Рішення № 10320729, 19.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р. Справа № 14/059-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Бутко В. Г. (довіреність № 286/05 від 31.12.2009 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область

до Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України”, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область

про стягнення 27 895, 87 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КП Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України” про стягнення 27895, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати вартості отриманої ним комунальної послуги по водовідведенню та водопостачанню згідно договорів на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53 від 10.01.2006 р. та № 53 від 05.06.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2010 р. порушено провадження у справі № 14/059-10 за позовом КП Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства до Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України” про стягнення 27895, 87 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 23.04.2010 р.

23.04.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.05.2010 р.

19.05.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53, згідно п. 1.1. якого постачальник приймає на себе водопостачання споживача питною водою до місця приєднання останнього до міської водомережі, приймання і очищення стоків від споживача в міську каналізаційну мережу, згідно договору в об’ємі: водовідведення-1450 м 3 /рік.

Згідно п. 5. договору ціна (тариф) надання послуг для споживача встановлюється постачальником з розрахунку собівартості та рентабельності, згідно затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.06.2001 р. № 139 „Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення”. При зміні собівартості протягом фінансового року ціна послуг може відповідно змінюватися, про що постачальник повинен своєчасно повідомити споживача.

Відповідно до п. 6. договору розрахунки за надані послуги проводяться щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця. Підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і відповідають вимогам „Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом № 88 Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 р.

Пунктом 20. договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє безстроково.

05.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53, згідно п. 1.1. якого постачальник приймає на себе водопостачання споживача питною водою до місця приєднання останнього до міської водомережі, приймання і очищення стоків від споживача в міську каналізаційну мережу, згідно договору в об’ємі: водовідведення-1450 м 3 /рік.

Згідно п. 1.5. договору ціна (тариф) надання послуг для споживача встановлюється постачальником з розрахунку собівартості та рентабельності, згідно наказу № 139 від 27.06.01 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.08.2001 р. № 748/5939. При зміні собівартості протягом фінансового року ціна послуг може відповідно змінюватися, про що постачальник повинен своєчасно повідомити споживача.

Відповідно до п. 1.6. договору розрахунки за надані послуги проводяться щомісяця не пізніше 30 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє безстроково.

На виконання умов договорів на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53 від 10.01.2006 р. та № 53 від 05.06.2008 р. позивач належним чином виконав свій обов’язок в частині водопостачання відповідачу питної води до місця приєднання останнього до міської водомережі, приймання і очищення стоків від відповідача в міську каналізаційну мережу, що підтверджується відповідними рахунками, рахунками-фактурами, які наявні в матеріалах справи.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо водопостачання і водовідведення, а відповідач не повністю виконав свої зобов’язання щодо оплати, оскільки відповідачем була проведена лише часткова оплата суми заборгованості, що підтверджується відповідними банківськими виписками з рахунку, платіжними дорученнями, рахунками, виписаними відповідачем на позивача за автопослуги та товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

01.03.2010 р. між сторонами було складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків, в якому сторони провели звірку взаєморозрахунків, по результатам якої сальдо станом на 01.03.2010 р. за договорами на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53 від 10.01.2006 р. та № 53 від 05.06.2008 р. на користь позивача складає 27 895, 87 грн.

Після підписання Акту звірки взаєморозрахунків на розрахунковий рахунок позивача надійшла ще одна оплата від відповідача на суму 1500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 26.03.2010 р. на суму 1500, 00 грн., Листом вих. № 132/05 від 29.04.2010 р., які є в матеріалах справи.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 26 390, 87 грн. (27895, 87-1500, 00).

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов’язання по оплаті за отримані комунальні послуги по водопостачанню та водовідведенню і його заборгованість перед позивачем станом на час розгляду справи складає 26390, 87 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням комунальних послуг по водовідведенню здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак у встановлені договорами строки в порушення вимог частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати позивачу вартості отриманих ним послуг водопостачання та водовідведення і його заборгованість перед позивачем складає 26 390, 87 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком вих. № 89/05 від 24.03.2010 р. про заборгованість по ДСП ГСЦУ перед ВУКГ, Актом звірки взаємних розрахунків від 01.03.2009 р., платіжним дорученням № 152 від 26.03.2010 р. на суму 1500, 00 грн., Листом вих. № 132/05 від 29.04.2010 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 27 895, 87 грн. за договорами про на надання послуг водопостачання і водовідведення № 53 від 10.01.2006 р. та № 53 від 05.06.2008 р. є необґрунтованими, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в розмірі 26 390, 87 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України” (ідентифікаційний код 00699945) на користь Комунального підприємства Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства (ідентифікаційний код 05473594) 26 390 (двадцять шість тисяч триста дев’яносто) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. заборгованості та судові витрати 263 (двісті шістдесят три) грн. 91 (дев’яносто одну) коп. державного мита і 224 (двісті двадцять чотири) грн. 20 (двадцять) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 червня 2010 р.