Рішення № 10320715, 26.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 4/059-10          

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ", м. Біла Церква

про стягнення 63623,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          Гуртовенко С.В. –предст., дов. від 25.05.2010р.

від відповідача          Виштак Ю.М. –предст., дов. № 1 від 25.12.2009р.

Обставини справи:

Закритим акціонерним товариством "Банг і Бонсомер" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" (відповідач) про стягнення 63623,94 грн. заборгованості, які складають 49100 грн. суми основного боргу, 8596,64 грн. пені, 4890,60 грн. інфляційних втрат, 1036,70 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 03.07.2009р. №91, а саме: не оплатив вартість отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 26.05.2010р.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач після подання позову частково розрахувався з позивачем за договором, у зв’язку з чим станом на день розгляду справи, сума основного боргу становить 34000 грн.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ним частково було сплачено суму основної заборгованості, та просить відстрочити виконання рішення на один місяць.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

03 липня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Банг і Бонсомер" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер - ГТВ»(покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №91 (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю хімічну сировину, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору, 09.09.2009р. ЗАТ " Банг і Бонсомер" було передано, а ТОВ «Інтер - ГТВ»прийнято товар на загальну суму 14400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною ЗАТ "Банг і Бонсомер" № АО-0001097 від 09.09.2009р.

11.09.2009р. ЗАТ " Банг і Бонсомер" було передано, а ТОВ «Інтер - ГТВ»прийнято Товар, на загальну суму 64800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною ЗАТ "Банг і Бонсомер" № АО-0001120 від 11.09.09р.

14.09.2009р. ЗАТ «Банг і Бонсомер»було продано та передано, а ТОВ «Інтер - ГТВ»прийнято Товар, на загальну суму 44100,00 грн., що підтверджується видатковою накладною ЗАТ "Банг і Бонсомер" № АО-0001127 від 14.09.09р.

Факт отримання відповідачем –ТОВ «Інтер - ГТВ»товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями № 1201 від 10.09.2009р. та № 1173 від 04.09.2009р.

Відповідно до п.3.5 договору, товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю, згідно з підписаними сторонами видатковими накладними.

У зв’язку з тим, що відповідач повністю за договором не розрахувався, позивач направив на адресу відповідача претензію від 02.03.2010р. №50 (копія в матеріалах справи), відповідно до якої пропонував відповідачу у семиденний термін сплатити існуючу заборгованість в розмірі 84520,31 грн. (враховуючи пеню, інфляційні втрати та 3% річних), яка була отримана відповідачем 04.03.2010р.

Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, відповідач за договором купівлі-продажу розрахувався частково, у зв’язку з чим станом на 26.05.2010р. за останнім утворилась заборгованість в розмірі 34000 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ «Інтер-Агро»своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу від 03.07.2009р. №50.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 8596,64 грн. пені.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець, на вимогу продавця, сплачує неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення ,від суми простроченого платежу за кожен день прострочення поставки товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 8596,64 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 4890,60 грн., 3% річних –1036,70 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 1036,70 грн. та 4890,60 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позов визнає у повному обсязі, однак, в порядку ст. 121 ГПК України, просить відстрочити виконання рішення на 1 місяць, обґрунтовуючи свою заяву тим, що зазначена заборгованість утворилась в результаті скорочення купівельної спроможності потенційних покупців продукції відповідача, що призвело до зменшення обсягів виробництва у всіх взаємопов’язаних галузях народного господарства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Враховуючи матеріальний інтерес сторін, їх фінансовий стан, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України та відстрочити його виконання терміном до 26.06.2010р.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року”та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи зазначене, суд вимоги позивача (з урахуванням їх уточнень у бік зменшення) визнає в повному обсязі.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" (09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, код ЄДРПОУ 31781365) на користь Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" (03186, м. Київ, вул.. Антонова, 5,, літ. Б, пов. 6, код ЄДРПОУ 30109727) –34000 (тридцять чотири тисячі) грн.. 00 коп. основного боргу, 8596 (вісім тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн.. 64 коп. пені, 4890 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто) грн.. 60 коп. інфляційних втрат, 1036 (одну тисячу тридцять шість) грн.. 70 коп. 3% річних, 485 (чотириста вісімдесят пять) грн.. 24 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Відстрочити виконання рішення до 26.06.2010р.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 11.06.2010р.