Рішення № 10320398, 20.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2010Справа №2-11/856-2010 За позовом - Закритого акціонерного товариства «Ай Сі Інженірінг», м. Сімферополь;

до відповідача – Малого приватного підприємства «Міжгалузевий центр кріогенної терапії», м. Сімферополь,

про стягнення 300000,00 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –Артемьєва Н.В., представник, дов. у справі, Норін О.О., представник, дов. №1-10 від 05.01.10р.;

Від відповідача – не з’явився.

Сутьспору:

Закрите акціонерне товариство «Ай Сі Інженірінг», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Малого приватного підприємства «Міжгалузевий центр кріогенної терапії», м. Сімферополь про стягнення 300000,00 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, поштова кореспонденція була направлена на юридичну адресу відповідача: м. Сімферополь, вул. Кримської правди, 12, яка зазначена у довідці ГУ статистики в АР Крим від 16.02.2010 р. № 05.3-8.1/404, (а.с.39)

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

Мале приватне підприємство «Міжгалузевий центр криогенної терапії» (Позичальник) і Закрите Акціонерне Товариство «Ай Сі Інженірінг» (Позикодавець) уклали Договір Позики від 17 липня 2002 р.

Відповідно до п.1.1. договору Позикодавець, на умовах обумовлених в наступному договорі, зобов`язується передати Позичальнику грошові кошти, у розмірі 600000,00 грн., а Позичальник на умовах обумовлених в наступному договорі, зобов`язується повернути Позикодавцю повну суму договору позики.

Згідно п. 2.1. договору в цілях забезпечення належного виконання своїх зобов`язань по поверненню повної суми позики, Позичальник надає у заставу Позикодавцю нерухоме майно, перелік і опис якого визначається Договором застави.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що сума позики передається Позикодавцем Позичальнику в наступному порядку – сума у розмірі 300 000,00 гр., перераховується на банківський рахунок Позичальника до 23.07.2002 р.; сума у розмірі 300000,00 грн. перераховується на банківський рахунок Позичальника – до 17.09.2002 р.

Відповідно до п.4.1, 4.2 договору позика по наступному договору надається строком на 1 календарний рік, до 18.09.2003 р. Позичальник зобов’язується повернути Позикодавцю повну суму позики 18.07.2003 р.

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2003 р. до договору позики, строк надання позики продовжено до 31.01.2007 р.

Сторонами була підписана додаткова угода від 01.11.2002 р. до договору позики від 17.07.2002 р. відповідно до якої пункт 3.1.2 договору був викладений у наступній редакції: «сума у розмірі 3000 0000 грн., перераховується на банківський рахунок Позичальника в наступному порядку:

100000,00 грн. – до 15.11.2002 р.;

1000 000,00 грн. – до 20.12.2002 р.;

1000 000,00 грн. – до 10.02.2003 р.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 600000,00 грн. згідно платіжних доручень: № 235 від 23.07.2002 р., на суму 300000,00 грн.; № 364 від 04.11.2002 р., на суму 10 000,00 грн.; № 371 від 15.11.2002 р., на суму 90000,00 грн.; № 437 від 19.12.2002 р., на суму 100000,00 грн.; № 44 від 31.01.2003 р., на суму 20000,00 грн.; № 55 від 10.02.2003 р., на суму 60000,00 грн.; № 86 від 24.02.2003 р., на суму 20000,00 грн.

Однак, відповідач, у порушення умов вищевказаного договору позики, свої зобов`язання за договором не виконав, доказів виконання договору не надав, у зв`язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 300000,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 20.04.2010 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Міжгалузевий центр кріогенної терапії», (95000, м. Сімферополь, вул.Кримської правди, 12, р/р 26005258997001 в КФ АБ «Морський», МФО 384436, ЄДРПОУ 16514468) на користь Закритого акціонерного товариства «Ай Сі Інженірінг», (юридична адреса: 95022, м. Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, поштова адреса: 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 2/79, п/р 26009257455001 в КРУ КБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 25131200) 300000,00 грн. заборгованості, 3000,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної

сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.