Рішення № 10320535, 22.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2010Справа №2-2/1319-2010 За позовом – Приватного підприємства «Стальстройінвест» (49047, м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 40 –Б)

До відповідача – Товариства з обмеженою відпоівдальністю «Южцентрострой» (95000, м.Сімферополь, вул. 1 –ої Кінної Армії, 17 –Б., кв. 70 )

Про стягнення 175 029,05 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення основного боргу у розмірі 131 355,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 24 300,81 грн., 3% річних – 5052,70 грн., пеню у розмірі 14 319,79 грн., а всього у розмірі 175 029,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення взятих на себе зобов’язань за договором підряду №01/09-08 від 01.09.2008 р. не сплатив у повному обсязі виконані позивачем підрядні роботи, не зважаючи на те, що вони були ним прийняті без зауважень.

19 квітня 2010 року до суду від позивача надійшли пояснення щодо підтвердження дати підписання документів, відповідно до якого додатково обґрунтовує строки виникнення зобов’язань по оплаті підрядних робіт.

21 квітня 2010 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між Приватним підприємством «Стальстройінвест», як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой», як замовником, було укладено договір №01/09-08 від 01.9.2008р на виконання робіт по виготовленню металоконструкцій та розробленню креслень стадії КМД, відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язався виконати власними та залученими силами по замовленню відповідача передбачені договором наступні роботи: розроблення креслення стадії КМД по кресленням 249/6775-1 КМ л. 1-28 виконаними ДППКТІ «Плодмашпроект», наданими відповідачем та виготовити металоконструкції колон і балок в кількості 67,39тн (яке уточнюється після розробки креслень КМД) згідно кресленням 249/6775-1 КМ л. 1-28 виконаними ДППКТІ «Плодмашпроект», наданими відповідачем та кресленнями стадії КМД розробленими позивачем, в строки передбачені договором.

Згідно п. 3.1 Договору, договірна вартість робіт складає 280 727,78грн., яка може змінюватися по факту виконання робіт.

Строки виконання робіт - 01.09.2008р. - 13.10.2008р. Поставка металоконструкцій згідно графіку зазначеному в додатку № 2 до Договору (п.4.1-4.2 договору).

Замовник у продовж 3 банківських днів з моменту підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у сумі 84218,00грн для початку робіт (п.5.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору 04 вересня 2008 року відповідач перерахував на рахунок позивача передплату у сумі 84 218,00грн. В подальшому, при виставленні проміжних актів за виконі роботи за вересень 2008 року, відповідач 20.10.08р. перерахував Позивачу суму 70822,01грн., з яких 53865,71грн, фактично була передплата за роботи.

Згідно п.5.4 договору, оплата виконаних робіт здійснюється на протязі шести календарних днів з дня пред'явлення чергового етапу (Акту) виконаних робіт до приймання-передачі і після підписання зазначених в п.5.3 документів.

Згідно п.5.3 договору розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата здійснюється за вирахуванням авансу на цей вид робіт. В разі якщо об'єм робіт, визначений у специфікації, не відповідає пред'явленому в актах, підписання і оплата здійснюється після уточнення наданих даних. Акти виконаних робіт (КБ-2в) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника в строк не пізніше 30 числа звітного поточного місяця. Замовник на протязі трьох днів зобов'язаний здійснити приймання виконаних робіт і підписати Акт, або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

Позивач виконав передбачений договором обсяг робіт, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт виготовлення металевих конструкцій за вересень та жовтень 2008р. Загальна сума виконаних робіт по факту склала 286 395,76грн.

Але у порушення умов укладеного між сторонами договору №01/09-08 від 01.9.2008р на виконання робіт по виготовленню металоконструкцій та розробленню креслень стадії КМД та вимог діючого законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой» повністю не оплатило виконані позивачем роботи, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 131 355,75грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2009р. та відповіддю на претензію № 1 від 25.12.2009р.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 131 355,75грн. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 131 355,75грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 24 300,81 грн., 3% річних – 5 052,70 грн. та пені у розмірі 14 319,79 грн., але вказані вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають на підставі наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення грошового зобовязання.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Позивач в обґрунтування вказаних вимог посилається на податкові накладні (на момент виникнення податкових зобов’язань), але вказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами строку виникнення грошових зобов’язань відповідача перед позивачем по оплаті виконаних робіт, оскільки, податкові накладні підтверджують виникнення адміністративних правовідносин, тоді як між сторонами по справі склалися господарські правовідносини.

Як вже зазначалося, сторони у п.5.3 договору передбачили, що розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, і довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Проте, під час підписання актів жодна з сторін не зазначила дату його підписання.

Таким чином, позивач не довів факт порушення відповідачем строків виконання грошових зобов’язань, тому як позивач не довів дату пред’явлення актів виконаних робіт до приймання – передачі, а отже, не довів порушення відповідачем зобов’язань по оплаті виконаних робіт у продовж 6 календарних днів.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи також не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В результаті розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідача цьому не перешкоджає. Крім того, слухання справи вже відкладалося саме за клопотанням відповідача.

Більш того, вказані у клопотанні відповідача обставини, не являються поважною причиною для відкладення справи слуханням, оскільки стороною в господарському процесі є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой», суд не запрошує для участі в судовому засіданні конкретних осіб і при зайнятості певних осіб, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники, тем більш, що відповідачем не представлено жодних доказів у підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 27.4.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відпоівдальністю «Южцентрострой» (95000, м.Сімферополь, вул. 1 –ої Кінної Армії, 17 –Б., кв. 70, п/р 26008139436001 у КБ «Приватбанк» МФО 305299, ЄДРПОУ 31213893) на користь Приватного підприємства «Стальстройінвест» (49047, м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 40 –Б, ЄДРПОУ 31685174, п/р 260091400920 у ВАТ «ВТБ Банк», МФО 306931) 131 355грн.75коп. боргу, 1 313грн.56коп державного мита, 177грн.11коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 24 300,81 грн інфляційних витрат, 5 052,70 грн 3% річних, 14 319,79 грн пені відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.