Рішення № 10320403, 21.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2010Справа №2-18/4033-2009 За позовом – 1) Військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)

2) Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), м. Алушта (смт. Партеніт, м. Алушта, АР Крим)

До відповідача – Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта (вул. Победи, 11, с.м.т. Партеніт, м. Алушта, 98500)

Про стягнення 148748,87 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача-1 – не з’явився.

Від позивача-2 – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

З участю прокурора – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ (далі – позивач-1) та Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), м. Алушта (далі – позивач-2) звернулися до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача 116200,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2007-2009 років між позивачем-2 та відповідачем було укладено ряд Договорів на відпуск води та прийом стічних вод. Згідно з умовами Договору, позивач-2 прийняв на себе зобов’язання по забезпеченню відповідача водою та водовідведення, а відповідач зобов’язувався сплачувати за надані послуги. В порушення умов Договору, відповідач не виконав зобов'язання по сплаті за спожиті послуги належній чином, у зв’язку з чим, станом на 29.05.2009р., за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 116200,87 грн., що і стало підставою звернення до суду.

17.08.2009 року у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та продовжив строк розгляду справи.

17.08.2009р. прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача надав суду відзив, в якому відповідач частково визнає суму заборгованості.

08.12.2009р. у судовому засіданні прокурор надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якої просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором № 33/3-90 (абонент № 14) від 05.03.2007р. в розмірі 29891,49 грн., за Договором № 33/3-87 (абонент № 61) від 31.01.2008р. в розмірі 59516,04 грн., за Договором № 33/3-68 (абонент № 78) від 09.02.2009р. в розмірі 59341,34 грн., а всього - 148748,87 грн. Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2009р. суд, за власною ініціативою, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначив по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив ТОВ «Кримське експертне бюро», у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

11.01.2010р. на адресу суду надійшла заява Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт с.м.т. Партеніт, в якій відповідач визнав уточнені позовні вимоги та просить суду поновити провадження у справі.

15.02.2010р. на адресу суду надійшло клопотання Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), в якому позивач-2 повідомляє суду, що між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, у зв’язку з чим позивач вважає, що необхідність у проведенні судово-економічної експертизи відпала та просить поновити провадження у справі.

01.03.2010р. від ТОВ «Кримське експертне бюро» до суду повернулися копії матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.03.2010 року суд поновив провадження у справі.

12.04.2010 року представник позивача надав суду клопотання, в якому просить припинити провадження по справі на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у частині стягнення з відповідача заборгованості по договору № 33/3-90 від 05.03.2007 року у сумі 29891,49 грн., по договору № 33/3-87 від 31.01.2008 року у сумі 18059,38 грн. та по договору № 33/3-68 від 09.02.2009 року у сумі 12570,00 грн. У іншій частині позов просить задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні 12.04.2010 року проти клопотання позивача не заперечує.

Суд залучає дане клопотання до матеріалів справи.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва з 12.04.2010 року по 21.04.2010 року у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.04.2010 року прокурор та представники сторін у судове засідання не з’явилися, причини нез’явлення суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, суд –

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007 року між Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (постачальник) та Багатоотраслевим комунальним підприємством Житлово-комунального господарства селища Партеніт (абонент) укладено договір № 33/3-90 на відпуск води і приймання стічних вод.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він діє до 31.12.2007 року.

У наступному, між Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (постачальник) та Багатоотраслевим комунальним підприємством Житлово-комунального господарства селища Партеніт (абонент) було укладено ще 2 договори на відпуск води і приймання стічних вод, а саме: № 33/3-87 від 31.01.2008 року, якій діяв до 31.12.2008 року та № 33/3-68 від 09.02.2009 року.

Відповідно до пунктів 1.1 і 2.3 вказаних договорів від 05.03.2007 року, від 31.01.2008 року та від 09.02.2009 року, постачальник зобов’язаний забезпечувати абонента питною водою, яка відповідає діючому стандарту, у розмірі встановленого ліміту, а абонент зобов’язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, пунктами 4.1 вказаних договорів встановлені ціни на питну воду та стоки. Пунктом 4.2 договорів передбачено, що тариф може змінюватися помісячно, згідно з розрахунковими калькуляціями.

Згідно з пунктом 4.3 договорів, розрахунки за воду, використану абонентом проводяться у порядку передплати за місяць до 10 числа місяця за звітним згідно показань водоміра та актів про порушення.

Проте відповідач своєчасно та у повному обсязі не вносив плату за надані йому послуги з водопостачання і водовідведення, у зв’язку із чим станом на 29.05.2009 року за відповідачем рахувалася наступна заборгованість:

За договором № 33/3-90 від 05.03.2007 року у сумі 29891,49 грн., за договором № 33/3-87 від 31.01.2008 року у сумі 59516,04 грн., та за договором № 33/3-68 від 09.02.2009 року у сумі 26793,34 грн.

У процесі розгляду справи, прокурор заявою від 08.12.2009 року № 4786 збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 148748,87 грн., з яких: суму заборгованості за договором № 33/3-90 від 05.03.2007р. в розмірі 29891,49 грн., за договором № 33/3-87 від 31.01.2008р. в розмірі 59516,04 грн. та за договором № 33/3-68 від 09.02.2009р. в розмірі 59341,34 грн.

Заява мотивована тим, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за надані йому послуги за договором № 33/3-68 від 09.02.2009 року за червень-листопад 2009 року, у зв’язку із чим сума заборгованості за договором № 33/3-87 від 31.01.2008р. за період з січня 2009 року по листопад 2009 року становить 59516,04 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.12.2009 року суд прийняв заяву прокурора про збільшення позовних вимог до свого розгляду.

У цілях правильного та усестороннього розгляду справи, суд ухвалою від 08.12.2009 року з власної ініціативи призначити по дійсній справі судово-економічну експертизу. На розгляд експерта суд поставив наступні питання:

Чи підтверджується документально сума заборгованості Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта перед Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), м. Алушта за Договором № 33/3-90 (абонент № 14) від 05.03.2007р. в розмірі 29891,49 грн.? за Договором № 33/3-87 (абонент № 61) від 31.01.2008р. в розмірі 59516,04 грн.? та за Договором № 33/3-68 (абонент № 78) від 09.02.2009р. в розмірі 59341,34 грн.?

11.01.2010р. на адресу суду надійшла заява Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт с.м.т. Партеніт, в якій відповідач визнав уточнені позовні вимоги позивачів та просить суду поновити провадження у справі.

15.02.2010р. на адресу суду надійшло клопотання Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), в якому позивач-2 повідомляє суду, що між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, у зв’язку з чим позивач вважає, що необхідність у проведенні судово-економічної експертизи відпала та просить поновити провадження у справі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.03.2010 року суд поновив провадження у справі.

Судом встановлено, що у процесі вирішення спору (з 04.06.2009 року по 14.01.2010 року) відповідач частково погасив суму заборгованості за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 60520,87 грн., а саме: по договору № 33/3-90 від 05.03.2007 року відповідач сплатив кошти у сумі 29891,49 грн., по договору № 33/3-87 від 31.01.2008 року - у сумі 18059,38 грн. та по договору № 33/3-68 від 09.02.2009 року - у сумі 12570,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, сторонами у судовому засіданні представлені Акти звірки взаємних розрахунків, які підписані представниками обох сторін без заперечень. Відповідно до таких Актів, відповідач сплатив кошти у сумі 29891,49 грн. за договором № 33/3-90 від 05.03.2007 року, у сумі 12570,00 грн. за договором № 33/3-68 від 09.02.2009 року, та у сумі 18059,38 грн. за договором № 33/3-87 від 31.01.2008 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60520,87 грн., а саме: по договору № 33/3-90 від 05.03.2007 року у сумі 29891,49 грн., по договору № 33/3-87 від 31.01.2008 року - у сумі 18059,38 грн. та по договору № 33/3-68 від 09.02.2009 року - у сумі 12570,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Проте у порушення пункту 4.3 договору та статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач не сплатив заборгованість за надані позивачем послуги у 88228,00 грн., а саме: за договором № 33/3-87 від 31.01.2008 року – 41456,66 грн. і за договором № 33/3-68 від 09.02.2009 року – у сумі 46771,34 грн., доказів оплати таких коштів суду не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 88228,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 88228,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, враховуючи ту обставину, що сума заборгованості у розмірі 60520,87 грн. відповідачем була сплачена вже під час розгляду даної справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта (вул. Победи, 11, с.м.т. Партеніт, м. Алушта, 98500; код ЄДПРОУ 30121938) на користь Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» (військова частина А0360), м. Алушта (смт. Партеніт, м. Алушта, АР Крим, код ЄДПРОУ 07672406) 88228,00 грн. грн. заборгованості.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60520,87 грн. припинити по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Стягнути з Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта (вул. Победи, 11, с.м.т. Партеніт, м. Алушта, 98500; код ЄДПРОУ 30121938) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку ГУ ДКУ в АР Крим, отримувач: УДК у м. Сімферополі, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 1487,49 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з Багатоотраслевого комунального підприємства Житлово-комунального господарства селища Партеніт, с.м.т. Партеніт, м. Алушта (вул. Победи, 11, с.м.т. Партеніт, м. Алушта, 98500; код ЄДПРОУ 30121938) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.