Рішення № 10320278, 13.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2010Справа №2-2/4771-2009 за позовом ТОВ "Інтана" (98112, м. Феодосія, бульвар Старшинова, 27)

до СПД Малай Тетяни Борисівни (98112, м.Феодосія , Новомосковський проїзд, буд. 59, кв. 31)

про стягнення 5818грн.80 коп.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач: Звенигородський Ю.О. – представник, довіреність у справі.

Відповідач: Цимбал Н.А.- представник довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач - ТОВ "Інтана" звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - СПД Малай Тетяни Борисівни про стягнення 5818грн.80коп. заборгованості за угодою №21 про надання торгового місця в торгово-риночному комплексі «Соната», також витрат на послуги юридичного агентства, як інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, у сумі 3000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено угоду №21 від 21.9.2006 р. про надання торгового місця в торгово - риночному комплексі «Соната», відповідно до умов якої позивач надає відповідачу в користування торгове місце, а відповідач своєчасно здійснює плату відповідно до умов угоди. Порушуючи вимоги угоди, відповідач не здійснив оплати за користування торговим місцем, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

08.10.2009 р. до ГС АР Крим надійшла заява відповідача, якою просять суд відкласти розгляд справи.

Відповідач у судовому засіданні надав суду клопотання, яким просить суд запросити до участі у справі незалежного спеціаліста – аудитора, також просить суд встановити, яка частина витрат ТОВ "Інтана" приходиться на ринково – торговий комплекс «Соната» з врахуванням того, що у ТОВ "Інтана" є ще інші торгові об’єкти.

11 березня 2010 року судове засідання відбулося за участю представників позивача Морозова Г.М. та Звенигородського Ю.О. (довіреності у справі), та за участю представника відповідача Цимбал Н.А. (довіреність у справі).

Від позивача 09 березня 2010 р. до Господарського суду АРК надійшла заява про доповнення позовних вимог, а саме стягнути з СПД Малай Тетяни Борисівни на користь ТОВ "Інтана" заборгованість за угодою №21 про надання торгового місця в ринково-торговому комплексі «Соната» у сумі 10 394,40 грн.

Представник відповідача 11.3.2010р у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву від 11.03.2010 р., яким він просить відмовити в позові ТОВ "Інтана", так як сума вказана в позовній заяві і його уточненні є необґрунтованою.

11 березня 2010 року у судовому засіданні оголошувалася перерва на 01.4.2010р, після перерви судове засідання було продовжено за участю того ж представника відповідача, інтереси позивача представляв лише Звенигородський Ю.О.

Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 01.4.2010р надав суду відзив на позов, відповідно до якого з розрахунком позовних вимог не згоден, та вважає його неправомірним, не обґрунтованим та таким, що суперечить умовам діючої угоди №21.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Рішенням виконкому Феодосійської міської ради №1151 від 15.12.2003р Товариству з обмеженою відповідальністю «Интана» надано право організовувати ринок «Соната» за адресою м.Феодосія, бульвар Старшинова. Для організації та обслуговування ринку, рішеннями сесій Феодосійської міської ради №1490 від 28.5.2004р та №2550 від 26.12.2005р ТОВ «Интана» передана в оренду земельна ділянка. Між Феодосійською міською радою та позивачем був укладений договір оренди землі від 16 березня 2006 року для організації ринка «Соната».

Відповідно до п.20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.3.2002р №57/188/84/105 адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Між позивачем, як підприємством, та відповідачем, як підприємцем, було укладено угоду №21 від 21.9.2006р про надання торгового місця у ринково – торговому комплексі «Соната», відповідно до умов якого підприємство надає підприємцю у довгострокове платне користування торгове місце у ринково – торговому комплексі «Соната» за адресою м.Феодосія, бульвар Старшинова. Підприємець використовує надане йому торгове місце для здійснення торгівлі та надання послуг населенню. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.1.3, 3.1, 3.2 договору за користування торговим місцем підприємець вносить через касу підприємства щомісячну плату у розмірі, встановленому угодою. Плата за торгове місце складає 1200,00грн у місяць, включаючи ринковий збір. Оплата за користування торговим місцем здійснюється підприємцем з 25 по 30 число місяця, що передує місяцю, який підлягає оплаті, через касу ринково – торгового комплексу «Соната» з видачею підприємцю на руки касового чеку, що посвідчує оплату.

Крім того, сторони за договором погодили, що у випадку зміни діючого Положення про величину ринкового збору або інших змін законодавства, які впливають на величину оплати за торгове місце, підприємство має право переглянути Прейскурант на оплату торгових місць у ринково – торговому комплексі «Соната» у односторонньому порядку, повідомивши підприємця про зміну оплати за торгове місце у загальному порядку. (п.4.5 договору).

Відповідно до п.5.1 договору угода вступає у дію з 01.10.2006р та діє до 01.3.2052р.

Судом встановлено, що на даний момент угода №21 від 21.9.2006р про надання торгового місця у ринково – торговому комплексі «Соната» у передбаченому законом та угодою порядку не розірвана, не визнана недійсною, оскільки рішення ГС АРК від 26.11.2009р по справі №2-2/5839-2009 за позовом СПД Малай Тетяни Борисівни до ТОВ "Інтана" про визнання недійсною угоди №21 від 21.9.2006р, яким відмовлено у задоволенні позову, залишено у силі постановою Севастополаьського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. Отже угода №21 від 21.9.2006р про надання торгового місця у ринково – торговому комплексі «Соната» являється дійсною та обов’язковою для виконання сторонами.

1 жовтня 2006 року відповідно до акту приймання - передачі торгового місця, підприємство передало, а підприємець прийняв у строкове платне користування на умовах угоди торгове місце у ринково – торговому комплексі «Соната» за адресою : м.Феодосія, бульвар Старшинова.

Відповідно до Прейскуранту цін на торгові місця та послуги у ринково – торговому комплексі «Соната» у вартість користування торговим місцем окрім ринкового збору входять також послуги ринку (у тому числі фонд оплати праці, збори та обов’язкові відрахування, оренда земельної ділянки, витрати на електроенергію та водо забезпечення, господарські потреби та т.п.).

Згідно з розрахунком оплати за користування торговими місцями на ринку «Соната» станом на 01 квітня 2009 року розмір щомісячної плати за угодою №21 від 21.9.2006р складає 1500,00рн.

Згідно з розрахунком оплати за користування торговими місцями на ринку «Соната» станом на 01 травня 2009 року розмір щомісячної плати за угодою №21 від 21.9.2006р складає 1411грн20коп.

У порушення умов угоди №21 від 21.9.2006р про надання торгового місця у ринково – торговому комплексі «Соната» суб’єкт підприємницької діяльності Малай Тетяна Борисівна не виконала у повному об’ємі прийняті на себе зобов’язання та не сплатила у повному об’ємі передбачені договором грошові кошти за період з квітня по грудень 2009 року, в результаті чого станом на 1 січня 2010 року за відповідачем склалася заборгованість у сумі 10 394грн40коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Отже, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 10 394грн40коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Таким чином, позов про стягнення 10 394грн40коп. боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача неспроможні, договір у встановленому законом порядку не розірваний.

У прохальній частині позовної заяви позивачем до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, віднесені витрати на послуги юридичного агентства у розмірі 3000,000грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на ст.44,49 ГПК України та зазначає, що оплата послуг юридичного агентства підлягає відшкодуванню як інші витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.

Відповідно до ст..44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.3.1998 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, виходячи з вищенаведеного, витрати на оплату послуг юридичного агентства не можуть бути віднесені до інших витрат, пов’язаних з розглядом справи у суді у розумінні ст..44 ГПК України.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача, відповідно до ст..44,49 ГПК України.

У засіданні суду оголошувалась перерва на 13.4.2010р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 13.4.2010р.

Керуючись ст.ст. 44,49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути Суб’єкта підприємницької діяльності Малай Тетяни Борисівни (98112, м.Феодосія , Новомосковський проїзд, буд. 59, кв. 31, ІНН 2110102540, паспорт: ЕС №666709 виданий Феодосійським РВ ГУ МВС України в Криму 12 травня 1998р, св.-во про держреєстрацію серії В01 №236827 від 08.7.2002р) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Интана» (98112, м.Феодосія, бул.Старшинова, 27, р/р 260050721002 у ВАТ Банк «Фінанси та кредит» м Сімферополь, МФО 384889, ЄДРПОУ 31675758) 10 394грн40коп боргу, 139,44грн державного мита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.