Рішення № 10320428, 22.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2010Справа №2-22/157-2010 За позовом – ВАТ «Укртелеком» Цех телекомунікаційних послуг № 11 Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Джанкой, вул. Калініна, 6

до відповідача – ВАТ «Красногвардійський масловиробничий завод», смт Красногвардійське, вул. Заводська, 35

про стягнення 3226,17 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мандзюк М.В., представник, дов від 20 грудня 2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Укртелеком» Цех телекомунікаційних послуг № 11 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Красногвардійський масловиробничий завод», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3226,17 грн., у тому числі: 2747,45 грн. основного боргу, 117,10 грн. пені, 283,73 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 77,89 грн., мотивуючі позовні вимоги несплатою з боку відповідача отриманих послуг у порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв’язку № 48 від 01 жовтня 2007 року.

01 лютого 2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01 лютого 2010 року строк вирішення даного спору продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін.

В судовому засіданні 02 березня 2010 року було оголошено перерву до 25 березня 2010 року до 10 години 40 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

25 березня 2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 48 від 01 жовтня 2007 року, відповідно до п.1 якого підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перелічені у додатку № 1 та безоплатні послуги, перелічені у додатку № 2.

Пунктом 3.2.8 договору встановлено, що споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані у кредит телеграми та ніші послуги, які надаються по телефону.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозв’язку за кожен попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 5.8., у випадку неоплати за надані послуги електрозв’язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, наступного після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, обраховану від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно чинного законодавства.

У зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 вересня 2009 року склала 2747,45 грн.

На адресу відповідача, було направлено претензію вих. № 179 від 14 вересня 2009 року з вимогою перерахувати претензійну суму на поточний рахунок. Але претензійні вимоги залишися без задоволення та відповіді.

Також, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Під час розгляду даної справи відповідач надав суду акт від 28 квітня 2009 року, довідку ВАТ «Крименерго» Октябрьський РЕМ від 25 лютого 2010 року про відключення від електропостачання відповідача з 28 квітня 2009 року, що, на думку відповідача, свідчить про необґрунтоване нарахування йому заборгованості у зв’язку з неможливістю споживання послуг електрозв’язку за відсутності електропостачання.

Але, з даними твердженнями суд погодитись не може у зв’язку з наступним.

Актом від 28 квітня 2009 року, а.с. 44 встановлено, що споживач (відповідач) відключений шляхом відключення лінійного роз’єднувача та зняття ПН.

Пунктом 2.1.5. укладеного між сторонами договору встановлено, що підприємство зв’язку зобов’язано проводити перерахунок абонентської плати, якщо пошкодження телефону не з вини споживача не встановлено протягом більш доби, у випадку відключення від електропостачання АТС енергопостачаючою компанією, відключення телефону для потреб забезпечення зв’язком проведення масових спеціальних заходів, а також, у випадку виникнення стихійного лиха або при надзвичайних обставинах.

Так, згідно до листа ВАТ «Укртелеком» вих. № 681 від 21 квітня 2010 року встановлено наступне.

Згідно з договором № 48 від 01.10.2007 року відповідачу (особовий/рахунок 560048) надавалися телекомунікаційні послуги з наступних номерів телефонів: 23027; 23072; 23075; 23140; 23148; 23239; 23896.

25 квітня 2007 року на підставі заяви відповідача на телефонних номерах 23027, 23072, 23140,23148,23239,23896 була проведена заміна категорії АОН, тобто відключений вихід на міжміський зв'язок, окрім телефону 23075, який був встановлений в приймальні.

15 грудня 2008 року частина телефонних номерів, а саме 23072, 23148, 23239, 23896 були зняті за ініціативою абонента у зв'язку з неплатоспроможність.

З січня 2009 року по квітень 2009 року за відповідачем продовжували числитися три телефонні номери, один з яких був знятий за несплату 09 квітня 2009 року, телефонні номери, що залишились №№ 23027, 23140 були зняті 08 жовтня 2009 року.

Всі телефонні номери, які були встановлені відповідачу були підключені через центральну автоматичну телефонну станцію № 2, яка розташована за адресою смт. Красно гвардійське, вул. Тельмана, 16. Дане приміщення є адміністративною будівлею Цеху телекомунікаційних послуг №11.

На території відповідача відомчих АТС не розташовано. Всі розподільні щити, по яких живили встановлені абонентові телефонні номери, а також телефонні лінії є власністю ВАТ «Укртелеком». Ніяких відключень АТС № 2 від електроенергії в період з квітня 2009 року по жовтень 2009 року не проводилося.

Крім того, у листі зазначено, що й саме відключення ніяк не впливає на надання телекомунікаційних послуг, тому вимоги відповідача з приводу перерахунку заборгованості на підставі п. 2.1.5. є необгрунтованими.

Перерахунок абонентної плати проводиться у разі відключення електроживлення АТС з вини Підприємства зв'язку. В даному випадку, як видно з наданого акту, представником Енергонагляду ВАТ «Крименерго» проводилася перевірка технічного стану електрогосподарства підприємства - відповідача, а не технічного стану електроживлення АТС.

Отже, суд дійшов висновку про те, що послуги електрозв’язку відповідачем споживались з огляду на те, що подання електричної енергії на підприємство не впливає на факт надання телекомунікаційних послуг, оскільки такі надаються через АТС № 2.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2747,45 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 117,10 грн. пені, 283,73 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 77,89 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалось раніше, згідно п. 5.8., у випадку неоплати за надані послуги електрозв’язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, наступного після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, обраховану від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22 квітня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ВАТ «Красногвардійський масловиробничий завод» (смт Красногвардійське, вул. Заводська, 35, рахунок № 2600710075 ФКБ АБ «Кліринговий дім», МФО 834920, ЄДРПОУ 00446279) на користь ВАТ «Укртелеком» Цех телекомунікаційних послуг № 11 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Джанкой, вул. Калініна, 6, рахунок № 2600216581 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 3226,17 грн., у тому числі: 2747,45 грн. основного боргу, 117,10 грн. пені, 283,73 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 77,89 грн.

3.          Стягнути з ВАТ «Красногвардійський масловиробничий завод» (смт Красногвардійське, вул. Заводська, 35, рахунок № 2600710075 ФКБ АБ «Кліринговий дім», МФО 834920, ЄДРПОУ 00446279) на користь ВАТ «Укртелеком» Цех телекомунікаційних послуг № 11 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Джанкой, вул. Калініна, 6, рахунок № 2600216581 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ВАТ «Красногвардійський масловиробничий завод» (смт Красногвардійське, вул. Заводська, 35, рахунок № 2600710075 ФКБ АБ «Кліринговий дім», МФО 834920, ЄДРПОУ 00446279) на користь ВАТ «Укртелеком» Цех телекомунікаційних послуг № 11 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Джанкой, вул. Калініна, 6, рахунок № 2600216581 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.