Рішення № 10320433, 21.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2010Справа №2-24/788-2010

За позовом Прокурора м. Феодосії (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Войкова, 5) в інтересах держави в особі Орджонікідзевської селищної Ради ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова, 19, ідентифікаційний код 34740709)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" ( 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, б. 7-в, ідентифікаційний код 31862627)

про дострокове розірвання договору та стягнення 548 784,55 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокуратури – Кулібаба С.Є. - прокурор, посвідчення № 07121

Від позивача – Курченко Л.О. – представник, довіреність № 02-17/991 від 31.07.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Прокурор м. Феодосії в інтересах держави в особі Орджонікідзевської селищної Ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосії, смт. Орджонікідзе, район двуякорної бухти від 02 серпня 2007 року та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" на користь Орджонікідзевської селищної Ради суми заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 548 784,55 грн.

Крім того, прокурор просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору оренди земельної ділянки від 02 серпня 2007 року, відповідачем порушені зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" заборгованості з орендної плати.

Так, неотримання орендних платежів орендодавцем, на думку прокурора, порушує законні права та інтереси Орджонікідзевської селищної Ради та держави в цілому.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та норм чинного законодавства, прокурор просить розірвати укладений строком на 25 років договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосії, смт. Орджонікідзе, район двуякорної бухти.

15 березня 2010 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим від прокуратури м. Феодосії надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої прокурор просить розірвати договір (державний реєстр № 040701900017) оренди земельної ділянки загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосії, смт. Орджонікідзе, район двуякорної бухти від 02 серпня 2007 року, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" на користь Орджонікідзевської селищної Ради заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 275813,85 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.03.2010 р. зменшені позовні вимоги були прийняті судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснювався в межах зменшених позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи були відправлені відповідачу за юридичною адресою відповідача, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, яка співпадає з адресою, вказаною у позові, проте кореспонденція була повернута до суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи викладене, сторони були належним чином повідомлені про розгляді справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 792 ч. 2 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

26.03.2007 р. між Орджонікідзевською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "Православний інформаційно-аналітичний центр" (Орендар) був укладений договір оренди землі № 08-7, зареєстрований 05.08.2007 р. у Феодосійському міському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за № 040701900017 (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: Україна, АРК, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, площею 2,0 га.

Договір укладеного строком до 23.03.2032 р. (п. 8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розміром 48000,00 грн. за рік (п. 9 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п. 10 Договору).

Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за завітним місяцем на рахунок місцевого бюджету (п. 11 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання – передачі (п. 18 договору).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно з акту приймання – передачі земельної ділянки, підписаного з боку орендодавця та орендаря, орендар прийняв земельну ділянку яка знаходиться: Україна, АРК, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, площею 2,0 га. (а.с.8).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Стаття 19 зазначеного закону встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору оренди відповідачем здійснювалось користування предметом оренди, проте відповідачем орендні платежі за період з червня 2008 р. по листопад 2009 р. не сплачувались.

У подальшому на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 13.10.2009 р. у справі № 2а-7008/09/2670 з відповідача на користь місцевого бюджету було стягнуто заборгованості з орендної плати за земельну ділянку із урахуванням штрафних санкцій у розмірі 335659,82 грн. Зазначене стало підставою для зменшення суми заборгованості прокурором, проте, оскільки протягом грудня 2008 р. по січень 2010 р. орендна плата за землю не була сплачена відповідачем при настанні строку такої сплати, прокурором був збільшений період утворення заборгованості.

За такими обставинами відповідачем за період з травня 2009 р. по січень 2010 р. не були сплачені орендна плата за користування земельною ділянкою у розмірі 275813,85 грн.

Зазначене також підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати, складеним ДПІ у м. Феодосії з даних податкових декларацій з орендної плати на земельні ділянки на 2009 р. та на 2010 р., складені та подані відповідачем до ДПІ у м. Феодосії.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку щодо своєчасного та у повному обсязі сплати орендних платежів за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 275813,85 грн., що і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором від 26.03.2007 р.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору оренди землі, яке виразилось у несвоєчасній сплаті із порушенням строків оплати орендних платежів за землю протягом травня 2009 р. по січень 2010 р. у загальному розмірі 275813,85 грн., через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" заборгованості у розмірі 275813,85 грн. підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлена вимога про розірвання договору державний реєстраційний № 040701900017 від 02.08.2007 р. оренди земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, кадастровий номер ділянки № 0111645400010010864 з підстав порушення відповідачем його умов щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування землею.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 35 договору оренди його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотне перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавчо розкрито за допомогою іншого оціночного поняття – «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Суд зазначає, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає зміни або розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, встановивши факт порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендною ділянкою, як це передбачено договором, суд вважає, що допущені відповідачами порушення умов договору оренди землі є істотними, оскільки в значній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Таким чином, вимоги прокурора щодо розірвання договору, державний реєстраційний № 040701900017 від 02.08.2007 р. оренди земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, кадастровий номер ділянки № 0111645400010010864 з підстав порушення відповідачем його умов щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування землею, укладеного між Орджонікідзевською селищною радою та ТОВ "Православний інформаційно-аналітичний центр", підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин відсутність пропозиції про розірвання договору за умови невиконання його умов іншою стороною не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.04.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір державний реєстраційний № 040701900017 від 02.08.2007 р. оренди земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, розташованої у м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, кадастровий номер ділянки № 0111645400010010864, укладеного між Орджонікідзевською селищною радою та ТОВ "Православний інформаційно-аналітичний центр".

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" ( 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, б. 7-в, ідентифікаційний код 31862627) на користь Орджонікідзевської селищної Ради ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова, 19, ідентифікаційний код 34740709; р/р 33210812700025 ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026) 275813,85 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" ( 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, б. 7-в, ідентифікаційний код 31862627) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) державне мито в розмірі 2843,14 грн.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Православний інформаційно-аналітичний центр" ( 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, б. 7-в, ідентифікаційний код 31862627) на користь державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач – 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.