Рішення № 10320537, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-12/826-2010 За позовом : Відкритого акціонерного товариства «Фотон», (м. Сімферополь, вул. Данилова 43);

до відповідача : Підприємства «Крим-транс», (м. Сімферополь, вул. Донская 47, кв. 50).

Про стягнення 72367,50 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Антоненко С. О., дов-ть від 25.06.09 р. № 149/900

Від відповідача : Балакай О.М. – представник, довіреність б/н від 22.02.10.

Суть спору: ВАТ «Фотон» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Підприємства «Крим-транс» про стягнення заборгованості за договором майнового найму будівлі № 26 від 02.10.06 у сумі 35000,00 грн. та пені у сумі 37367,50 грн., всього 72367,50 грн.

Заявами від 16 березня 2010 р. та 09 квітня 2010 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 14564,52 грн., суму пені в розмірі 25480,76 грн. та судові витрати в сумі 973,68 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до договору майнового найму будівлі № 26 від 02.10.2006 р. відповідачеві було передано в користування приміщення, однак той плату за користування майном вносив не в повному обсязі та несвоєчасно внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню разом із сумою неустойки.

В судовому засіданні 27.04.2010 р. позивачем надавався розрахунок суми боргу станом на 15.03.2010 р. згідно якого сума основного боргу складає 14564, 52 грн., пеня – 4089, 40 грн. Заяви про зміну вимог суду не подавалося.

У відзиві від 22.02.10 р. відповідачем зазначалось про необґрунтованість вимог по стягненню пені та вказувалось, що сума основного боргу складає 30500 грн.

У відзиві на позов, що є наданим у судовому засіданні від 25.03.10 р., відповідачем позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, що обґрунтовується частковою оплатою, непідтвердженням надання послуг в період - листопад 2009 р. та по 5 березня 2010 р., неправильним розрахунком сум пені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Фотон» (Наймодавець) та підприємством «Крим-Транс» (Наймач) був укладений Договір майнового найму будівлі № 26 (Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Наймодавець передає, а Наймач приймає в строкове платне користування майно: приміщення «Висотного складу» у збиральному корпусі № 55, інвентарний номер 50020, загальною площею 500,0 кв.м. – для стоянки автотранспорту. Орендоване приміщення знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова 43.

Умовами пункту 2.3. передбачені обов’язки Наймач щодо своєчасної та повної оплати за користування переданим майном.

Пунктом 3.1. встановлено, що Наймач сплачує Наймодавцю плату за користування майном в розмірі 3500,00 грн., в тому числі, ПДВ – 583,33 грн. за місяць. Плата за найом майна здійснюється щомісячно, до 15 числа розрахункового місяця.

Строк дії договору було встановлено з 01.10.2006 р. до 31.12.2006 р. (п.5.1 Договору).

Пункт 5.3 Договору визначав, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору не пізніш одного місяця до закінчення терміну його дії договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Сторонами також був складений та підписаний Акт прийому-передачі, згідно до якого, ВАТ «Фотон» передало, а підприємство «Крим-Транс» прийняло в строкове платне користування майно: площі «Висотного складу», розміщені в збиральному корпусі № 55, інвентарний № 50020, загальною площею 500,0 кв.м. – для стоянки автотранспорту. Площі знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова 43.

20 грудня 2007 року сторони підписали Додаткову угоду № 9 до Договору № 26 від 02.10.2006 р., умовами якої пункт 3.1. доповнений: «З 20.12.2007 р. плата за найом майна здійснюється авансовим платежем (за майбутній місяць) з 20 до 30 числа кожного місяця (до 03 числа розрахункового місяця), шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або внесенням готівкою в касу підприємства.

Матеріали справи свідчать, що дія договору була продовжена до 5.03.2010 р.

Звертаючись 28 січня 2010 року з позовом, ВАТ «Фотон» просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 72367,50 грн., в тому числі: 35000 грн. заборгованості по орендній платі за період з січня 2009 р. по 15.12.2009 р., 37367,50 грн. пені.

Однак, позивачем не було враховане те, що 17.12.2009 року відповідач перерахував на адресу позивача 3 500,00 грн. В процесі розгляду спору, відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості в сумі 24500,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується позивачем.

На даний час, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем плати за найом приміщення, позивач вимагає стягнути заборгованість по орендній платі за період: з листопада 2009 року по 05 березня 2010 р. в сумі 14564,52 грн., пеню в сумі 25480,76 грн. (згідно заяви вх. № 5014 від 09.04.2010 р.).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, умовами укладеного договору оренди, а саме п. п. 2.3 Договору встановлений обов’язок відповідача здійснювати своєчасно та в повному об’ємі оплату за користування переданим майном.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості з урахуванням часткової оплати за найом приміщення по Договору №26 від 02.10.2006 р., сума якої станом на 15.03.2010 р. становить 14 564,52 грн.

Судом не приймаються доводи відповідача про непідписання ним актів виконаних робіт за період листопад 2009 р.- 5 березня 2010 р., оскільки доказів повернення майна переданого в платне користування за актом прийому-передачі підприємством не надано.

Належних доказів неможливості користування орендованим майном за період листопад 2009 р.- 5 березня 2010 р., що відповідно до положень ч.6 ст. 762 ЦК України могло б бути підставою для звільнення від оплати, суду не надано. Листи та акти підприємства «Крим-транс» датовані лютим –березнем 2010 р. не свідчать про неможливість користування майном з листопада 2009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 14564,52 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 25480,76 грн., то суд вважає такі вимоги необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996р.№543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Аналогічна позиція міститься у ст.231 Господарського кодексу України, згідно до частини 4 якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами Договору майнового найму будівлі №26 від 02.10.2006 року, а саме п.п. 4.3. встановлено, що у разі прострочення внесення плати за користування майном або її відповідної частини, Наймач зобов’язується сплачувати Наймодавцю пеню в розмірі 0,5 відсотків (без зазначення від якої суми та за який проміжок часу).

Виходячи з положень ст. 549, 638 Цивільного кодексу України, 231 Господарського кодексу України суд вважає, що укладаючи договір найму від 02.10.06 р. сторони в належній формі не досягли згоди з приводу сплати пені за несвоєчасне внесення плати за користування майном, тому задоволенні вимог позивача про стягнення суми пені має бути відмовлено.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з розміру суми боргу на час подачі позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 350 грн. та 250 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства «Крим-транс» (95038 м. Сімферополь, вул. Донська, 47, кв. 50, р/р 26006257782001 в КБ «Приватбанк» м. Сімферополь МФО 384436 ОКПО 30025836) на користь Відкритого акціонерного товариства «Фотон» (95021 м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, ОКПО 25128758 п/р 26000301323134 в філії КЦО ПІБ МФО 324430) суму боргу в розмірі 14564,52 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 350 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 250,00 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.