Рішення № 10320438, 21.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2010Справа №2-24/783-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" ( 14005, м. Чернігів, вул. Комунальна, 2, ідентифікаційний код 00382295)

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Атаманцева Володимира Степановича (96200, АР Крим, Роздольненський район, смт Роздольне, вул. Кримська, 19, ідентифікаційний код 2149409834)

про стягнення 37 950,62 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Мороз М.М.. довіреність № 01/1068 від 19.04.2010 р., у справі

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Атаманцева Володимира Степановича про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" суми заборгованості у розмірі 37 950,62 грн., у тому числі : 33000,54 грн. основного боргу, 4950,08 грн. штрафу відповідно до пункту 8.3. Договору, крім того 379,51 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, окрім суми заборгованості, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №90/4 від 03.08.2009р., а саме: зобов’язань з повної та своєчасної оплати поставленого за товарно-транспортними накладними №№2950 від 07.08.2009р., 2590 від 20.08.2009р., 3217 від 31.08.2009р., 3304 від 04.09.2009р., 3350 від 08.09.2009р., 3474 від 18.09.2009р. товару – кондитерських виробів на суму 222323,96 грн., на підставі чого у Фізичної особи-підприємця Атаманцева Володимира Степановича утворилась заборгованість, яка станом на 15.01.2010 р. склала 33000,54 грн.

Таким чином, позивач, посилаючись на умови укладеного договору та норми чинного законодавства, а також на факт добросовісного виконання ним зобов’язань за договором №90/4 від 03.08.2009р., на підставі порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, просить стягнути суму заборгованості та суму штрафу Фізичної особи-підприємця Атаманцева Володимира Степановича у примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009 року між ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" (Продавець) та Фізичною особою –підприємцем Атаманцевим Володимиром Степановичем (Покупець) був укладений договір № 90/1 (а.с. 8-9).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець передає у власність Покупця кондитерські вироби, що іменовані далі товар, у кількості, асортименті, якості та цінам, вказаним у товаро – транспортних накладних, які оформлюються Сторонами при прийманні – передачі партії товару, і які є невід’ємними частинами даного договору.

Загальна сума договору складає 2000000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Ціни на товар, що поставляється, узгоджуються на момент поставки та зазначаються у товаро – транспортних накладних на відпуск товару, які є невід’ємними частинами даного договору (п. 2.2 Договору).

Датою передачі товару Покупцю у власність вважається дата прийому – передачі товару, яка зазначена у відповідній товаро – транспортній накладній (п. 3.3 Договору).

Оплата вартості кожної партії поставленого товару здійснюється Покупцем прямо на розрахунковий рахунок Продавця протягом 21 календарного дня з моменту його отримання (п. 4.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р.

Судом встановлено, що на виконання обов’язків за договором та протягом дії договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на суму 222323,96 грн., що підтверджується товаро – транспортними накладними № 2950 від 07.08.2009 р. на суму 45324,16 грн., № 3110 від 20.08.2009 р. на суму 19576,58 грн., № 3217 від 31.08.2009 р. на суму 32481,32 грн., № 3304 від 04.09.2009 р. на суму 28490,76 грн., № 3350 від 08.09.2009 р. на суму 37464,56 грн., № 34574 від 18.09.2009 р. на суму 58986,58 грн. (а.с.10-16).

Відповідачем зазначений товар був отриманий особисто, про що свідчить підпис відповідача у зазначених накладних, а також його печатка на накладних.

З виписки з банківського рахунку позивача вбачається, що відповідачем протягом серпня 2009 р. по листопад 2009 р. на користь позивача в рахунок поставленого товару було сплачено189323,42 грн.

Отже в порушення укладеного між сторонами договору, відповідачем не була сплачена вартість отриманого товару у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами у договорі, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 33000,54 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 33000,54 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4950,08 грн. штрафу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення Покупцем оплати вартості товару більше ніж 60 днів, Покупець зобов’язаний крім встановленої договором пені, сплатити штраф у розмірі 15 % від отриманого та не сплаченого у строк товару.

Перевіривши розрахунки суми штрафу, суд вважає його вірним та повністю обґрунтованим.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача строку сплати вартості отриманого товару більш ніж 60 днів, матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума штрафу у розмірі 4950,08 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.04.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Атаманцева Володимира Степановича (96200, АР Крим, Роздольненський район, смт Роздольне, вул. Кримська, 19, ідентифікаційний код 2149409834) на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" ( 14005, м. Чернігів, вул. Комунальна, 2, ідентифікаційний код 00382295; р/р 260041829 в ВАТ «Ерсте банк», м. Чернігів, МФО 380009) 33000,54 грн. основного боргу, 4950,08 грн. штрафу, 379,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.