Рішення № 10320541, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-9/1045-2010 За позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман", м. Миколаїв

До відповідача Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод", АР Крим, м. Керч

Про стягнення 537,98 доларів США.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Берестовенко Р.Г., пред-к., дов. пост. № 24 від 10.02.2010 року.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 537,98 доларів США заборгованості, у тому числі 484,24 дол. США основного боргу, 19,85 дол. США пені, 33,89 дол. США штрафу, а також 12,77 дол. США держаного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ДП “Дельта лоцман” та відповідачем було укладено договір від 08.07.2009 р. №75/П-09. На виконання умов договору позивач, на підставі заявок відповідача, надав відповідачу послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден у повному обсязі, що підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден. Свої зобов’язання по оплаті у зазначений строк відповідач не здійснив, заборгованість з послуг лоцманського проведення та служби регулювання руху суден складає 484,24 дол. США. За порушення строків виконання зобов’язання по своєчасній оплаті рахунків відповідачу нараховані пеня та штраф. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №02/413 від 01.04.2010р.(а.с.60-62)

Від позивача надійшли заперечення від 27.04.2010р. на відзив відповідача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Відповідач листом від 14.04.10р. вих. №02/48 просить у позові позивачу відмовити, а також просить розглянути справу по наявним у неї матеріалам.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Між державним підприємством „Дельта-лоцман" (Позивач) та Державним підприємством "Керченський судноремонтний завод" (Відповідач) був укладений договір від 08.07.2009 р. №75/П-09.

Відповідно до п.1.1 якого підприємство - позивач зобов’язується за заявками агента надавати послуги з лінійного та портового лоцманського проведення, надавати послуги Служби регулювання руху суден, у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько –Дніпровсько –Лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай –Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном глибоководного суднового ходу, а агент зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства являється „Судновласник" в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України.

Судновласником у Кодексі торговельного мореплавства України визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Стосовно заявлених у позовній заяві суден відповідач діяв як морський агент, що також зазначено у п.1.1 договору.

Відповідно до статей 116, 117 КТМ України морський агент діє як представник судновласника, який за договором морського агентування за винагороду зобов'язується надавати послуги в галузі торговельного мореплавства, виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, в тому числі сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням судна в порту. Морський агент зобов'язаний добросовісно здійснювати свою діяльність відповідно до інтересів судновласника і звичайної практики морського агентування, діяти в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 2.1.1. вказаного Договору Позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог Договору.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п.п. 2.2.4, 4.2.2. договору остаточний розрахунок здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

На підставі письмових заявок відповідача, в яких відповідач гарантував оплату згідно виставленого рахунку, у листопаді 2009р державним підприємством „Дельта-лоцман" були надані відповідачу послуги з лоцманського проведення суден на загальну суму 484,24 дол. США.

Фактичне надання позивачем відповідачу послуг в повному обсязі, підтверджується квитанціями СРРС та лоцманськими квитанціями, оформленими відповідно до вимог ст..101 Кодексу торгівельного мореплавства, в яких зазначено лоцмана, який здійснював проводку судна, назву судна, порту заходу/призначення, дати та часу прибуття/вибуття, назву агента, під агентуванням якого знаходилося судно.

На виконання п. 2.1.2. Договору позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, отримання яких підтверджується відмітками відповідача про отримання ним поштових відправлень.

Але відповідачем у порушення умов договору, оплата отриманих послуг проведена не була, в результаті чого на момент звернення позивача із позовом до суду за відповідачем виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.(ст..617 ЦК України).

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.3. Договору в разі порушення взятих на себе за Договором зобов'язань відповідач за вимогою позивача несе перед останнім відповідальність у вигляд сплати пені у розмірі 0,1% несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Більш того, відповідно до умов договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті України, так і у ВКВ (п. 5.4. Договору).

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт належного виконання зобов’язань, а також наявність підстав, що звільнюють відповідача від відповідальності за неналежне виконання прийнятих на себе за договором від 08.07.2009 р. №75/П-09 зобов’язань.

Відповідно до п. 4.10 Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000 № 498 лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступають від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманської організації, що надає ці послуги.

Пунктом 4.11 цього положення лоцманська квитанція, яка заповнена і підписана капітаном судна, є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг.

Так, на підставі укладеного між ДП „Дельта-лоцман" та ДП „Керченський судоремонтний завод" договору № 75//П-09 від 8 липня 2009 року за заявками відповідача № 2 та № 3 від 18.11.2009 року (є в матеріалах справи) позивач у листопаді 2009 року надав послуги з лоцманського проведення суден „TOLLMAN" (Камбоджа) „OCEAN STARLET" (Сен-Вінсент і Гренадіни). У своїх заявках відповідач гарантував оплату наданих послуг відповідно до виставленого рахунку.

Факт надання послуг за заявками відповідача підтверджується підписними капітанами суден лоцманськими квитанціями.

Отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг (які не були ним повернуті з зауваженнями), підписаний сторонами акт звірки є додатковими доказами того, що послуги були замовлені, отримані, але не оплачені.

Доказами отримання рахунків на оплату наданих послуг є відмітки на рахунках. Рахунки було отримано 27.11.2009 диспетчером ДП „Керченський судоремонтний завод" Клисун Віталієм Віталійовичем, про що ним власноручно зроблений запис на примірниках рахунків позивача, копії яких було додано до позовної заяви.

При вказаних обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 484,24 дол. США основного боргу, 19,85 дол. США пені, 33,89 дол. США штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 27.04.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (98300, м. Керч, вул. Кірова,22, код ЄДРПОУ 01124997, р/р 26003801390714 в ПІБ м. Керч, МФО 324548) на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003 р/р 26007001010084 вал.980, р/р 26007001010084 вал. 840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc , Nikolaev branch 25-A, Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK , MFO 326739, Account: 26007001010084) 484,24 дол. США основного боргу, 19,85 дол. США пені, 33,89 дол. США штрафу, 12,77 дол. США держаного мита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.          Стягнути з Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (98300, м. Керч, вул. Кірова,22, код ЄДРПОУ 01124997, р/р 26003801390714 в ПІБ м. Керч, МФО 324548) на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003 р/р 26007001010084 вал.980, р/р 26007001010084 вал. 840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc , Nikolaev branch 25-A, Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine , SWIFT: EXBSUAUXMYK , MFO 326739, Account: 26007001010084) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.