Рішення № 10320633, 07.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р. Справа № 8/67-38.1 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії ВАТ „Волиньобленерго”, м. Луцьк

до Комунального підприємства “Луцькводоканал”, м. Луцьк

про стягнення 520 512 грн. 28 коп.

                                                                                Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Пархомчук В.М., довіреність від 11.01.2010 року №19/23-35

від відповідача: Мисюк Г.І., довіреність від 04.01.2010р.№01

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

В судовому засіданні 30.06.2010 року оголошувалась перерва до 10 год.

45 хв. 07.07.2010 року для врегулювання спору.

Суть спору: позивач – ВАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії просить стягнути з відповідача - комунального підприємства “Луцькводоканал” заборгованість в сумі 520 512 грн. 28 коп., в тому числі: 28938 грн. 07 коп. основного боргу згідно договору від 16.03.2005 року

№529-0360000, 183685 грн. 03 коп. пені, 223205 грн. 51 коп. збитків від інфляції, 84 683 грн. 67 коп. річних та судові витрати по справі: 5 205 грн. 12 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю, подав клопотання від 24.06.2010 року №529/1526 про припинення провадження у справі в частині стягнення 28938 грн. 07 коп. основного боргу у зв’язку з його погашенням (додає витяг з особового рахунку КП «Луцькводоканал»). Решту заявлених позовних вимог представник позивача підтримав.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Представник відповідача у поясненні від 24.06.2010 року №965, заяві від 06.07.2010 року №1019 та в судовому засіданні виникнення заборгованості пояснює важким фінансовим становищем підприємства (зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами – фізичними та юридичними особами, неплатежами зі сторони держави, значним податковим навантаженням на підприємство та невідповідністю чинних тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання води тощо); додає довідку про дебіторську заборгованість, звіт про фінансові результати, та у зв’язку з викладеним просить максимально зменшити розмір штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

16 березня 2005 року між позивачем - ВАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії та відповідачем - комунальним підприємством “Луцькводоканал” був укладений договір № 529-0360000 про постачання електричної енергії (далі – договір а. с. 8-13).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору

№ 529-0360000 від 16.03.2005 року. Пунктом 10.5 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підпису його сторонами і діє до 31 грудня 2005 року. По закінченні цього терміну договір вважається щорічно продовженим на наступний рік при відсутності письмових заяв про перегляд або відмову від нього будь-якої з сторін. Отже, договір був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. п.1, 8.1, 8.5 договору позивач зобов’язувався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач – проводити своєчасну оплату вартості використаної електроенергії та інших нарахувань; оплата електроенергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача у терміни, визначені додатком № 2 „Порядок розрахунків”. Остаточний розрахунок по всіх платежах згідно договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

14 жовтня 2009 року між тими ж сторонами був укладений договір №52 (а. с. 55-56) реструктуризації заборгованості, в т. ч. 994217 грн. 08 коп. за спожиту активну електричну енергію, що виникла на підставі договору № 529-0360000 від 16.03.2005 року.

Додатком №1 до договору реструктуризації (а. с. 57) встановлено термін оплати активної електроенергії в сумі 557940 грн. 30 коп. – до 30.10.2009 року, в сумі 436276 грн. 78 коп. – до 30.11.2009 року.

Пунктом 3.1 договору реструктуризації сторони погодили право позивача застосовувати до відповідача санкції, передбачені договором про постачання електричної енергії.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк згідно ст. 530 ЦК України.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань.

Взяті на себе по договору № 529-0360000 від 16.03.2005 року зобов’язання щодо оплати послуг відповідач виконував неналежним чином, чим і порушив умови договору та закону. Дати отримання відповідачем рахунків та їх оплата зазначені на рахунках за період з листопада 2008 року по квітень 2010 року

(а. с. 62-82).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем відповідно до розрахунку за період з грудня 2008 року по березень 2010 року збитки від інфляції в сумі 223 205 грн. 51 коп. та

84 683 грн. 67 коп. річних підставні і підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). П. 4.2.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Однак, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, наявність дебіторської заборгованості, інші обставини, на які посилається відповідач у заяві від 06.07.2010 року №1019, вжиті заходи щодо погашення заборгованості, керуючись ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд вважає за можливе нараховану позивачем пеню стягнути в сумі 18 368 грн. 50 коп., що становить 10 % від стягуваної суми. У позові на суму 165 316 грн. 53 коп. слід відмовити.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, основний борг сплачено після звернення позивача з позовом до суду, то судові витрати по сплаті державного мита в сумі 5 205 грн. 12 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 174, 232 ГК України, ст.ст.22,44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Луцькводоканал”, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, р/р 26000301137 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484,

код 03339489 на користь відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії, м. Луцьк, вул. Залізнична,1

р/р 260353021457 у Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк»

м. Луцька, МФО 303398, код 00131512

- 18368 грн. 50 коп. пені, 223205 грн. 51 коп. збитків від інфляції,

84 683 грн. 67 коп. річних, 5 205 грн. 12 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 331698 грн. 80 коп. (триста тридцять одна тисяча шістсот дев’яносто вісім грн. 80 коп.).

3. У позові на суму 165 316 грн. 53 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 08.07.2010 року

Суддя                                                   Кравчук А.М.