Рішення № 10320297, 15.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2010Справа №2-18/16-2010 За позовом – Відділкової клінічної лікарні на станції Сімферополь, м. Сімферополь (вул. Київська, 142, м. Сімферополь, 95043)

До відповідача – Фірми «Порт» ЛТД, м. Сімферополь (вул. Фрунзе, 43/2, м. Сімферополь, 95017)

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд майна АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17).

Про стягнення 61344,25 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

З участю третьої особи - Скрильова О.В. – гол. спец., дов. від 10.03.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Відділкова клінічна лікарня на станції Сімферополь, м. Сімферополь – позивач, звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фірми «Порт» ЛТД, м. Сімферополь - відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 61344,25 грн., з яких 58099,58 грн. – сума заборгованості по орендній платі та 3244,67 грн. – сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між Фондом майна АР Крим та відповідачем 29.11.2005р. було укладено Договір оренди б/н державного нерухомого майна. Відповідно до якого, позивачем було передано в оренду відповідачу окремо розташовану будівлю, загальною площею 1193,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 142. У зв’язку з тим, що 30.10.2009р. було виконано примусове виселення відповідача з займаних приміщень, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.05.2009р. по 30.10.2009р. у розмірі 58099,58 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

15.02.2010 року на адрес суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач поти позовних вимог позивача заперечує за мотивами, що з 23 квітня 2007 року по 01 вересня 2009 року по об’єктивним причинам орендар не мав можливості користуватись та не користувався орендованим майном, крім того, у зв’язку з зупиненням, а надалі – й припиненням строку дії договору оренди з 25 листопада 2007 року, підстав для стягнення заборгованості у позивача немає.

19.01.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23.02.2010 року суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд майна АР Крим, м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015).

25.03.2010 року від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких підтверджено, що фактична передача майна здійснена відповідачем тільки 30.10.2009 року.

У справі оголошувалася перерва з 15.02.2010р. по 23.02.2010р. та з 25.03.2010 року по 15.04.2010 року відповідно до статті 77 ГПК України.

15.04.2010 року представники сторін у судове засідання не з’явилися, причини нез’явлення суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2005 року між орендодавцем – Фондом майна АР Крим та орендарем – Фірмою “Порт” ЛТД укладений договір оренди державного нерухомого майна.

Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець на підстав наказу Фонду майна АР Крим від 16 листопада 2005 року № 1006 “Про передачу державного нерухомого майна – будівлі колишнього дитячого відділення літ. Б загальною площею 1193,8 кв.м., що знаходиться на балансі Відділової клінічної лікарні на станції Сімферополь, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 142, в оренду Фірмі “Порт” ЛТД та затвердження висновку суб’єкта оціночної діяльності про вартість майна” передає державне нерухоме майно – будівлю колишнього дитячого відділення літ. Б загальною площею 1193,8 кв.м., що знаходиться на балансі Відділкової клінічної лікарні на станції Сімферополь, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 142, а орендар приймає його у термінове платне користування за актом приймання – передачі.

Згідно з п. 1.2. вказаного договору орендодавець, враховуючи те, що зазначене майно знаходиться на балансі Відділкової клінічної лікарні на ст. Сімферополь, доручає йому підписати акт приймання – передачі майна, зазначеного в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору Орендар вступає в строкове платне користування майном в термін, зазначений у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

29 листопада 2005 року між сторонами за договором оренди державного нерухомого майна був підписаний акт приймання – передачі (а.с. 26).

Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2005 року –9299,00 грн., у тому числі: 50% - 4649,50 грн. (додаток №3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

В пункті 3.5 договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, таким чином:

- у розмірі 50% - до Державного бюджету України;

- у розмірі 50% - балансоутримувачу – Відділковій клінічній лікарні станції Сімферополь.

Згідно з пунктом 10.1 договір укладений з 29.11.2005 р. до 27.11.2006 р. включно. При цьому, в пункті 10.6 Договору сторони обумовили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, про припинення дії або зміни умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На підставі цього пункту дії договору була продовжена до 25.11.2007 р.

Як вбачається з рішення Господарського суду АР Крим від 15.04.2008 р. у справі №2-8/15987.1-2007, 12.11.2007 р. Фонд майна Автономної Республіки Крим надіслав на адресу Фірми “Порт” ЛТД лист №08-08/11291 із зазначенням того, що строк дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2005 р. припиняє свою дію 25.11.2007 р. у зв’язку з чим Фірма “Порт” ЛТД зобов’язана повернути орендоване майно балансоутримувачу Відділковій клінічній лікарні на ст. Сімферополь. На підставі цього, суд дійшов висновку, що відповідачем на адресу позивача була надіслана заява про припинення дії спірного договору, а отже договір оренди державного нерухомого майна від 29.11.2005 року є припиненим.

Факт припинення дії договору оренди з 25.11.2007 р. також встановлений в постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2009 р. у справі №2-7/2497-2008, рішенні Господарського суду АР Крим від 15.06.2009 р. у справі №2-30/2805-2008 та рішенні Господарського суду АР Крим від 29.04.2009 р. у справі №2-26/10172.1-2008.

Ці рішення приймаються судом до уваги на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи відповідача про втрату права на оренду будівлі колишнього дитячого відділення літ. Б загальною площею 1193,8 кв.м., що знаходиться на балансі Відділкової клінічної лікарні на станції Сімферополь, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 142 з 25 листопада 2007 року згідно постанови Вищого господарського суду України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював фактичне користування об’єктом оренди до 30 жовтня 2009 року, що підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим, постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2009 року у справі № 2-7/2497-2008, та актом державного виконавця.

Одночасно, пунктом 5.10 договору передбачено, що у разі закінчення (припинення) дії цього договору, орендар сплачує до Державного бюджету і Балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна згідно з актом прийому-передачі.

Судом встановлено, що позивач виставляв відповідачеві рахунки за оренду майна за період з 01.05.2009 року п 30.10.2009 року на суму 58099,58 грн. (а.с. 35-40).

Проте порушуючи вимоги договору відповідач не сплатив позивачеві орендну плату за користування майном за період з 01.05.2009 року по 30.10.2009 року у сумі 58099,58 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості у сумі 58099,58 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 58099,58 грн. за період з 01.05.2009 року по 30.10.2009 року підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві на позов на Акти про недопущення в орендовану будівлю робітників фірми «Порт» ЛТД, складені у 2007 році відхиляється судом, оскільки вони стосуються іншого періоду, ніж заявлені вимоги. Акти від 05.03.2008 року та від 28.05.2008 року також не можуть бути підставою для зняття з відповідача обов’язку щодо сплати орендної плати за фактичне користування майном. Складання таких актів не передбачено договором і такі документи є односторонніми. До того ж відповідач не позбавлений був права у будь-який момент повернути об’єкт оренди орендодавцю за актом прийому-передачі, як того вимагають договірні умови, вимоги позивача та закон.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 12.06.2009 року по 17.11.2009 року у сумі 3244,67 грн.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що при несвоєчасному або не в повному обсязі внесенні плати оплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, включаючи дату оплати.

В пункті 3.5 договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки у порушення пункту 3.5 договору відповідачем не сплачено кошти за оренду майна, то позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 3244,67 грн. за період з 12.06.2009 року по 17.11.2009 року підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного ст.ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фірми “Порт” ЛТД (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 43/2, рахунок № 26009257864001 в КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 384436, ЄДРПОУ 16509496) на користь Відділової клінічної лікарні на станції Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Київська, 142, рахунок № 35226001000197 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 22275453) заборгованість по орендній платі у сумі 58099,58 грн., пеню у сумі 3244,67 грн., 613,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.