Рішення № 10320439, 22.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2010Справа №2-22/1528-2010 За позовом Фірми «ТЕС», м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11

до відповідача ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328», м. Ялта, вул. Ізобільна, 11

про стягнення 20876,82 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Савченко В.А., представник, дов від 12 січня 2010 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач Фірма «ТЕС» звернувся до ГСМ з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 20876,82 грн., у тому числі: сума основного боргу 15000,00 грн., пеню 1560,88 грн., збитки від інфляції 1282,93 грн., 20% річних 1533,01 грн., штраф у розмірі 10% від суми порушеного зобовязання - 1500,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору б/н від 03 вересня 2009 року на поставку нафтопродуктів, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату вартості придбаного у позивача товару, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 15000,00 грн.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 5000,00 грн., пеню 1560,88 грн., збитки від інфляції -1282,93 грн., 10% річних 1533,01 грн., штраф у розмірі 10% від суми порушеного зобовязання 1500,00 грн., мотивуючі подану заяву тим, що під час розгляду даної справи відповідачем частково була погашена сума заборгованості, а саме: 10 березня 2010 року перераховано позивачу 5000,00 грн., 06 квітня 2010 року 5000,00 грн., у звязку з чим позивач уточнює позовні вимоги.

Вказана заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

03 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н на поставку відповідачу нафтопродуктів (бензинів моторних в асортименті та дизельного палива).

06 листопада 2009 року відповідач звернувся до позивача з проханням відпустити йому дизельне паливо.

06 листопада 2009 року позивач, згідно витратної накладної № РН-0004630, відпустив на адресу відповідача нафтопродукти, а саме: дизельне паливо в кількості 7850 літрів за ціною 6,42 гривень за 1 літр на загальну суму 50397, 00 гривень, зокрема ПДВ.

Тоді ж, 06 листопада 2009 року відповідачу був виставлений рахунок на оплату отриманого палива № СФ-0004300.

Паливо в повному обсязі, вказаному у витратній накладній № РН-0004630, було отримано представником відповідача, що підтверджується довіреністю серії ЯПО № 448397.

Так, згідно п.3.1 договору № б/н від 03 вересня 2009 року умова постачання відстрочення платежу за поставлений товар. Постачання ПММ покупцю здійснюється не пізніше двох робочих днів з моменту надходження заявки постачальнику.

Згідно п.3.2. договору у випадку, якщо покупець фактично отримує ПММ раніше надходження оплати постачальнику, він зобов'язується перерахувати необхідну суму в якості оплати за ПММ протягом п'яти календарних днів з моменту виписки Постачальником витратної накладної на ПММ.

Таким чином, виходячи з даної умови договору, відповідач зобов'язаний був оплатити отримане паливо в повному обсязі у строк до 11 листопада 2009 року.

Так, 17 грудня 2009 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача в рахунок оплати за отримане паливо 7397,00 грн.; 18 грудня 2009 року відповідач перерахував на позивачу в рахунок оплати за отримане паливо - 28000,00 грн.

Таким чином, станом на 17 лютого 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене паливо складає 15000,00 гривень.

20 січня 2010 року позивач направив відповідачу вимогу про оплату поставленого товару та штрафних санкцій (вих. № 8/10). Вимогу було отримано відповідачем 02 лютого 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 11542501.

Так, згідно п. 5.4 договору № б/н від 03 вересня 2009 року у разі не своєчасної оплати Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженої партії ПММ за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 5.6 договору № б/н від 03 вересня 2009 року за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець виплачує суму боргу з обліком 20 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 5.3 договору № б/н від 03 вересня 2009 року, у разі не виконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 % від суми порушених зобов'язань.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду сума основного боргу відповідача складала 15000,00 грн.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до заяви про уточнення позовних вимог сума основного боргу складає 5000,00 грн., пеня 1560,88 грн., збитки від інфляції -1282,93 грн., 10% річних 1533,01 грн., штраф у розмірі 10% від суми порушеного зобовязання 1500,00 грн., у звязку з тим, що під час розгляду даної справи відповідачем частково була погашена сума заборгованості, а саме: 10 березня 2010 року перераховано позивачу 5000,00 грн., 06 квітня 2010 року 5000,00 грн.

Таким чином, на момент вирішення даного спору сума основного боргу склала 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 1560,88 грн., збитки від інфляції -1282,93 грн., 10% річних 1533,01 грн., штраф у розмірі 10% від суми порушеного зобовязання 1500,00 грн.

Як вказувалось раніше, згідно п. 5.4 договору № б/н від 03 вересня 2009 року у разі не своєчасної оплати Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженої партії ПММ за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 5.6 договору № б/н від 03 вересня 2009 року за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець виплачує суму боргу з обліком 20 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 5.3 договору № б/н від 03 вересня 2009 року, у разі не виконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 % від суми порушених зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 22 квітня 2010 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі у звязку з тим, що погашення частини заборгованості було здійснено відповідачем вже після звернення позивача з даним позовом до суду.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22 квітня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Ізобільна, 11, рахунок № 26003301214851 в КФ ВАТ ВТБ банк в м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь Фірми «ТЕС» (м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11, рахунок № 26004440265030 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, рахунок № 2600800014943 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Армянськ, МФО 384878, ЄДРПОУ 16512506) заборгованість в сумі 10876,82 грн., у тому числі: суму основного боргу 5000,00 грн., пеню 1560,88 грн., збитки від інфляції -1282,93 грн., 10% річних 1533,01 грн., штраф у розмірі 10% від суми порушеного зобовязання 1500,00 грн.

3.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Ізобільна, 11, рахунок № 26003301214851 в КФ ВАТ ВТБ банк в м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь Фірми «ТЕС» (м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11, рахунок № 26004440265030 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, рахунок № 2600800014943 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Армянськ, МФО 384878, ЄДРПОУ 16512506) 208,77 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Ялтинська транспортна компанія 14328» (м. Ялта, вул. Ізобільна, 11, рахунок № 26003301214851 в КФ ВАТ ВТБ банк в м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 34121596) на користь Фірми «ТЕС» (м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11, рахунок № 26004440265030 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, рахунок № 2600800014943 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Армянськ, МФО 384878, ЄДРПОУ 16512506) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.