовим бюджетним фінансуванням, тому, в силу приписів ст.ст. 48, 50 Бюджетного кодексу України, рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки Головного управління Державного казначейства України у Київській області, як особи, що здійснює розпорядження коштами державного бюджету, за рахунок який фінансуються позивач і відповідач.

Ухвалою від 30.03.2010р. суд, на підставі ст. 27 ГПК України, залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Київській області та відклав розгляд справи на 20.04.2010р., у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

19.04.2010р. через загальний відділ господарського суду від Головного управління Державного казначейства України у Київській області надійшло клопотання № 14-33/13-171 від 14.04.2010р., в якому третя особа просить зобов’язати позивача надіслати на її адресу копію позовної заяви та додані до неї документи, а також відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 20.04.2010р. присутнім представником позивача було подано витребувані судом документи, пояснення на заперечення відповідача та заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач збільшив розмір пені та збитки від інфляції і просить стягнути з відповідача: 4148,86 грн. - заборгованості за договором, 599,22 грн. –пені, 1341,97 грн. –збитків від інфляції.

Крім того, сторони на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 20.04.2010р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 18.05.2010р., у зв’язку з неявкою представника третьої особи в засідання суду та неподанням витребуваних документів.

12.05.2010р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник не зможе бути присутнім на даному судовому засіданні, у зв’язку з перебуванням в цей час у Бориспільському міськрайнному суді.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2010р. представник третьої особи подав письмове пояснення 14-33/13-223 від 12.05.2010р. по справі, в якому зазначив про те, що ГУ ДКУ у Київській області не може використати права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов’язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою від 18.05.2010р. суд відклав розгляд справи на 01.06.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2010р. представник позивача позов підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Господарський суд вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою присутнього в засіданні суду представника позивача була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007р. між позивачем (за договором –орендодавець) та відповідачем (за договором –орендар) було укладено Договір № 195 тіт/о оренди державного майна, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - автомобіль ВАЗ 21099, державний номер - 22-77 КХВ, який належить орендодавцю згідно з технічними паспортами від 30.11.1994р. та від 26.03.2010р. Договір укладено строком на один рік і діє з 06.06.2007р. по 05.06.2008р. (п. 10.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

06.06.2007р. на виконання умов договору оренди між сторонами було підписано Акт прийому-передачі майна, у відповідності з яким позивач передав відповідачу в строкове платне користування автомобіль ВАЗ 21099, державний номер 22-77КХВ.

Згідно з п. 3.1. встановлено, що орендна плата, визначена з урахуванням Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, складає 132,70 грн. на місяць (виходячи з розміру плати за базовий місяць - квітень 2007 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно діючого законодавства. Орендна плата за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору оренди визначено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, платіжним дорученням на розрахунковий рахунок орендодавця.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивач щомісячно направляв відповідачу рахунки-фактури на оплату орендованого майна. Факт одержання рахунків-фактури відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої пошти, копії яких додані до матеріалів справи. Так позивачем були виставлені для оплати відповідачу наступні рахунки-фактури: № 1/1206 від 30.06.2007р. за червень 2007р. на суму 136,44 грн.; № 2/1275 від 31.07.2007р. за липень 2007р. на суму 166,01 грн.; № 3/1307 від 31.08.2007р. за серпень 2007р. на суму 167,00 грн.; № 4/1380 від 30.09.2007р. за вересень 2007р. на суму 170,68 грн.; № 5/1422 від 31.10.2007р. за жовтень 2007р. на суму 175,62 грн.; № 6/1490 від 30.11.2007р. за листопад 2007р. на суму 179,48 грн.; № 7/1495 від 31.12.2007р. за грудень 2007р. на суму 183,25 грн.; № 8/10 від 31.01.2008р. за січень 2008р. на суму 188,57 грн.; № 9/47 від 29.02.2008р. за лютий 2008р. на суму 193,66 грн.; № 10/82 від 31.03.2008р. за березень 2008р. на суму 201,01 грн.; № 11/105 від 30.04.2008р. за квітень 2008р. на суму 207,24 грн.; № 12/133 від 31.05.2008р. за травень 2008р. на суму 209,95 грн.; № 13/156 від 30.06.2008р. за червень 2008р. на суму 211,63 грн.; № 14/172 від 31.07.2008р. за липень 2008р. на суму 210,58 грн.; № 15/195 від 31.08.2008р. за серпень 2008р. на суму 210,36 грн.; № 16/218 від 30.09.2008р. за вересень 2008р. на суму 212,68 грн.; № 17/254 від 31.10.2008р. за жовтень 2008р. на суму 216,29 грн.; № 18/268 від 30.11.2008р. за листопад 2008р. на суму 219,53 грн.; № 19/293 від 31.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 224,14 грн.; № 20/21 від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 230,64 грн.;

№ 21/39 від 28.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 234,10 грн.

Згідно п. 5.2. договору, орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Проте, в порушення умов договору оренди відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання, в результаті чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі, згідно вищезазначених рахунків-фактур, у загальній сумі 4 148,86 грн.

01.03.2009р. між сторонами було підписано Акт прийому-передачі майна, згідно з яким відповідач повернув орендоване майно, а саме автомобіль ВАЗ 21099, державний номер 22-77КХВ, у зв’язку з чим нарахування відповідачу орендної плати було припинено з 01.03.2009р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4148,86 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем нарахована відповідачу окремо по кожному рахунку-фактурі пеня в сумі 599,22 грн. та втрати від інфляції в сумі 1341,97 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено її у сумі 559,22 грн. за розрахунком, зробленим позивачем, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1341,97 грн., які нараховані за період з червня 2007 року по березень 2009 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та задовольняє їх у сумі 1341,97 за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення, наведені відповідачем, до уваги судом не приймаються з наступних підстав.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, що діяла до 12.03.2009р.), у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п. 10.6. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені даним договором (п. 10.6. договору).

Таким чином, враховуючи зазначені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та у зв'язку з тим, що ані позивач, ані відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди (тобто з 06.06.2008р. до 05.07.2008р.) не звертались один до одного із заявами про припинення дії договору, тому дія даного договору вважається продовженою (поновленою) на той самий строк, тобто до 05.06.2009р., і на тих самих умовах.

Стаття 782 ЦК України визначає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Повідомлення щодо припинення договору оренди до Славутицького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області позивачем не направлялось, а тому наявність заборгованості відповідача по орендній платі більше трьох місяців не є підставою автоматичного припинення дії договору.

Отже, нарахування орендної плати проводилось позивачем відповідачу по день закінчення фактичного користування орендованим автомобілем правомірно, у зв’язку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Славутицького міського відділу Головного управління МВС України в Київській області (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 4; код ЄДРПОУ 08807067) на користь державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»(07100, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, а/с 10, 11; код ЄДРПОУ 14310862) 4148,86 грн. - заборгованості, 599 грн. 22 коп. –пені, 1341 грн. 97 коп. –втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. –державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов

Дата складення та підписання повного тексту рішення –29.06.2010 р.