Рішення № 10320503, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-18/884-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Універсал», м. Керч (провулок 1-й Ново-Карантинний, 13, м. Керч, 98318).

До відповідача – Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч (вул. Кірова, 28, м. Керч, 98312).

Про стягнення 12757,78 доларів США.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Каратєєва Л.І. – ю/к., довіреність від 08.02.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Універсал», м. Керч – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч – відповідача, в якій просить визнати нарахування ПДВ на суми канального збору з суден таким, що протиречить чинному законодавству України та стягнути з відповідача на користь позивача 12757,78 дол. США.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, Законів України «Про податок на додану вартість», «Про державний кордон України» та мотивовані тим, що 11.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 03-02-61. Згідно з умовами Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання надавати послуги суднам, які проходять транзитом Керч - Єнікальський канал. Відповідач виставляв позивачу рахунки на сплату послуг за даним Договором, в яких було нараховане податок на додану вартість на суми канального збору у розмірі 12757,78 дол. США. Позивач сплатив виставлені рахунки, але вважає, що вартість послуг була збільшена відповідачем на суму ПДВ незаконно, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

22.03.2010р. у судовому засіданні від сторін було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд вважає можливим продовжити строк розгляду справи та задовольняє клопотання сторін.

22.03.2010р. представник позивача надав суду Доповнення до позовної заяви, в яких зазначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, які впливали на формування доходної частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені з 15 серпня року, що передує плановому, у зв’язку з чим, вимоги закону № 1451 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» підлягали введенню в дію не раніше 2010р. Суд залучив надані Доповнення до позовної заяви до матеріалів справи.

22.03.2010р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що порт є державним підприємством і держава встановлює вартість послуг, які надає порт, а система оподаткування в Україні така, що потребує при визначенні ціни послуг з’ясовувати порядок і розмір оподаткування послуги (це обов’язок податкового агенту).

19.04.2010р. у судовому засіданні представник ТОВ «Інфлот - Універсал» надав заяву про зміну предмету позовних вимог, в якій, мотивуючи ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача на користь позивача надмірно нараховану та отриману суму платежу за канальний збір в розмірі 12757,78 доларів США, яка є сумою податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд ухвалою від 19.04.2010 року прийняв до свого розгляду заяву позивача про зміну предмету позовних вимог.

Слухання справи відкладалося, у справі з 19.04.2010 року по 27.04.2010 року судом оголошена перерва у судовому засіданні у порядку ,передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

27.04.2010 року представник відповідача у судове засідання не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Універсал» (Агент) та Державним підприємством “Керченський морський торговельний порт” (Порт) укладено Договір № 165/ПФ/05-471.

Згідно Розділу 1 договору, предметом такого договору є надання портом послуг судам під українським та іноземним прапорами, які заходять у порти і судноремонтні підприємства м. Керчі, та проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/з Азовського моря, і знаходяться під агентським обслуговуванням «Агента».

До вказаного договору сторонами був підписаний ряд додаткових угод.

Так, додатковою угодою № 3 до договору № 03-02-61 від 11.12.2006 року передбачено, що договір діє до 31.12.2009 року, а у частині взаєморозрахунків – до повного їх виконання.

Розділом 5 вказаного договору передбачено, що Агент зобов’язаний здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі не пізніше 30 днів з дати проходу судна по КЄК або виходу судна з порту на підставі виставленого кінцевого рахунку.

Виставляючи рахунки на сплату послуг за зазначеним Договором (копії рахунків наявні у матеріалах справи), ДП “Керченський морський торговельний порт” було нараховане податок на додану вартість.

Зазначені рахунки з включеним до них ПДВ були сплачені ТОВ "Інфлот-Універсал" платіжними дорученнями № 166 від 06.11.09р., № 195 від 26.11.09р., № 238 від 22.12.2009 року, № 247 від 30.12.2009 року.

ТОВ "Інфлот-Універсал" вважає, що вартість послуг була збільшена портом на суму ПДВ незаконно, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріла справи суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступних підставах.

Правовий статус проток в Україні, регулюється Конвенцією ООН "Про територіальне море і прилеглі зоні" від 29.4.1958р. і Конвенцією ООН "Про морське право" від 10.12.1982р. (ратифікована Україною 03.6.1999р. законом №728-ХІV ратифікована Росією 12.3.1997р.) і іншими міжнародними угодами.

Статус проток, що проходять між берегів двох держав, зокрема Керченської протоки між Росією і Україною, визначається ст. 15 Конвенції ООН "Про морське право". Така стаття передбачає, що "якщо береги двох держав розташовані один проти іншого або примикають один до одного, ні та, ні інша держава не має права, якщо тільки між ними не укладена угода про інше, поширювати своє територіальне море за серединну лінію, проведену таким чином, що кожна її точка є рівновіддаленою від найближчих точок початкових ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря кожної з цих двох держав. Проте вищезгадане положення не застосовується, якщо через правові підстави, що історично склалися, або інші особливі обставини необхідно розмежувати територіальні моря двох держав іншим чином". Аналогічну норму містить ч.1 ст. 12 Конвенції ООН "Про територіальне море і прилеглу зону".

Керченська протока відноситься до “особливих” випадків, коли і через що "історично склалися" і "інших особливих обставин" неможливо здійснити розмежування внутрішніх вод по середній лінії і статус протоки визначається спеціальними міждержавними угодами Росії і України. Особливий статус викликаний тим, що протока є єдиним проходом в Азовське море, яке належить тільки Росії і Україні.

Статус вод Керченської протоки встановлюється Договором між Україною і Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24.12.2003 року, ратифікованим Законом України від 20.04.2004р №1682-ІV і Договором між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003р., ратифікованим Законом Україною від 20.04.2004р. № 1681-ІV.

На даний момент води Керченської протоки мають спеціальний статус "вод двох держав" Росії і України, що знаходяться в загальному користуванні. Делімітація (встановлення) межі між Україною і Росією повинно бути здійснено на підставі окремої міждержавної угоди. Проте на даний момент межа України і Росії в Керченській протоці не встановлена, окрема угода не укладена.

Не встановлення межі в Керченській протоці підтверджується наступним:

Згідно ст. 6 Митного кодексу України, межі митної території України є митною межею України. Митна межа України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991р. №1777-ХІІ, межі території України визначаються державним кордоном України - лінією і вертикальною поверхнею суші, вод, надр, повітряного простору. Згідно ст. 3 такого Закону, державний кордон України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, встановлюється на морі по зовнішній межі - територіального моря.

Отже, морські протоки або їх частина, можуть вважатися такими, що знаходяться на “митній території України", якщо вони знаходяться в межах (усередині) державного кордону України. Протоки або їх частина, включаючи Керченську протоку, які не розташовані в межах (усередині) державного кордону, знаходяться поза митною територією України.

Таким чином, міжнародні договори України і Росії визначають спеціальний статус Керченської протоки і свідчать про не встановлення державного кордону України в такій протоці.

Рішенням господарського суду АР Крим від 04.03.2010 року у справі № 2-9/860-2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Універсал» до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про стягнення позивача надмірно нараховану та отриману суму платежу за канальний збір в розмірі 10970,04 доларів США, яка є сумою податку на додану вартість, позовні вимоги задоволені: стягнуто з відповідача на користь позивача 10970,04 доларів США.

Вказаним рішенням, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, судом встановлено, що оскільки державний кордон в Керченській протоці не визначений, то води Керченської протоки, згідно ст. 6 Митного кодексу України не знаходяться на митній території України, оскільки не розташовані в межах межі України.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд зауважує, що факт того, що води Керченської протоки, згідно ст. 6 Митного кодексу України не знаходяться на митній території України, оскільки не розташовані в межах межі України, встановлений рішенням ГС Р Крим від 04.03.2010 року у справі № 2-9/860-2010 року, що приймається до уваги судом при розгляді дійсної справи на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки державний кордон в протоці не визначений, то води протоки, включаючи Керч - Єнікальський канал, згідно ст. 6 Митного кодексу України не знаходяться на митній території України, оскільки не розташовані в межах межі України.

Тобто вартість послуг з Договору від 11.12.2006 року № 03-02-61 не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки послуги фактично виявляються за межами митної території України.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору від 11.12.2006 року № 03-02-61 порт надає послуг судам під українським та іноземним прапорами, які заходять у порти і судноремонтні підприємства м. Керчі, та проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/з Азовського моря, і знаходяться під агентським обслуговуванням «Агента», що також є послугами у сфері допоміжної транспортної діяльності.

Згідно підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є операції по постачанню товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Місце постачання послуг визначається у відповідності с п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість". Даний пункт визначає як загальне правило, коли місцем постачання вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником ПДВ, так і спеціальні випадки у залежності від місця надання послуг, виду послуг або умов їх надання.

Враховуючи приведені норми законодавства, головним критерієм для визначення порядку оподаткування операцій за наданням послуг є місце їх надання (за винятком загальних або спеціальних операцій, визначених в п. 6.5 Закону України "Про податок на додану вартість").

Окремим підпунктом "г" пункту 6.5 статті 6 Закону визначено, що при здійсненні діяльності в сфері, допоміжній транспортній, такий як вантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів і інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем постачання послуг є місце, де фактично надаються послуги.

Віднесення послуг порту послуг судам, які проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом на підставі договору від 11.12.2006 року № 03-02-61 до послуг у сфері діяльності, допоміжної транспортної, підтверджується "Державним класифікатором продукції і послуг (ГК 016-997)", затвердженим наказом Держстандарту України № 822 від 30.12.1997р. і "Класифікатором видів економічної діяльності (ГК 009:2005)", затвердженим наказом Держпотребстандарта України № 375 від 28.12.2005р.

Так розділ 63 - "Допоміжні транспортні послуги", "Державний класифікатор продукції і послуг", відносить до допоміжних транспортних послуг, послуги з експлуатації портових споруд, споруд на шляхах плавання, послуги портів і водних шляхів, допоміжні послуги для водного транспорту, інші (коду 63.22.11, 63.22.11.000, 53.22.16.000).

Розділ 63 - "Додаткові транспортні послуги і допоміжні операції" "Класифікатора видів економічної діяльності (ГК 009:2005)", відносить до додаткової (допоміжної) транспортної діяльності "Функціонування інфраструктури водного транспорту", включаючи діяльність портів і інших терміналів, діяльність, пов'язану з швартуванням і т.п. (код 63.22.0).

Враховуючи, що портом надаються нерезиденту послуги у сфері діяльності, допоміжній транспортній, такі послуги фактично надаються за межами митної території України (Керч-Єнікальський канал), п. 6.5 Закону України "Про податок на додану вартість"), то операції по постачанню таких послуг не є об'єктом обкладення ПДВ згідно п. 3.1.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Приведена позиція, в частині не включення в об'єкт оподаткування ПДВ послуг в діяльності, допоміжній транспортній, які надаються за межами митної території України, повністю підтверджується листами Державної податкової адміністрації України від 06.02.2007р. №2280/7/16-1517, від 06.02.2007 р. №1131/6/16-1515-05, п. 2 листа від 25.12.2007 р. №26354/7/16-1517.

Таким чином, послуги порту з Договору № 03-02-61 від 11.12.2006 року не є об'єктом оподаткування ПДВ. Збільшення портом вартості послуг з такого договору на ПДВ по ставці 20% здійснено з порушенням вимоги п.3.1.1 і 6.5 Закону України "Про податок на додану вартість".

При односторонньому неправомірному збільшенні вартості робіт за Договором на суму ПДВ, і фактично зміні умов Договору, портом порушені права позивача на оплату узгодженої і належної вартості послуг з Договору.

Також, сума ПДВ від вартості робіт у розмірі 12757,78 доларів США, отримана портом від позивача без достатніх правових підстав, оскільки таке збільшення здійснене у порушення вимог чинного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка придбала майно без достатніх правових підстав зобов'язано повернути потерпілому таке майно. Частину 2 вказаних статті передбачає, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, безпідставно отримане портом збільшення вартості робіт на суму ПДВ, підлягає відшкодуванню позивачеві на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті суми ПДВ від вартості робіт у розмірі 12757,78 доларів США та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, м.Керч, вул. Кирова, 28, CITIBANK N.A., New York, USA, Асс № 36128508 SWIFT code: CITIUS33 Асс №390160007 Express-Bank, Kiev, Ukraine SWIFT code: EXPBUAUK Commercial Sea Port of Kerch Acc №26031019089/840 MФO 384674 ЗКПО 01125554 свідоцтво № 00340321 ІПН № 011255501063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" (98318, м.Керч, пров. 1-й Ново-Карантиний, 13 код ЄДРПОУ 23197531, Р\р 26000301390381 в філії “ПАТ ПІБ м. Керчі АРК” МФО 324548 Pay through: Prominvestbank of Ukraine, Kiev, Kerch Branch SWIFT code: UPIBUAUX, Acc.No: 890-0060-077 Intermediary Bank: Bank of New York, USA Beneficiary: Inflot-Universal, Ukraine, Crimea, Kerch Acc.No. 26000301390381/840) надмірно нараховану та отриману суму платежу за канальний збір в розмірі 12757,78 доларів США, 127,58 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.