Ухвала суду № 103204662, 08.02.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1343/22

Провадження № 1-кс/234/822/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Данелюк О.М., за участі секретаря судового засідання Антоненко О.В., прокурора Пшеничного А.В.., слідчого Туровської В.О., захисника Овчаренко О.О., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянув клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Туровської В.О., погодженого із прокурором Слов`янської окружної прокуратури Пшеничним А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, громадянина України, має на утриманні малолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000009 від 13.01.2022 року -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Туровської В.О., погодженого із прокурором Слов`янської окружної прокуратури Пшеничним А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання та додані до нього матеріали підозрюваний ОСОБА_1 отримав 08.02.2022 р. о 09:35 год та його захисник Овчаренко О.О. - 08.02.2022 р. о 10:50 год.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000009 від 13.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 145о/с від 10.06.2021 начальника Головного управління Державної слудби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі за текстом - ГУ ДСНС України у Донецькій області) призначено на посаду головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено, що правоохоронними органами є органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі за текстом Положення) ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі за текстом НС), запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків НС, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки; бере участь у: розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт.

Згідно з п. 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до розділу 2 Положення про Краматорське районне управління ГУ ДСНС України у Донецькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Донецькій області № 532 від 28.10.2021 основними завданнями Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; а також щодо проведення інших заходів, спрямованих на попередження виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж, їх ліквідації та мінімізації їх наслідків.

Відповідно до розділу 3 Положення про Краматорське районне управління ГУ ДСНС України у Донецькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Донецькій області № 532 від 28.10.2021 управління за результатами перевірок складає акти перевірок, приписи на усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; складає протоколу про адміністративні правопорушення та притягає до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян; забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції; здійснює планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, що відноситься до компетенції Управління.

Відповідно до статті 223 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, здійсненням суб`єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 77, 77-1, 120, 175, 175-2, 188-8).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки і його заступники, головні державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та їх заступники, старші державні інспектори України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ДСНС є правоохоронним органом та здійснює правозастосовні функції.

Відповідно до розділу 1 посадової інструкції головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області, затвердженої т.в.о. заступника начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області 14.06.2021, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 14.06.2021, головний інспектор відділу у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, наказами та дорученням ДСНС, наказами Головного управління ДСНС України у Донецькій області, положенням про відділ, посадовою інструкцією.

Розділом 2 передбачено завдання та обов`язки, серед яких: здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами; за результатами перевірок складає акти стосовно заходів державного нагляду (контролю), приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; складає протоколи про адміністративні правопорушення та притягає до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушення законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_1 займаючи посаду головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області в силу положень ч. 3 ст. 18 КК України та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Нехтуючи вище зазначеними нормами чинного законодавства, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області, являючись працівником правоохоронного органу, будучи наділеним владними повноваженнями в межах своєї компетенції, вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, 10.11.2021 приблизно о 13 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_1 на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.10.2021 за №317К прибув до робочого кабінету директора ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 , що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Малогородський, 9, з метою проведення позапланової перевірки діяльності підприємства з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 встановлено порушення посадовими особами ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, в цей же час, а саме, 10.11.2021 приблизно о 14 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе за невчинення перешкод господарській діяльності ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785), у зв`язку з чим ОСОБА_1 повідомив директора ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 про необхідність надання йому наказу про щорічну відпустку директора для складання акту про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) ПБП «НЕВА», на що останній погодився.

Так, 09.12.2021 приблизно о 13 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_1 прибув до робочого кабінету директора ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 , що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Малогородський, 9, з метою обговорити результати проведення позапланової перевірки діяльності підприємства з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яка повинна була відбутись відповідно до посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.10.2021 за №317К у період з 09.11.2021 по 10.11.2021.

З метою реалізації свого злочинного умислу, 09.12.2021 приблизно о 13 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_1 , перебуваючи в робочому кабінеті директора ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 , що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пров. Малогородський, 9, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, під час розмови з останнім висунув вимогу надати йому грошові кошти в розмірі 10 000 грн, для того щоб він не вчиняв перешкод господарській діяльності ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785), а також пояснив що всі особи, які займаються фермерським господарством, яких перевіряє ОСОБА_1 сплачують йому грошові коши, за уникнення перешкод. Під час перемов з приводу надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 знизив суму грошових коштів, які йому необхідно надати у якості неправомірної вигоди до 5000 грн.

Під час наступної зустрічі, яка відбулась 04.02.2022 приблизно о 11 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, під час особистої розмови ОСОБА_1 з директором ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 , що відбулась біля жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_1 наголосив на тому, що за результатами позапланової перевірки, яка проходила відповідно до посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.10.2021 за №317К у період з 09.11.2021 по 10.11.2021 йому необхідно було складати протокол про адміністративне правопорушення у сфері дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки та вживати заходи щодо призупинення господарської діяльності підприємства до моменту усунення наявних порушень, у зв`язку з чим висунув вимогу надати йому грошові кошти в розмірі 5000 грн., зазначивши, що під час проведення наступних перевірок співробітниками ГУ ДСНС України у Донецькій області буде враховано факт надання неправомірної вигоди, що само по собі буде впливати на результат проведення перевірки, тим самим ОСОБА_1 штучно створив умови відповідно до яких директор ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 розуміючі наслідки, не бажаючи їх настання, будучі позбавлений можливості для захисту своїх законних прав та інтересів, поставлений у безвихідну ситуацію, змушений був погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_1 щодо передачі неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.

Далі, 07.02.2022 приблизно о 11 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 знаходячись біля жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання для себе неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від директора ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн за невчинення перешкод господарській діяльності ПБП «НЕВА» (код ЄДРПОУ 06724785) під час проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

08.02.2022 за даним фактом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища Миколаївка Слов`янського району Донецької області, громадянину України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушень підтверджується наступними доказами: показаннями свідка ОСОБА_2 , посадовою інструкцією, протоколом огляду від 07.02.2022, протоколом затримання від 07.02.2022, іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 працює в органі державної влади, зокрема, на даний час перебуває на посаді - головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області та відповідно до наданих повноважень має правозастосовні функції державної влади, що надає можливість підозрюваному знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, зокрема чорнові записи, блокноти, нотатки та інших рукописні і друковані носії, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, про яких йому на цій стадії досудового розслідування стало відомо, зокрема відносно осіб, які повідомили до правоохоронних органів про його протиправну діяльність, а також здійснювати вплив на інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, в тому числі на інших співробітників Краматорського районного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області, в тому числі осіб які проводили позапланову перевірку ПБП «НЕВА» 10.11.2021, з метою змусити останніх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні.

Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 являється місцевим жителем міста Миколаївка, яке на теперішній час входить до Краматорського району, та здійснює безпосередню трудову діяльність у місті Слов`янськ Донецької області, тривалий час займає вказану посаду, а відтак, має стійкі зв`язки як у правоохоронній сфері, так і з місцевим населенням. Використовуючи вказані зв`язки, останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення працівників правоохоронних органів або інших жителів до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, запобіганні протидії досудовому розслідуванню, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. Таким чином, розміром застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків є 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 гривень. Застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виключити можливість вчинення підозрюваним інших злочинів на свободі.

Враховуючи, що розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру декларації, а саме щорічної електронної декларації за 2020 рік (поданої 11.03.2021) ОСОБА_1 задекларував 182 231 гривні як дохід у вигляді його заробітної плати.

У разі внесення застави, ураховуючи вищевикладене, є необхідність покладання на підозрюваного наступних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду; не відлучатись за межі Краматорського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з працівниками Краматорського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області, а також зі свідками в даному провадженні за винятком участі у слідчих діях та судових засіданнях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну до Слов`янського відділу Головного управління ДМС у Донецькій області.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ризики передбачені ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

В судовому засіданні захисник Овчаренко О.О. просив застосувати до свого підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, надані стороною захисту докази, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000009 від 13.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.02.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, згідно зі ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину. Виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходжу до висновку про доцільність та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно зі ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, враховуючи докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто з 08 лютого 2022 року до 08 квітня 2022 року включно, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 20-00 години до 06-00 години, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду; не відлучатись за межі Краматорського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Туровської В.О., погодженого із прокурором Слов`янської окружної прокуратури Пшеничним А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто з 08 лютого 2022 року до 08 квітня 2022 року включно, заборонивши йому залишати житло в період часу з 20-00 години до 06-00 години.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду; не відлучатись за межі Краматорського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці по 08 квітня 2022 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11 лютого 2022 року о 08-10 годині.

Слідчий суддя: О.М. Данелюк