Рішення № 10320188, 06.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2010Справа №2-18/975-2010 За позовом – Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017)

До відповідача – Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта, 98600)

Про стягнення 8780,02 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Берестовенко Р.Г. – представник, довіреність від 10.02.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Дельта-лоцман», м. Миколаїв (далі - позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 7708,09 грн., пеню в сумі 532,36 грн., штраф в сумі 539,57 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 599 Цивільного кодексу України, ст. 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України та мотивовані тим, що 30.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №217/П-08 . Згідно з умовами Договору, позивач взяв на себе зобов’язання за заявками відповідача у встановленому порядку своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК, ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги. В жовтні-листопаді 2009 р. на підставі письмових заявок відповідача, в яких відповідач гарантував оплату згідно виставленого рахунку, позивачем були надані послуги регіональної служби регулювання руху суден та послуги з лоцманського проведення суден, які знаходились під агентуванням відповідача. крім того, позивачем було забезпечено безпечне проведення каналом суден, які знаходились під агентуванням відповідача. Вартість наданих та неоплачених на день подання позову послуг склала 7708,09 грн. Свої зобов’язання по оплаті у зазначений строк відповідач не здійснив, зазначені рахунки не оплатив., що і стало підставою для звернення до суду.

Представник відповідача у судове засідання тричі не з’явився, причини неприбуття суду не відомі. Про день та час розгляду справи сповіщений належним чином. Відзив на позов суду не представив.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.12.2008 року між державним підприємством „Дельта-лоцман" та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» укладено договір № 217/П-08 (379).

Відповідно до п. 2.1.1. вказаного договору позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - Правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузко-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морських каналам та глибоководному судновому ходу, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Так, у період жовтня-листопада 2009 року на підставі письмової заявки відповідача, в якій він гарантував оплату згідно виставленого рахунку, державним підприємством „Дельта-лоцман" були надані відповідачу послуги регіональної служби регулювання руху суден та послуги з лоцманського проведення суден, які знаходилось під агентуванням відповідача. Крім того, за вказаний період державним підприємством «Дельта-лоцман» були надані відповідачу послуги регіональної служби регулювання руху суден та послуги з лоцманського проведення суден, які знаходилось під агентуванням відповідача.

Фактичне надання позивачем відповідачу послуг в повному обсязі, підтверджується квитанціями СРРС та лоцманськими квитанціями, в яких зазначено лоцмана, який здійснював проводку судна, назву судна, порту заходу/призначення, дати та часу прибуття/вибуття.

Відповідно до п. 2.1.2. договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами.

На виконання п. 2.1.2. Договору позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, отримання яких підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомленні.

Так, відповідачу були виставлені наступні рахунки: 15.10.2009 року виставлений рахунок на суму 1036,80 грн., 20.10.2009 року – на суму 1164,89 грн., 30.10.2009 року - на суму 2452,86 грн. та 16.11.2009 року - на суму 3053,54 грн.

Відповідно до п. 2.2.4 відповідач повинен сплачувати рахунки позивача у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Відповідно до п. 5.4. Договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед позивачем за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті України, так і у ВКВ.

Проте відповідач вартість наданих йому послуг у період жовтня-листопада 2009 року не сплатив, у результаті чого за ним рахується заборгованість у сумі 7708,09 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 7708,09 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7708,09 грн. підлягають задоволенню.

У своїй позовні заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 532,36 грн. та штраф у сумі 539,57 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 5.3. Договору в разі порушення взятих на себе за Договором зобов'язань відповідач за вимогою позивача несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені і штрафу, якій наданий позивачем, суд знаходить його вірним, а саме: з урахуванням п’ятиденного строку відстрочення оплати, передбаченого пунктом 4.2.2 договору, та на підставі п. 5.3 договору, ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем розрахована пеня в сумі 532,36 грн. та на підставі п.2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф у розмірі 539,57 грн. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 532,36 грн. та штрафу у сумі 539,57 грн. також підлягають задоволенню.

06.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.04.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта, 98600; код ЄДРПОУ 01125591) на користь Державного підприємства «Дельта - лоцман» м. Миколаїв (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54001; р/р 26007001010084 в філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 25374003) заборгованість у сумі 7708,09 грн.; пеню у сумі 532,36 грн.; штраф у сумі 539,57 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.