Рішення № 10320432, 20.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2010Справа №2-24/836-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Фотон" (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Іртишська, 2, кв.28,95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43 )

про стягнення 10 247,72 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Антоненко С.А. – представник, довіреність № 149/900 від 25.06.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Фотон" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Колективного підприємства фірми "ДАВ" про стягнення з відповідача на користь Колективного підприємства фірми "ДАВ" суми заборгованості у розмірі 5766,70 грн. відповідно до договору майнового найму № 15 від 01.06.2007р., а також 4481,02 грн. пені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства "Фотон".

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору майнового найму № 15 від 01.06.2007р., відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повної та належної сплати платежів за користування наданого Відкритим акціонерним товариством "Фотон" майна : асфальтового покриття, загальною площею 500 кв.м., що знаходиться за адресою : АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, у зв’язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5766,70 грн.

Крім того, позивач, посилаючись зокрема на неналежне виконання відповідачем умов договору № 15 від 01.06.2007р. та норми чинного законодавства, просить стягнути з відповідача по справі у примусовому порядку суму нарахованих штрафних санкцій – пені.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17 лютого 2010 року первісного відповідача по справі було замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ".

16.02.2010 р. представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 7266,70 грн. заборгованості з орендних платежів та 5510,00 грн. пені.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7266,70 грн. заборгованості з орендних платежів та 5510,00 грн. пені.

У подальшому представником позивача також було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачем були зменшені позовні вимоги. Так позивач просить суд стягнути з відповідача 7500,00 грн. заборгованості з орендних платежів за період з січня 2009 р. по березень 2010 р., а також 4978,30 грн. пені.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7500,00 грн. заборгованості з орендних платежів за період з січня 2009 р. по березень 2010 р., а також 4978,30 грн. пені.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи були відправлені відповідачу за юридичною адресою, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців та за адресою, вказаної у позові, проте кореспонденція була повернута до суду із відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не значиться».

Суд зазначає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи викладене, сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.06.2007 р. між ВАТ "Фотон" (наймодавець) та КП Фірмою «Дав» (наймач) був укладений договір майнового найму (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1 Договору найму, у порядку та на умовах, визначених дійсним договором, наймодавець зобов’язується передати наймачу, а наймач зобов’язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно: асфальтове покриття, загальною площею 500 кв.м.

Наймані площі знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43.

Згідно з п. 2.1 договору передача майна здійснюється на підставі акту приймання – передачі (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 2.3 договору наймач взяв на себе зобов’язання своєчасно та у повному обсязі вносити плату за користування переданим майном.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили розмір плати за користування майном, який складає 500,00 грн., у т.ч. ПДВ у місяць.

Згідно з додатковою угодою № 03 від 29.10.2007 р. до договору № 15 від 01.06.2007 р. сторони доповнили п. 3.1 договору, зазначивши що з 29.10.2007 р. плата за найм майна виконується авансовим платежем (на майбутній місяць), з 20 до 30 числа кожного місяця ( до 01 числа розрахункового місяця), шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або внесенням готівкових грошових коштів до каси підприємства (а.с.11).

Згідно з п. 5.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє з 01.06.2007 р.

Зміни до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, які оформлюються додатковою угодою до договору (п. 7.2 Договору).

При розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до довідки статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Колективне підприємство фірма "ДАВ" значиться у реєстрі станом на 04 лютого 2010 року як Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ".

У зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що вибуття відповідача по справі у спірному правовідношенні сталося саме внаслідок його реорганізації шляхом перетворення, за результатами якої правонаступником первісного відповідача по справі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ", про що свідчить внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, зо згідно ст. 25 ГПК України усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв асфальтове покриття площею 500 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, про що свідчить відповідний акт приймання – передачі (а.с.9, на зворотному боці).

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Суд також наголошує, що відповідно до ст. 763 ЦК України, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Сторони не представили суду доказів відмови від договору або його розірвання, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що на час розгляду справи договір продовжує діяти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем орендні платежі за період з січня 2009 р. по березень 2010 р. взагалі не сплачувались, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 7500,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду і урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором найму або доказів повернення майна, переданого у найм, позивачу.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору найму, яке сталося під час дії зазначеного договору та виразилось у несплаті із порушенням строків оплати орендних платежів у розмірі 7500,00 грн. за період з січня 2009 р. по березень 2010 р., через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ" заборгованості у розмірі 7500,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2010 р. просить суд стягнути з відповідача 4978,30 грн. пені.

Умовами договору, зокрема п. 4.3 передбачено, що у випадку прострочення внесення плати за користування майном або відповідної частини наймач зобов’язується сплатити наймодавцю пеню у розмірі 0,5 %.

На підставі зазначених положень договору позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 4978,30грн. пені, нарахованої на суму заборгованості кожного місяця, де мала місяця не сплата орендної плати, за загальний період з 01.02.2009 р. по 31.03.2010 р.

Позивачем при нарахуванні суми пені були застосовані відсотки, передбачені Договором, а саме 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Розглянувши умови п. 4.3 договору, враховуючи встановлення зазначеним пунктом умов настання наслідків застосування неустойки, визначення розміру неустойки та порядок її обчислення, суд приходить до висновку, що у даному випадку сторони договору визначили відповідальність наймача у вигляді пені.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. N 107 розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 р. становить 12 %, згідно Листа НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395 облікова ставка станом на 16.02.2009 р. залишена без змін - у розмірі 12 %, Постановою НБУ від 12.06.2009 N 343 розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009 р. встановлений у розмірі 11%, з 12.08.2009 р. – 10,25 % (Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468).

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування та зменшенню:

За прострочення сплати орендних платежів у лютому 2009 р.:

З 01.02.2009 р. по 14.06.2009 р. – 500,00 грн. (сума заборгованості за лютий 2009 р.) х 134 дн. (кількість днів прострочення) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. = 44,05грн.

З 15.06.2009 р. по 31.07.2009 р. – 500,00 грн. х 47 дн. х 22 % /365 дн. = 14,16 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у березні 2009 р.:

З 01.03.2009 р. по 14.06.2009 р. – 500,00 грн. х 106 дн. х 24 %/365 = 34,85 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 58 дн. х 22 %/365 = 17,48 грн.

З 12.08.2009 р. по 31.08.2009 Р. – 500,00 грн. х 20 дн. х 20,50 %/365 = 5,62 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у квітні 2009 р.:

З 01.04.2009 р. по 14.06.2009 р. – 500,00 грн. х 75 дн. х 24 %/365 = 24,66 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 58 дн. х 22 %/365 = 17,48 грн.

З 12.08.2009 р. по 30.09.2009 Р. – 500,00 грн. х 50 дн. х 20,50 %/365 = 14,04 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у травні 2009 р.:

З 01.05.2009 р. по 14.06.2009 р. – 500,00 грн. х 45 дн. х 24 %/365 = 14,79 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 58 дн. х 22 %/365 = 17,48 грн.

З 12.08.2009 р. по 31.10.2009 Р. – 500,00 грн. х 81 дн. х 20,50 %/365 = 22,75 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у червні 2009 р.:

З 01.06.2009 р. по 14.06.2009 р. – 500,00 грн. х 14 дн. х 24 %/365 = 4,60 грн.

З 15.06.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 58 дн. х 22 %/365 = 17,48 грн.

З 12.08.2009 р. по 30.11.2009 р. – 500,00 грн. х 111 дн. х 20,50 %/365 = 31,17 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у липні 2009 р.:

З 01.07.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 42 дн. х 22 %/365 = 12,66 грн.

З 12.08.2009 р. по 31.12.2009 р. – 500,00 грн. х 142 дн. х 20,50 %/365 = 39,88 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у серпні 2009 р.:

З 01.08.2009 р. по 11.08.2009 р. – 500,00 грн. х 11 дн. х 22 %/365 = 3,32 грн.

З 12.08.2009 р. по 31.01.2010 р. – 500,00 грн. х 173 дн. х 20,50 %/365 = 48,58 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у вересні 2009 р.:

З 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. – 500,00 грн. х 181 дн. х 20,50 %/365 = 50,83 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у жовтні 2009 р.:

З 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 182 дн. х 20,50 %/365 = 51,11 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у листопаді 2009 р.:

З 01.11.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 151 дн. х 20,50 %/365 = 42,40 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у грудні 2009 р.:

З 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 121 дн. х 20,50 %/365 = 33,98 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у січні 2010 р.:

З 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 90 дн. х 20,50 %/365 = 25,27 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у лютому 2010 р.:

З 01.02.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 59 дн. х 20,50 %/365 = 16,57 грн.

За прострочення сплати орендних платежів у березні 2010 р.:

З 01.03.2009 р. по 31.03.2010 р. – 500,00 грн. х 31 дн. х 20,50 %/365 = 8,71 грн.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 613,92 грн. В частині стягнення 4364,38 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є невірне визначення основної заборгованості відповідача та перерахування у зв’язку з цим пені. Тому державне мито у розмірі 3,00 грн. підлягає віднесенню на позивача.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 24 від 26.01.2010 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 250,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.

Враховуючи викладене, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 14,00 грн., зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 24 від 26.01.2010 р., підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь Відкритого акціонерного товариства "Фотон".

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.04.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДАВ" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Іртишська, 2, кв.28,95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; ідентифікаційний код 30194194) на користь Відкритого акціонерного товариства "Фотон" (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; ідентифікаційний код 25128758, р/р 26000301323134 у філії КЦО ПІБ, МФО 324430) 7500,00 грн. заборгованості, 613,92 грн. пені, 81,14 грн. державного мита та 153,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 4364,38 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

4.          Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач – 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства "Фотон" (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; ідентифікаційний код 25128758) 14,00 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 24 від 26.01.2010 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.