Рішення № 10320424, 22.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2010Справа №2-2/10530-2008 за позовом - Авіакомпанії "Турецькі Авіалінії Інк." (TURKISH AIRLINES INK) (м. Сімферополь, Аеропорт «Центральний»)

до відповідача - Приватного підприємства "АДЖУНАВІА - ТУР" (м. Сімферополь, пр-т. Кірова, 14, офіс 105)

про стягнення 1 314 700грн.90коп.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Дорофєєва – представник, довіреність у справі, Бакулін В.В. – представник, довіреність від 29.4.2008р пост.

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення боргу за агентською угодою у сумі 1 314 700грн.90коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено агентську угоду (договір доручення) від 05.5.1999 р., предметом якої було те, що позивач доручає агенту, а також назначає його своїм представником з продажу авіабілетів на рейси компанії. Відповідачем було отримано білетів на суму 1314700грн.90коп. Відповідач, реалізував білети, але до наступного часу вказану суму за продані білети позивач не отримав, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

8 травня 2009 року до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2673265грн13коп боргу та 179943грн65коп річних.

13 квітня 2010 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 3128804грн49коп боргу та 161704грн13коп річних.

15 квітня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Бакуліна, представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Між Авіакомпанією "Турецькі Авіалінії Інк." та Приватним підприємством "АДЖУНАВІА - ТУР", як агентом, було укладено агентську угоду (договір доручення) від 05.5.1999р, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає відповідачу, а також призначає останнього своїм представником із продажу авіаквитків на рейси позивача (далі «авіаквитки») від імені й з доручення позивача, а відповідач, у свою чергу, приймає на себе виконання агентських угод згідно умов, які зазначені в даній угоді.

Відповідно до п.2.1 угоди відповідач повинен належним чином представляти інтереси Позивача на території України пов'язані із продажем авіаквитків на регулярні рейси літаків, які здійснює Позивач.

Всі суми, які агент одержує в результаті продажу авіаквитків, а також згідно агентських угод, які відповідач підписав з іншими посередниками, підлягають перерахуванню в повному обсязі на банківські рахунки, зазначені позивачем. Сума доходу від продажу авіаквитків підлягає перерахунку 1/15 числа кожного місяця, але в строк, що не перевищує 3 днів з даної дати. При реалізації авіаквитків, позивач зобов'язується оплачувати відповідачеві винагорода в розмірі 9% від тарифу нетто. Сума винагороди може, за узгодженням з позивачем, бути відрахована відповідачем з суми доходу від продажу авіаквитків, яка підлягає перерахуванню позивачем. Сума тарифів і такс реалізації авіаквитків установлюється в національній валюті України за курсом НБУ на день реалізації із застосуванням коефіцієнта конвертації 1,05. Вся отримана сума в національній валюті України зараховується на розрахунковий рахунок кКомпанії. (п.5.1-5.5 угоди).

04 лютого 2001 року була укладена додаткова угода до агентської угоди від 05 травня 1999 відповідно до якої строк дії договору став безстроковим.

Позивачем на виконання умов договору відповідачу передавалися бланки встановленого зразка для виписки авіаційнних квитків позивача по накладним: №1047 від 09.11.2005р., №1464 від 09.11.2005р., №1478 від 18.11.2005р., №1484 від 23.11.2005р., №1491 від 02.12.2005р., №1494 від 24.11.2006р., №1499 від 09.12.2005р., №1504 від 17.12.2005р., №1509 від 22.12.2005р., №1511 від 30.12.2005р., №1521 від 16.01.2006., №1528 від 25.01.2006р., №1532 від 31.01.2006р., №1540 від 11.02.2006р., №1544 від 16.02.2006р., №1548 від 20.02.2006р., №1554 від 06.01.2007р., №1634 від 05.3.2007р., №1691 від 05.4.2007р., №1727 від 27.4.2007р., №1754 від 22.5.2007р., №1795 від 26.6.2007р., №1845 від 27.8.2007р., №1899 від 03.10.2007р., №1903 від 05.10.2007р., №1909 від 07.9.2007р., №1918 від 18.02.2007р., №1927 від 05.3.2007р., №1929 від 26.10.2007р., №1930 від 13.3.2007р., №1931 від 14.3.2007р., №1936 від 02.11.2007р., №1938 від 21.3.2007р., №1940 від 06.11.2007р., №1949 від 13.11.2007р., №1951 від 05.4.2007р., №1955 від 10.4.2007р., №1958 від 19.11.2007р., №1959 від 12.4.2007р., №1965 від 29.11.2007р., №1971 від 26.4.2007р., №1972 від 27.4.2007р., №1974 від 03.5.2007р., №1975 від 08.12.2007р., №1977 від 07.5.2007р., №1980 від 15.5.2007р., №1986 від 22.5.2007р., №1990 від 24.5.2007р., №1993 від 30.5.2007р., №1995 від 02.6.2007р., №1999 від 05.6.2007р., №2001 від 08.6.2007р., №2012 від 22.6.2007р., №2018 від 28.6.2007р., №2020 від 02.7.2007., №2026 від 10.7.2007р., №2028 від 11.7.2007р., №2034 від 17.7.2007р., №2037 від 18.7.2007р., №2047 від 31.7.2007р., №2059 від 10.8.2007р., №2068 від 27.8.2007р., №2071 від 27.8.2007р., №2080 від 04.9.2007р., №2084 від 03.9.2007р., №2098 від 18.9.2007р., №2106 від 22.10.2007р., №2108 від 28.9.2007р., №2122 від 18.10.2007р., №2124 від 20.10.2007р., №2128 від 24.10.2007р., №2131 від 27.10.2007р., №2132 від 29.10.2007р., №2140 від 16.11.2007р., №2147 від 21.11.2007р., №2149 від 27.11.2007р., №2154 від 03.12.2007р., №2155 від 04.12.2007р., №2158 від 06.12.2007р., №2159 від 08.12.2007р., №2161 від 11.12.2007р., №2162 від 13.12.2007р., №2164 від 15.12.2007р., №2168 від 19.12.2007р., №2173 від 26.12.2007р., №2175 від 28.12.2007р., №2176 від 29.12.2007р., №2187 від 14.01.2008р., №2193 від 30.01.2008р., №2201 від 02.02.2007р., №2210 від 15.02.2008р., №2211 від 18.02.2008р., №2214 від 21.02.2008р., №2215 від 23.02.2008р., №2216 від 25.02.2008р., №2223 від 04.12.2007р., №2237 від 26.3.2008р., №2240 від 08.4.2008р., №2243 від 09.4.2008р., №2244 від 10.4.2008р., №2249 від 16.4.2008р., №2255 від 22.4.2008р., №2259 від 25.4.2008р., №2263 від 05.5.2008р., №2265 від 06.5.2008р., №2272 від 13.5.2008р., №2286 від 20.5.2008р., №2287 від 20.5.2008р., №2289 від 23.5.2008р., №2294 від 28.5.2008р., №2306 від 06.6.2008р., №2323 від 27.06.2008р.

Судом встановлено, що відповідач у період з 09.11.2005 року по 27.6.2008 року виписав на цих бланках і реалізував авіаквитки на рейси, які здійснював позивач, на суму 3128 804грн49коп, але у порушення норм діючого законодавства та укладеного договору кошти за авіаквитки на рейси, які здійснював Позивач, Авіакомпаніі не перерахував, в результаті чого за ПП «Аджунавіа-Тур» перед позивачем склалася заборгованість на загальну суму 3128 804грн49коп., яка підтверджується матеріалами справи, у тому числі обліком бухгалтерських і інших документів Авіакомпанії «Турецькі Авіалінії Інк.».

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 3128804грн49коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Крім того, враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання, судом була призначена по справі №2-2/10530-2008 судово – економічна експертиза, та провадження по справі зупинено.

19 лютого 2010 р. від Кримського НДІ судових експертиз надійшли копії матеріалів справи із висновком експертизи №1254 від 30.12.2009 р.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Відповідно до висновку експерта від №1254 від 30.12.2009 р. (судово – економічна експертиза) по матеріалам справи №2-2/10530-2008 експертом встановлено, що документально обґрунтована сума заборгованості ПП «Аджунавіа-Тур» перед Авіакомпанією «Турецькі Авіалінії Інк.» станом на 18.11.2008р складає 3128804грн49коп.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3128804грн49коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 161704грн13коп річних за період з 15.11.2005р по 17.11.2008р, яка також підлягає задоволенню оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Така позиція викладена в пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. № 01-8/482.

Витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу витрати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, згідно з ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У засіданні суду оголошувалась перерва на 22.4.2010р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 22.4.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву про збільшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "АДЖУНАВІА - ТУР" (м. Сімферополь, пр-т. Кірова, 14, офіс 105, ЄДРПОУ 30120075, п/р 260081582 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021) на користь Авіакомпанії "Турецькі Авіалінії Інк." (TURKISH AIRLINES INK) (м. Сімферополь, Аеропорт «Центральний», Туреччина, м. Стамбул р-н Ешичькей, аеропорт «Ататюрк» р/с 26000302322479 у Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку», МФО 324430, СДРПОУ 09324431) 3128804грн49коп боргу, 161704грн13коп річних, 25500,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Стягнути з Приватного підприємства "АДЖУНАВІА - ТУР" (м. Сімферополь, пр-т. Кірова, 14, офіс 105, ЄДРПОУ 30120075, п/р 260081582 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021) на користь Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз (м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/р 31252272210502, ЗКПО 34740405 у Банку ГУ ДКУ в АРК м.Сімфкрополь, МФО 824026, одержувач КримНДІСЕ) 4 588грн80коп витрат за проведення судової експертизи.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.