Рішення № 10320405, 21.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2010Справа №2-18/5588-2009 За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача - Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об єднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13)

Про стягнення 6784,32 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

Від позивача – Антюфєєв І.О. - ю/к., довіреність від 05.01.2010р..

Від відповідача – не з явився

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 6784,32 грн., з яких 5246,59 грн. – сума заборгованості, 604,86 грн. – сума пені, 166,88 грн. – сума 3% річних, 765,99 грн. – сума інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та приписах Закону України «Про електроенергетику» та мотивовані тим, що 03.07.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1369. Під час проведення перевірки 21.06.2008р., робітниками позивача було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, у зв’язку з чим, в встановленому порядку було складено акт № 103865 від 21.06.2008р., згідно якого, на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення ПКЕЕ відповідачу була нарахована сума заборгованості у розмірі 5246,59 грн., що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовною заявою.

03.11.2009р. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

14.12.2009р у судовому засіданні представник відповідача просив суд продовжити строк розгляду справи. Представники позивача підтримали клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання сторін та продовжив строк розгляду справи.

25.02.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

16.03.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких обґрунтовує правомірність нарахування та стягнення з відповідача пені. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

08.04.2010 року представник відповідача з явився у судове засідання, але так і не надав суду відзив на позовну заяву.

Суд вважає можливим розглянути дану справу на підставі наявних документів у порядку ст.. 75 ГПК України.

По справі судом оголошувалася перерва з 08.04. по 21.04.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

21.07.2008 року (а не 21.06.2008 року, як вказує позивач у своєї позовної заяві), у ході перевірки на об’єкті, який належить відповідачу – КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, уповноваженими представниками позивача – ВАТ «Крименерго» –інженерами технічного аудиту за участю представника відповідача Малихіної С.П. було виявлено порушення з боку відповідача Правил користування електричною енергією, а саме – самовільне зняття пломб енергонагляду з трансформаторів току: електрична енергія використовувалась, недораховувалась та не сплачувалася в повному обсязі.

За результатами такої перевірки позивачем було складено акт № 103865 від 21.07.2008 року, який був підписаний представником відповідача Малихіною С.П. – головним енергетиком КП ЖЕО Центрального району - без будь-яких заперечень та зауважень.

У подальшому, комісією ВАТ “Крименерго” у складі трьох його представників та у присутності представника відповідача було розглянуто такий акт № 103865 від 21.07.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією.

За результатами розгляду такого Акту було складено протокол № 2517 від 30.07.2008 р., у якому визначено перерахунок обсягу спожитої електричної енергії, яка не була врахована і вартість якої становить 5246,59 грн.

Такий Протокол містить у собі відмітку представника відповідача про отримання такого Протоколу головним енергетиком КП ЖЕО Центрального району Малихіною С.П. 06.08.2008 року (а/с 13).

У подальшому, на підставі такого протоколу № 2517 позивачем було виставлено відповідачу Рахунок (а/с 18), в тому числі і на оплату відповідачем неврахованої електричної енергії - 5246, 59 грн. (4372,16 грн. + 20% ПДВ, як вказано у Рахунку), який було отримано останнім 06.08.2008 року (про мається відмітка на примірнику самого такого Рахунку) та до теперішнього часу така сума відповідачем добровільно так і не була сплачена.

Відповідно до ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997. № 575\97 ВР споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником, правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Відповідно до п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005. № 910), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2005. № 1399\11679) (далі Правила), для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії.

Згідно п.5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачем та позивачем 03.07.2006 року був укладений Договір про постачання електричної енергії № 1369.

Згідно Додатку № 2 до такого Договору жилий будинок № 5 по вул. 60 років Жовтня у м. Сімферополь (а/с 64) входить у перелік будинків по встановленню об’ємів наданої користувачу електричної енергії.

Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії або передавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті.

Відповідно до п.6.40 Правил на підставі акту про порушення ПКЕЕ, визначається обсяг неврахованої електроенергії, який нараховується згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006. №563, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. № 782/12656 (далі Методика).

Суд зауважує, що Акт № 103865 від 21.07.2008р. (а/с 11) складений за участю трьох представників позивача та уповноваженого представника споживача - Малихіної С.П ., про що свідчить його підпис на примірнику такого Акту. Представником споживача будь-яких роз’яснень та зауважень по змісту акту не надано.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти факту порушення пломб, але письмового відзиву на позовну заяву суду так і не надав.

Відповідно до п. 6.43 ПКЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту, визначенні розміру коштів, належних до оплати, здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обов’язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.

Отже, захист прав та охоронюваних законом інтересів споживачів електричної енергії від порушень з боку енергопостачальних організацій здійснюється в рамках розгляду справ про стягнення вартості електроенергії, що, в свою чергу, вимагає від суду повного та всебічного дослідження матеріалів та фактичних обставин справи, з метою недопущення будь-яких зловживань при виконанні Постачальниками електроенергії своїх функцій.

Згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Отже, зі змісту Правил вбачається, що лише належним чином оформлений акт про порушення ПКЕЕ є підставою для здійснення відповідного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

Згідно п. 6.42 Правил на підставі акту про порушення, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії комісією з розгляду актів порушень, яка створюється постачальником електричної енергії, визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

На оплату вартості донарахованої електроенергії відповідачу був виставлений відповідний рахунок (а/с 18)., який в добровільному порядку на час звернення позивача до суду відповідачем сплачений не був, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем за актом про порушення ПКЕЕ № 103865 від 21.07.2008р. та Протоколом № 2517 від 30.07.2008 року у розмірі 5246,59 грн., у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5246,59 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості у розмірі 5246,59 грн. позивач на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційну суму 765, 99 грн. та 3 % річних у розмірі 166, 88 грн.

Дійсно, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що Рахунок на сплату був отриманий відповідачем 06.08.2010 року, а також враховуючи положення пункту 6.43 ПКЕЕ , відповідно до якого користувач повинен сплатити розрахункові рахунки на протязі 30 днів з моменту отримання Рахунку, позивач правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 765, 99 грн. за період з вересня 2008 року по серпень 2009 року та 3 % річних за період з 07.09.2008 року по 28.09.2009 року у сумі 166, 88 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 604, 86 грн. за період з 16.03.2009 року по 14.09.2009 року, то суд зауважує наступне:

згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 4.2.1 Договору про поставку електричної енергії № 1369 від 03.07.2006 року, укладеному між позивачем та відповідачем, передбачено стягнення пені за прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до вищевказаного Рахунку на сплату заборгованості такий рахунок був отриманий відповідачем 06.08.2008 року. Враховуючи 30-денний термін відстрочки платежу, встановлений п. 6.43 ПКЕЕ, оплата за таким Рахунком мала бути здійснена відповідачем добровільно у строк до 05.09.2008 року.

При цьому суд звертає увагу, що згідно з частиною 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, п р и п и н я є т ь с я через ш і с т ь місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Але позивач в порушення цієї норми права просить суд стягнути з відповідача пеню не за період з 06.09.2008 року по 06.03.2009 року, як того вимагає ч. 6 ст. 232 ГК України, а вже за інший період, а саме – з 16.03.2009 року по 14.09.2009 року, про що свідчить його розрахунок такої пені у самому тексті позовної заяви (а/с 4), що, на думку суду, є безпідставним.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки право вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені, враховуючи тридцятиденну відстрочку платежу, виникло у позивача в період з 06.09.2008 року по 06.09.2009 року, а позов подано до суду лише 16.10. 2009 року, та враховуючи приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем крім вищевикладеного ще пропущений і передбачений законом річний строк позовної давності щодо стягнення нарахованої позивачем пені у сумі 604,86 грн.

На підставі вищевикладеного, суд, враховуючи всі обставини даної справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення за згодою позивача оголошені судом у судовому засіданні 21.04.2010 року.

Повний текст рішення підписаний суддею 22.04.2010 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об єднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13; код ЄДРПОУ 05480536) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, отримувач: ВАТ «Крименерго», код ЄДРПОУ 00131400) заборгованість у сумі 5246, 59 грн., 3% річних – 166, 88 грн., інфляційну суму - 765,99 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об єднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13; код ЄДРПОУ 05480536) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 2600201300202 в СФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867, отримувач: ВАТ «Крименерго», код ЄДРПОУ 00131400) 92,91 грн. державного мита та 214,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині стягнення пені у сумі 604,86 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.