Рішення № 10320754, 18.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 10/062-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/062-10

за позовом                     Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк                                                   «Володимирський», м. Суми

до                              1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-                                                  будівельна компанія «Систем Кепітал Білдінг», м. Біла Церква

                              2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»,                                         м. Київ

про                               стягнення 1364027,49 грн.

за зустрічним позовом

                              товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»,

                              м. Київ

до                              публічного акціонерного товариства «Комерційний банк                                                             «Володимирський», м. Суми

про                              визнання Договору поруки № 2 від 22.07.2009 р. недійсним.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом):

                              Овчаров Я.С. - довіреність б/н від 01.12.2009 р.;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2 (позивач за зустрічним позовом):

                              Охріменко Д.В. - довіреність б/н від 12.09.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з вимогою про солідарне стягнення з 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Систем Кепітал Білдінг»(далі-відповідач 1); та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»(далі-відповідач 2) 1364027,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 зобов’язань за Кредитним договором № К/63/2601 від 22.11.2007 р. та Додаткових договорів до нього, у зв’язку з чим у відповідача 1, та на підставі Договору поруки № 2 від 22.07.2009 р. у відповідача 2, перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 1003945,00 грн. та заборгованість по процентам у сумі 306468,92 грн., з огляду на прострочення сплати яких позивачем нараховані 19160,90 грн. пені за кредитом та 34452,68 грн. пені за процентами.

Ухвалою суду від 22.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/062-10 та призначено її розгляд на 06.04.2010 р.

В судовому засіданні 06.04.2010 р. представником позивача подано заяву № 17-01/776 від 02.04.2010 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог, якою останній просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1, 2 - 1003945,00 грн. заборгованості за кредитом, 308531,82 грн. заборгованості за процентами, 19409,22 грн. пені за кредитом, 34956,31 грн. пені за процентами.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 06.04.2010 р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 22.03.2010 р.; вимоги ухвали суду від 22.03.2010 р. відповідачі 1, 2 не виконали, відзиви на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслали.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 22.04.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача 1 в судове засідання 22.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.04.2010 р. повторно не виконав.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 22.04.2010 р. усно заперечував проти позову, проте письмового відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 22.04.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи.

26.04.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява № 002-262/10 від 22.04.2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирське»з вимогою визнати недійсним Договір поруки № 2, укладений між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»22.07.2009 р.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач 2 посилається на те, що Договір поруки № 2 від 22.07.2009 р. підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень щодо вчинення таких дій, що в свою чергу є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно з частиною першою ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Суд, розглянувши зустрічну позову заяву № 002-262/10 від 22.04.2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН», встановив, що зустрічний позов відповідає вимогам ст. 54, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає спільному розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2010 р. прийнято зустрічну позовну заяву № 002-262/10 від 22.04.2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»(далі- позивач за зустрічним позовом, відповідач 2 за первісним позовом) до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирське»(далі-відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом) з вимогою визнати недійсним Договір поруки № 2 від 22.07.2009 р. до спільного розгляду с первісним.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. представником відповідача за зустрічним позовом надано суду відзив на зустрічну позовну заяву № 17/01 від 14.05.2010 р., в якому останній, заперечуючи проти зустрічного позову, посилається на те, що Договір поруки № 2 від 22.07.2009 р. був підписаний повноважним представником товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН», і що при вчиненні зазначених дій представником позивача за зустрічним позовом було надано довіреність на підтвердження його повноважень щодо вчинення зазначених дій.

Представник відповідача 1 в судове засідання 18.05.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач 1 належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 22.04.2010 р., відзив на позов до суду не надіслав.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. представник відповідача 2 за первісним позовом заперечував проти задоволення первісного позову та підтримав зустрічний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача 1, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем 2 документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2007 р. між акціонерним комерційним банком «Європейський» (банк) та відповідачем 1 (позичальник) укладено Договір № К63/2601, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в період користування з 22.11.2007 р. по 22.11.2017р. кредит у сумі 1050000,00 грн. з встановленою платою за користування кредитом у розмірі 20 процентів річних, для оплати п’ятдесяти процентів вартості за інвестиційним контрактом № 002-77/07 від 13.09.2007 р. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору).

Пунктами 2.3, 2.6 договору передбачено, що кредит надається протягом 3 (трьох) банківських днів, у гривневому еквіваленті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, на підставі його письмового запиту про надання кредиту з наступним перерахуванням їх за реквізитами контрактів, наданих позичальником, за умови надання підтверджуючих документів про сплату п’ятдесяти процентів вартості нерухомості за інвестиційним контрактом.

Відповідно до умов п.п. 3.1, 3.3 договору, за фактичний строк користування кредитом позичальник сплачує банку проценти, які розраховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного погашення заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісяця до 5-го числа (включно) поточного місяця за попередній місяць у порядку, передбаченому договором.

Договором передбачено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється до 22.11.2017 р. включно, відповідно до Графіку, який є додатком до договору. Всі платежі, згідно з договором, здійснюються шляхом направлення коштів на рахунок АКБ «Європейський»у встановлені договором строки (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Між акціонерним комерційним банком «Європейський»та відповідачем 1 підписаний Графік погашення кредиту, яким погоджений строк погашення кредиту та суми, що підлягають сплаті за кредитом.

29.09.2008 р. між акціонерним комерційним банком «Європейський» та відповідачем 1 укладений Додатковий договір № 1 (далі-Додатковий договір від 29.09.2008 р.), яким сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 договору в наступній редакції: «Проценти за користування кредитною лінією нараховуються і сплачуються щомісяця до 5-го числа (включно) поточного місяця за попередній місяць у порядку, передбаченому договором. Проценти, нараховані за користування кредитом в останньому календарному місяці користування кредитом, сплачуються одночасно із погашенням заборгованості за кредитом».

25.03.2009 р. між акціонерним комерційним банком «Європейський» (первісний кредитор) та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський», згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 103633, змінено найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський»(новий кредитор, позивач за первісним позовом) укладено Договір про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитним договором (далі-Договір від 25.03.2009 р.) відповідно до умов якого, кредитор за Кредитним договором змінюється з акціонерного комерційного банку «Європейський»на відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський».

Пунктом 2.1 договору встановлено, що з моменту укладення зазначеного договору до нового кредитора переходять всі права вимоги (замість первісного кредитора) до позичальників, по належному виконанню всіх зобов’язань позичальника за укладеним Кредитним договором.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

16.07.2009 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем 1 укладено Додатковий договір до Кредитного договору № К/63/2601 від 22.11.2007 р. (далі-Додатковий договір від 16.07.2009 р.), відповідно до якого сторони погодили відкриття нових рахунків для перерахування платежів, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 10561 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На виконання умов Кредитного договору № К/63/2601 від 22.11.2007 р. акціонерним комерційним банком «Європейський»перераховано на рахунок відповідача 1 1050000,00 грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи копією меморіального ордеру № 66086 від 19.12.2007 р.

Проте, відповідач 1, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за умовами Кредитного договору № К/63/2601 від 22.11.2007 р. та Додаткових договорів до нього, у встановлений Графіком строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, у зв’язку з чим у відповідача 1 станом на 12.03.2010 р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 1003945,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 308531,82 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із порушенням відповідачем 1 строків оплати кредиту та процентів за користування кредитом позивач за первісним позовом, на підставі п. 6.1 Кредитного договору № К63/2601 від 22.11.2007 р., просить стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 за первісним позовом 19409,22 грн. пені за кредитом, яка нарахована за період з 26.03.2009 р. по 15.03.2010 р. та 34956,31 грн. пені за процентами, які нараховані за період з 06.04.2009 р. по 15.03.2010 р.

Кредитним договором, а саме п. 6.1 передбачено, що у випадку ненадходження у встановлені договором строки сум належних до сплати позичальником, останній сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ, що діє протягом періоду прострочення відповідного платежу, від суми відповідного платежу, строк сплати якого порушений, за кожний день існування порушення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичною кількості днів у році.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та задовольняє їх за розрахунком позивача за первісним позовом, оскільки такі нарахування є обґрунтованими та правомірними.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Частиною другою ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що порукою може забезпечуватись виконання зобов’язань частково або в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і збудь-кого з них окремо.

22.07.2009 р. між позивачем (кредитор) та відповідачем 2 (поручитель) за первісним позовом укладено Договір поруки № 2, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням боржника (відповідача 1), які виникають з умов Кредитного договору № К/63/2601 від 22.11.2007 р. у повному обсязі (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки (штраф, пеня).

26.04.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява № 002-262/10 від 22.04.2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирське»з вимогою визнати недійсним Договір поруки № 2, укладений між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»22.07.2009 р.

В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Договір поруки № 2 від 22.07.2009 р. підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень щодо вчинення таких дій, що в свою чергу є підставою для визнання такого договору недійсним.

Судом досліджено Договір поруки № 2 від 22.2009 р. та встановлено, що зазначений договір підписаний директором Івченко В.Є., проте з наданої суду довіреності № 005-16-01 від 10.01.2007 р., підписаної генеральним директором Галабурдою О.В., випливає, що вона видана Івченко В.Є., який перебуває на посаді виконавчого директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН».

Відповідно до наданої довіреності, Івченко В.Є. має право підписувати від імені товариства договори, контракти, довідки, тощо.

Частиною першою ст. 247 Цивільного кодексу України, передбачено, що строк довіреності встановлюються у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Зазначена довіреність була видана 10.01.2007 р. із встановленим строком її дії до 10.01.2008 р., проте Договір поруки № 2 був підписаний Івченко В.Є. 22.07.2009р., а отже на час укладення зазначеного договору Івченко В.Є. не мав повноважень для здійснення дій щодо його підписання.

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»- генеральний директор діє від імені товариства без доручення, у відповідності з чинним законодавством та в межах своєї компетенції укладає угоди, видає доручення.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (із змінами та доповненнями), письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Угода укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною першою ст. 248 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення її строку.

Отже, суд, розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання Договору поруки № 2, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН»22.07.2009 р., недійсним, та дійшов висновку, що вимога є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, оскільки відповідачем 1 в порушення умов Кредитного договору № К63/2601 від 22.11.2007 р. та Додаткових договорів до нього, у встановлений Графіком строк не здійснено повернення кредиту та не сплачено проценти за його користування, вимога позивача за первісним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом у сумі 1003945,00, заборгованості за процентами у сумі 308531,82 грн., 19409,22 грн. пені за кредитом та 34956,31 грн. пені за процентами визнаються судом частково та підлягають стягненню лише з відповідача 1.

Щодо вимог позивача до відповідача 2 (за первісним позовом) про стягнення заборгованості за кредитом - 1003945,00 грн., заборгованості за процентами - 308531,82 грн., пені за кредитом - 19409,22 грн. та пені за процентами - 34956,31 грн., суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки встановлений факт, що Договір поруки № 2 від 22.07.2009р. підписаний особою, яка не мала на вчинення зазначених дії відповідних повноважень.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача 1, оскільки судом встановлений факт, щодо неналежності стягнення зазначених сум з відповідача 2 за первісним позовом, а в частині розподілу судових витрат за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 215, 248, 509, 525, 526, 543, 553, 546, 611, 626, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Систем Кепітал Білдінг»(09100, м. Біла Церква, вул. Гризодубової, 114; код ЄДРПОУ 34019281) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»(40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10; код ЄДРПОУ 26120084) 1003945,00 грн. заборгованості за кредитом, 308531,82 грн. заборгованості за процентами, 19409,22 грн. пені за кредитом, 34956,31 грн. пені за процентами, а також судові витрати: 13668,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні вимог позивача за первісним позовом до відповідача 2 відмовити.

4. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

5. Визнати недійсним Договір поруки № 2 від 22.07.2009 р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН».

6. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»(40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10; код ЄДРПОУ 26120084) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН» (03150, м. Київ, вул. Горького, 95; код ЄДРПОУ 33494433) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за розгляд судом вимог за зустрічною позовною заявою.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 14.06.2010 р.