Рішення № 10320301, 13.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2010Справа №2-24/1134-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммлин" (97000, АР Крим, смт. Красногвардійське, вул. Будівельників, 13, ідентифікаційний код 32656804)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б.31, ідентифікаційний код 32624767)

про стягнення 19 000,49 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Чупракова А.А., довіреність № 258 від 21.10.2009 р., у справі

Від відповідача – Міндіч М.О., довіреність №5 від 05.01.2010р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Криммлин" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" на користь позивача заборгованості у розмірі 18090,02 грн. основного боргу, індексу інфляції за період з 10.09.2009р. до 01.01.2010р. у розмірі 677,42 грн., трьох відсотків річних за період з 15.07.2009р. до 01.01.2009р. у розмірі 233,05 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 190,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору поставки № 216 від 23 лютого 2008р., відповідач порушив взяті на себе зобов’язання, лише частково оплативши поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Криммлин" на загальну суму 76765,02 грн. товар.

Так, за ствердженням позивача, відповідач сплатив товар за період з 26.01.2009р. до 09.09.2009р. у розмірі 58675,00 грн., на підставі чого заборгованість відповідача перед постачальником за договором № 216 від 23 лютого 2008р. - Товариством з обмеженою відповідальністю "Криммлин" склала 18090,02 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим.

Крім того, на підставі порушення відповідачем умов договору, посилаючись на норми чинного законодавства, позивач, окрім суми основної заборгованості просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" індекс інфляції за період з 10.09.2009р. до 01.01.2010р., три відсотки річних за період з 15.07.2009р. до 01.01.2009р.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 677,42 грн. індексу інфляції та 233,05 грн. 3 % річних, у зв’язку з тим,, що відповідачем протягом розгляду справи у суді було сплачено суму заборгованості у повному обсязі.

Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив сплату ним заборгованості. Крім того, у відзиві на позов від 09.03.2010 р. просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума заборгованості була сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується доданими платіжними дорученнями на загальну суму 18090,00 грн. Щодо стягнення 3 % річних та індексу інфляції, відповідач у задоволенні позову в цій частині не заперечував.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

23.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криммлин" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Делішес" (Покупець) був укладений договір поставки № 216 (а.с. 17-22).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товар відповідно заявці (замовленню) Покупця. Покупець зобов’язується прийняти цій товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаро – транспортної накладної) або інших документів, що мають юридичну силу (п. 1.2 Договору).

Асортимент, кількість, ціна товару може обумовлюватися у додатках (специфікаціях) до договору, які після належного оформлення (підпису та печатки Сторін), становляться його невід’ємною частиною (п. 1.3 Договору).

Загальна сума договору складає вартість товару, отриманого за всіма накладними (п. 5.1 Договору).

Покупець виконує сплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється Покупцем протягом 30 календарного дня, з моменту переходу права власності на поставлений товар відповідно п. 1.2 договору (п. 5.6 Договору).

Строк дії дійсного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання по 31.12.2009 р. включно (п. 10.1 Договору).

На виконання умов договору сторонами специфікаціями № 3 від 19.02.2009 р. та № 4 від 18.03.2009 р. були погоджені асортимент, кількість та ціна поставляє \мого товару (а.с.22-23).

Також на виконання умов Договору позивачем протягом січня 2009 р. по грудень 2009 р. був поставлений товар на загальну суму 76765,02 грн. відповідно до наданих накладних, долучених до матеріалів справи (а.с. 27-38).

Відповідач зазначений товар отримав, про що свідчать підписи уповноважених представників відповідача та печатка відповідача у зазначених накладних, а також довіреність на отримання товаро – матеріальних цінностей від 25.12.2008 р., та генеральна довіреність від 01.01.2009 р. (а.с.25-26).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення умов договору протягом січня 2009 р. по квітень 2009 р на користь позивача в рахунок сплати вартості отриманого товару було сплачено 54675,00 грн. (а.с.39-56).

У зв’язку з чим позивач вимогою від 30.06.2009 р. повідомив відповідача про наявність у нього заборгованості за договором № 216 від 23.12.2008 р. у розмірі 22090,00 грн., яку він просив погасити до 10.07.2009 р. (а.с.65-67).

Після отамання вимоги відповідача протягом серпня 2009 р. по вересень 2009 р. було сплачено в рахунок сплати заборгованості за договором 4000,00 грн. (а.с.57-64).

У зв’язку чим за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати вартості отриманого товару за договором від 23.12.2008 р. у розмірі 18090,02 грн., що і послужило підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як зазначалось, у судовому засіданні представниками сторін було повідомлено суд про сплату заборгованості відповідачем у повному обсязі та надані відповідні докази – платіжні доручення на суму 18090,00 грн. за період з 15.02.2010 р. по 04.03.2010 р.

Судом встановлено, що сума заборгованості була сплачена відповідачем протягом 15.02.2010 р. по 04.03.2010 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (09.02.2010 р. – згідно штампу канцелярії суду про приймання позову нарочним від представника позивача).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 18090,02 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 677,42 грн. індексу інфляції, 233,05 грн. 3 % річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що відповідач припустився порушень умов договору № 216 від 23.12.2008 р. в частині своєчасності проведення розрахунків за отриманий товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та індексу інфляції, де 3 % річних нараховані за загальний період з 15.07.2009 р. по 01.01.2010 р., а індекс інфляції з вересня 2009 р. по грудень 2009 р., суд зазначає, що зазначене нарахування відповідає вимогам закону, оскільки права на нарахування та стягнення 3 % річних та індексу інфляції виникає у позивача кожного дня, починаючи з дати прострочення відповідачем сплати вартості отриманого товару.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту прострочення зобов’язання відповідача щодо сплати отриманого товару, суд визнає суму 3 % річних у розмірі 233,05 та індексу інфляції у розмірі 677,42 грн. обґрунтованими та такими, що відповідає обставинам справи.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.04.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1-1 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б.31, ідентифікаційний код 32624767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммлин" (97000, АР Крим, смт. Красногвардійське, вул. Будівельників, 13, ідентифікаційний код 32656804) 677,42 грн. індексу інфляції, 233,05 грн. – 3 % річних, 190,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 18090,02 грн. провадження у справі припинити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.