Рішення № 10320368, 12.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2010Справа №2-30/2708-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг», м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 41\4 (ЄДРПОУ 32219318).

До відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32100616), вул. Севастопольська, 59 (м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 41\4).

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг», м.Київ, бульвар Лесі Українки,34 (ЄДРПОУ 34479615).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ, Бульвар Івана Лепсе, 8.

Про визнання недійсним договору поруки.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Темченко С.Л., представник за дов. від 09.02.2010р., у справі.

Від відповідача 1 – не з’явився.

Від відповідача 2 – не з’явився.

Від третьої особи ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс» - не з’явився.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг», м. Сімферополь звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія». м. Сімферополь та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг», м. Київ про визнання недійсним договору поруки № 11\пік-Zпор-11 від 26.05.2008р.

У судовому засіданні 30.03.2010р. представник позивача представив заяву про зміну підстави позову, відповідно до якої просить визнати договір поруки №11/пік-Zпор-11 від 26.05.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг» недійсним на підставі частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, як такий, що вчинений під впливом обману з боку ТОВ «Укрпромлізінг» та ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс», що знайшов вираз у поставці товару, який не відповідає умовам договорів поставки №62/п, №63/п, №64/п від 09.04.2008р. та актами прийому-передачі баштових кранів від 20.06.2008р. та від 11.07.2008р. та у підробці документів (технічних паспортів та сертифікатів відповідності на баштові крани S110TG8 (R54\16) виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery Co. Ltd. Зав № 4310105912008:138, зав. № 4310105912008:39, зав №4310105912008:140). Також просить надіслати органам внутрішніх справ та прокуратури повідомлення про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» та Державним підприємством «Орган з сертифікації ОС «Крантес» дії, переслідуваної у кримінальному порядку (службова підробка документів – технічних паспортів та сертифікатів відповідності на баштові крани S110TG8 (R54\16) виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery Co. Ltd. Зав № 4310105912008:138, зав. № 4310105912008:39, зав №4310105912008:140).

Заява позивача про зміну підстави позовних вимог не порушує чиї-небудь права та обов’язки, а тому була прийнята судом до розгляду. Розгляд справи продовжений в межах змінених позивачем підстав позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», постачальник баштових кранів за договорами поставки №62/п, №63/п, №64/п від 09.04.2008р. ввели в оману Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг» - позивача у справі та Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» першого відповідача стосовно відповідності баштових кранів вимогам НПАОП 0.00-1.01.07 «правила побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», про що було зазначено у технічних паспортах на баштові крани. Омана найшла вираз у підробці третьою особою – ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс» технічної документації на баштові крани – сертифікати відповідності та технічні паспорти.

Відповідач 1 письмового відзиву у матеріали справи не надав.

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що відповідно до актів приймання-передачі предмета лізингу, майно було передано у повній комплектації у відповідності до специфікації. ТОВ «Перша інжинірингова компанія» перевірив комплектність та відповідність предмета лізингу умовам Договору та підтвердив, що предмет лізингу відповідає встановленим лізингоодержувачем, специфікацією та договорам вимогам. Претензій щодо кількості і якості техніки ТОВ «Перша інжинірингова компанія» не пред’являла.

Ухвалами господарського суду АР Крим провадження у справі зупинялось для проведення автотоварознавчої експертизи.

10 грудня 2009р. на адресу суду від Державного підприємства Український центр підтвердження відповідності «Промбезпека» Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці надійшов висновок експерта з автотоварознавчої експертизи, у зв’язку з чим провадження у справі було поновлено.

11 лютого 2010 року у судовому засіданні приймав участь експерт Фатєєв В.В., який представив додатковий висновок експертизи №80.3-17-05-0051.10 та надав усні пояснення щодо проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.02.2010р. до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс».

22 березня 2010 року на адресу господарського суду АР Крим від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що доводи позивача відносно неможливості використання ТОВ «Перша інжинірингова компанія» баштових кранів при будівництві об’єктів свідчить про намагання ухилитися від обов’язку виконати зобов’язання за договором поруки та намаганням затягнути час. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою від 11.02.2010 р. розгляд справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України.

Судове засідання фіксувалося технічними засобами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд–

в с т а н о в и в:

07 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» (підрядчик) був укладений договір будівельного підряду б/н (т.с. 1, а.с. 26-31).

Предмет договору обумовлений сторонами в п.1.1, згідно з яким у порядку та на умовах, встановлених цим договором, підрядчик бере на себе зобов’язання своїми силами та коштами, на власний ризик виконати роботи з будівництва багатоповерхових жилих будинків з об’єктами соціально-побутового призначення, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська – вул. Камська, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов’язується надати підрядчику об’єкт, прийнятий після завершення робіт по акту приймання закінчений ремонтом об’єкт та оплатити виконані роботи.

Вартість робіт, доручених підрядчику, встановлюється динамічною договореною ціною, затвердженою замовником та підрядчиком, яка зазначена у додатку №1 до цього договору та є невід’ємною його частиною (п. 1.2 договору).

Строк дії договору встановлений п. 8.1 договору, відповідно до якого договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов’язань сторонами.

18 березня 2008 року до договору будівельного підряду б/н від 07.12.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 про придбання у лізинг підрядчиком будівельної техніки, яка необхідна для безперервного та своєчасного будівництва групи жилих будинків замовника, а саме: баштові крани R54\16 виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery Co. Ltd. У кількості 3 штук та автобетононасіс SY 5295TNB – 37 на шасі MERCEDES-BENZ EURO III та комплектуючі виробництва «SANY HEAVY INDUSTRY CO.LTD». у разі виконання підрядником п. 1 цієї додаткової угоди, замовник виступає поручителем за договором фінансового лізингу, який укладається між підрядчиком та лізинговою компанією (т.с. 1, а.с. 32).

26 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №11/пік (т.с. 1, а.с. 9-15).

Предмет договору обумовлений сторонами в п. 1.1 договору, згідно з яким лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує у платне користування на умовах фінансового лізингу будівельну техніку (надалі – майно), повний перелік якого наведений в специфікації (додаток №2 до цього договору, який є його невід’ємною частиною).

Під другим порядковим номером Специфікації (т.с. 1, а.с. 17-18) значиться баштовий кран R54/16 виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery Co. Ltd. висотою 46,35м.

Відповідно до п. 2.2 договору стан майна на момент передачі: нова техніка 2008 року випуску, заводської комплектації. Стандартної заводської якості, у належному технічному стані, відповідно до технічної документації заводу-виробника.

Строк лізингу обумовлений сторонами у розділі 3, відповідно до якого лізингодавець надає лізингоодержувачу майно на умовах фінансового лізингу строком на 60 місяців. Початком строку лізингу вважається дата підписання цього договору, але фактичне нарахування процентів лізингоодержувачу починається з дати розрахунків лізингодавця з постачальниками майна, від фактично сплачених коштів за обладнання.

Пунктом 4.1 передбачена ціна договору, а саме загальна сума цього договору дорівнює 9050061,94грн. у тому числі ПДВ 1093366,67грн.

26 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізінг» (лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» (лізингоодержувач) був укладений договір поруки №11/пік-Zпор-11 (т.с. 1, а.с. 8).

Відповідно до п. 1 договору поручитель поручається перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем зобов’язань за договором фінансового лізингу №11/пік від 26.05.2008р., укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем, за умовами якого останній зобов’язаний лізингодавцю по 25 квітня 2013 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених договором фінансового лізингу, повернути вартість майна, що передано у фінансовий лізинг, в розмірі 6560200,00грн.

Шляхом підписання цього договору , поручитель підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами договору фінансового лізингу (п. 2 договору).

Пунктом 6 договору передбачено, що поручитель зобов’язаний сплатити зазначену у вимозі лізингодавця суму за вказаними у вимозі реквізитами протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати надіслання лізингодавцем такої вимоги.

Згідно з п. 8 договору до поручителя, після повного виконання ним основного зобов’язання, переходять всі права лізингодавця по договору фінансового лізингу, а також всі права лізингодавця по договорам що були укладені між лізингодавцем та лізингоодержувачем у забезпечення виконання лізингоодержувачем зобов’язань за договором фінансового лізингу.

Договір фінансового лізингу №11/пік від 26.05.2008р. та договір поруки №11/пік-Zпор-11 від 26.05.2008р. були укладені на виконання умов додаткової угоди №1 від 18.03.2008р. до договору будівельного підряду б/н від 07.12.2007р.

Баштові крани було придбано у лізинг для будівництва групи житлових будинків за договором будівельного підряду б/н від 07.12.2007р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Норд-Сервіс-Шипінг» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія».

Баштові крани S110ТG8 (R54/16) виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery Co. Ltd. зав. №4310105912008:138, зав. №4310105912008:139, зав. №4310105912008:140 були сертифіковані на відповідність вимогам НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», про що було видано сертифікат відповідності серії ДЗ №882104, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія залучена до матеріалів справи (т.с. 2, а.с. 72). Як зазначає позивач, висновком експертизи від 07.12.2009р. підтверджується невідповідність баштового крану S110ТG8 (R54/16) зав. №4310105912008:139, виробництва (Китай) вимогам НПАОП 0.00-1.01-07. Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач вказує на такі підстави визнання договору недійсним, як вчинення його під впливом оману, а саме відповідачем 2 та третьою особою на стороні відповідача, який є постачальником баштових кранів за договорами поставки №62/п, №63/п, №64/п від 09.04.2008р., введено в оману ТОВ «Норд-Сервіс-Шипінг» та ТОВ «Перша інжинірингова компанія» стосовно відповідності баштових кранів вимогам НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», про що було зазначено у технічних паспортах на баштові крани (сертифікатах відповідності, доданих до технічних паспортів). Оману позивач пояснює підробкою третьою особою, на стороні відповідача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» технічної документації на баштові крани (сертифікатів відповідності та технічних паспортів).

Також позивач пояснив, що у зв’язку з неможливістю продовження будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ростовська - вул. Камська, у зв'язку з не введенням в експлуатацію баштових кранів R54/16 виробництва Shenyang Sаnуо Building Масhinery Со, договір будівельного підряду б/н від 07.12.2007р. було достроково розірвано із 01.02.2009р.

З викладеного, позивач наполягає на своїх вимогах, і просить суд визнати договір поруки №11/пік-Zпор-11 від 26.05.2008р. недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, як вчинений під впливом оману.

Дослідивши надані докази, суд вважає що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину.

Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним немає.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Позивач пред'явив позов про визнання оспорюваного договору недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України як правочину, що укладений під впливом обману. Аналізуючи приведені норми, суд вважає, що доказів, що позивача умисне введено в оману відповідачем – 2 під час укладення договору, не надано.

Посилання позивача, що відповідачем 2 та третьою особою на стороні відповідача, який є постачальником баштових кранів за договорами поставки №62/п, №63/п, №64/п від 09.04.2008р., введено в оману ТОВ «Норд-Сервіс-Шипінг» та ТОВ «Перша інжинірингова компанія» стосовно відповідності баштових кранів вимогам НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила побудови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», про що було зазначено у технічних паспортах на баштові крани (сертифікатах відповідності, доданих до технічних паспортів) не приймаються до уваги, оскільки факту підробки документів відповідачем 2 та третьою особою позивачем не доведено.

Також позивач посилається на те, що третьою особою була дана недостовірна інформація для оформлення Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики сертифікату відповідності на баштові крани (а.с. 72, т.2) і це стало наслідком укладення договору, також не приймаються до уваги, оскільки недостовірність наданої інформації для видачі свідоцтва позивачем не доведено документально.

Крім того, згідно зі ст. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ознакою омани для визнання правочину недійсним на підставі ст. 230 ЦК України повинна бути наявність умислу в діях однієї зі сторін правочину, а ні будь-яких осіб.

Також позивачем не доведено умислу сторін правочину щодо введення позивача в оману під час укладення договору поруки.

Що стосується висновку експерта, який наявний в матеріалах справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Статтею 42 ГПК України також передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Однак, як слідує з скерованого на адресу суду висновку від 07.12.2009 р. (а.с. 104, т. 1), він не містить опису проведених досліджень, обґрунтовані відповіді на запитання суду не надані.

В подальшому, приймаючи участь в судовому засіданні, експерт надав новий висновок від 08.02.2010 р. (а.с. 164. Т. 1). Однак повторний висновок не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки надані відповіді повністю суперечать першому висновку, виконаний експертом на власний розсуд, і оформлений також з порушенням ст. 42 ГПК України. Отже, суд не приймає до уваги висновки експерта, зроблені ним у другому висновку від 08.02.2010.

Проте, судом також не проймається до уваги висновок, виконаний 07.12.2009 р., оскільки він не відповідає ст. 42 ГПК України та Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз в частині оформлення висновку експертом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено своїх вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову з підстав недоведеності.

Що стосується винесення судом окремої ухвали, це є правом суду і це питання вирішується господарським судом на власний розсуд. Підстав для винесення окремої ухвали суд не убачає.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 12 квітня 2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 19 квітня 2010 року.

Керуючись ст. 44, 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.