Рішення № 10320582, 26.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2010Справа №2-9/1463-2010 За позовом Колективного підприємства "Фірма"Стройторгсервіс", м. Феодосія

До відповідача ВАТ "Крименерго", м.Сімферополь

Про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Мандзюк М.В., пред-к., дов. пост. від 02.03.2010 року, у справі; Шемчук С.Л., пред-к., дов. пост. від 02.03.2010 року, у справі.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить відмінити рішення оформлене протоколом комісії департаменту енергозбуту ВАТ «Крименерго» №3505 від 28.05.2009 року та зобов’язати відповідача зачислити оплачені кошти у розмірі 17835,00 грн. у рахунок майбутніх розрахункових періодів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акт перевірки про порушення правил користування електричною енергією не відповідає вимогам Привал користування електричною енергією.

Позивач заявою від 26.04.2010 року у відповідності ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просить визнати недійсним рішення оформлене протоколом комісії департаменту енергозбуту ВАТ «Крименерго» №3505 від 28.05.2009 року, у частині зобов’язання відповідача зачислити оплачені кошти у розмірі 17835,00 грн. у рахунок майбутніх розрахункових періодів позивач відмовився від позивних вимог та просить провадження по справі в цій частині припинити.

Заява про уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №10/1091 від 06.04.2010р.

Від позивача надійшли пояснення до позивної заяві від 26.04.2010 року.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

26.02.2004 року між ВАТ "Крименерго" та Колективним підприємством "Фірма"Стройторгсервіс" був укладений договір про поставку електричної енергії № 828.

Згідно даного договору відповідач зобов’язався щомісячно проводити розрахунок за фактично використану електроенергію, а також здійснювати інші платежі згідно умов договору та додаткам до договору.

Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електроенергією.

14.05.09р. як зазначено у позові, представниками ВАТ “Крименерго”, у присутності представника споживача – Індюкова С.Д. була проведена перевірка об'єкту споживача – бази будівельних матеріалів, що розташована за адресою: 98100, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 52 б.

В ході перевірки було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, передбачене п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: відсутність пломби енергопостачальної організації на ввідному автоматі.

За результатами перевірки, складений акт № 104863 від 14.05.200_р. (а.с. 7).

Відповідно до п.6.40. ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричній енергії пошкоджень або зриву пломб, встановлених в місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень віддзеркалень клейм на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок об'єму електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

Відповідно до п. 3.2 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобу обліку несе та організація, на балансі якої вони знаходяться, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії і пломб на них покладається на їх власників або організацію на території якої вони встановлені.

Суд встановив, що на засіданні комісії з розгляду акту, комісія прийшла до висновку про необхідність проведення перерахунку об'єму і вартості недоврахованої електричної енергії.

Розрахунок недоврахованої електричної енергії, був проведений на засіданні комісії 28.05.2009р. за період з 14.11.2008р. по 14.05.2009р. на підставі вказаної Методики.

Вартість електроенергії, не врахованої в наслідок порушення споживачем правил користування електроенергією склала 17405,86 грн. з урахуванням ПДВ.

Рішення про розрахунок недоврахованої електричної енергії оформлено відповідачем протоколом №3505 від 28.05.2009 року (а.с. 8).

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Таким чином, акт перевірки є службовий документ, який фіксує та затверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог ПКЕЕ.

З акту перевірки № 104863 не убачається дата проведення перевірки об'єкту споживача – бази будівельних матеріалів, що розташована за адресою: 98100, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 52 б. У даному акті не указаний рік проведення перевірки, вказана тільки дата та місяць проведення перевірки: 14 травня.(а.с.7)

Більш того, з акту перевірки № 104863 вбачається, що у ньому відсутні вказівки на зміст виявлених порушень, не зазначені пункти ПКЕЕ які порушені позивачем, не вказаний час та дата, коли споживач запрошується до енергонагляду.

Крім того, у акті перевірки не вказана дата договору на постачання електричній енергії, укладений між сторонами та не заповнена граф «С» п. 3.6 акту, не вказана дата останньої перевірки, проведеної робітниками ВАТ “Крименерго”.

Таким чином, вказаний акт перевірки, не може бути основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення з боку позивача.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що провадження у справі підлягає припиненню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Такими актами є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ “Крименерго”.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Зі змісту протоколу №3505 від 28.05.2009 року вбачається, що позивач повинен оплати вартість недорахованої електричної енергії в сумі 17405,86 грн.

Згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію.

Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача –сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки –відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Більш того, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі №3505 від 28.05.2009 року

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, що були викладені у відзиву на позов, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення №3505 від 28.05.2009 року, оформлене протоколом комісії департаменту енергозбуту ВАТ «Крименерго», підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи та засновані на діючому законодавстві.

У частині зобов’язання ВАТ «Крименерго» зачислити оплачені кошти у розмірі 17835,00 грн. у рахунок майбутніх розрахункових періодів провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що в цій частині позову позивач відмовився від позивних вимог.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 26.04.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, п.4 ст.80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Заяву про уточнення позивних вимог прийняти.

2.          Позов задовольнити часткове.

3.          Визнати недійсним рішення №3505 від 28.05.2009 року оформлене протоколом комісії за розглядом актів про порушення ПКЕЕ.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 26007301320163 у КРУ ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 00131400) на користь Колективного підприємства "Фірма"Стройторгсервіс" (98100, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 52 б, ЗКПО 24492605, р/р 260073190448 у УСБ, м. Сімферополь, МФО 324258) 85 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

5.          В іншій частині позову провадження по справі припинити відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.