Рішення № 10320186, 01.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

01.04.2010Справа №2-23/1260-2010

За позовом Заступника прокурора м. Ялта, м. Ялта

в інтересах держави в особі : 1. Верховної Ради АР Крим, м. Сімферополь

                                         2. Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь

До відповідачів: 1. Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», м. Ялта

2.Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект», м. Сімферополь

Про визнання недійсним договору

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача 1 – Ганіна І.Л., представ. за довір. від 22.03.2010р.

Від позивача 2 – Скрильова О.В., представ. за довір. № 28-Д від 10.03.2010 р.

Від відповідача 1 – Ващишен С.В., представ. за довір. № 1/ю від 11.01.2010 р.

Від відповідача 2 – Білієнко І.Г., представ. за довір. № 01/88 від 18.03.2010 р.

Прокурор – Яковлєв О.О., посвідч. № 07171

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Верховної Ради АР Крим та Фонду майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним договору б/н від 19.10.2009р., укладеного між відповідачами, з моменту його укладення. Також просить суд повернути сторони у первинний стан, зобов’язавши КРП «Виробниче підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» повернути домоволодіння № 15 по пров. Дарсанівський в м. Ялта (виробничий корпус літ. «А» площею 399 м2 та склад літ. «Б» площею 102,9 м2) шляхом звільнення приміщень.

          18.03.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим представником Фонду майна АР Крим надані письмові пояснення, в яких він підтримує позов заступника прокурора м. Ялта та вважає, що відповідачі допустили порушення норм чинного законодавства при укладенні договору. Таким чином, на думку позивача 2, вищевказаний договір повинен бути визнаний недійсним з моменту укладення.

В судовому засіданні 01.04.2010р. представником відповідача-1 наданий відзив на позов, в якому вказано, що усі досягнуті домовленості про спільне використання домоволодіння визнані недійсними, про що було письмово повідомлено Кримське республіканське підприємство «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект».

          Кримське республіканське підприємство «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» також надало письмові пояснення, в яких зазначає, що дерктор інстититу повідомляв Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» про те, що укладений договір протиречить діючому законодавству та анулюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши висновок прокурора, пояснення представників сторін, суд

Встановив :

19.10.2009р. між КРП „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" та КРП „Проектний інститут проектування комунального будівництва „Кримкомунпроект" укладено договір, предметом якого є спільне використання нерухомого майна, що розташоване за адресою пров.Дарсанівський, 15 і яке складається з виробничого корпусу літ „А" площі та складу літ „Б" площею 102,9 м2.

Заступник прокурора м. Ялта вважає, що вказаний договір є прихованим договором оренди нерухомого майна, у зв’язку із чим просить визнати його недійсним з моменту укладення та повернути сторони у первинний стан, зобов’язавши КРП «Виробниче підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» повернути домоволодіння № 15 по пров. Дарсанівський в м. Ялта (виробничий корпус літ. «А» площею 399 м2 та склад літ. «Б» площею 102,9 м2) шляхом звільнення приміщень.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин було вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

          Згідно ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.          

          Спірний договір містить умови, які є ознаками договору оренди: об'єкт оренди, строк, на який укладається договір, здійснення поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити (пункти 1.1, 3.1.2, 4.1.3 та 6.1 Договору) та водночас не містить інших істотних умов зазначеного договору - орендна плата з урахуванням її індексації, умови повернення майна тощо.

Також договір не містить істотних умов договору про сумісну діяльність, а саме: про розмір, порядок і строки внесення учасниками грошових та майнових вкладів у сумісну діяльність, про участь сторін договору у результатах сумісних дій, про ведення сумісних справ учасників договору.

          Згідно ст. 1130 ЦК України, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. У договорі не передбачено, яке майно є вкладом відповідача -1.

Крім того, відповідно до ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є, крім інших, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

          Згідно з п. 9 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна» вирішуючи спори, пов'язані з укладанням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано орендодавцями вимоги щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду (абзаци другий, третій і четвертий частини другої статті 9 Закону).

Статтею 5 Закону передбачено, що орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна що є державною власністю;

          органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

          підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. Договору, загальна площа переданого за Договором майна перевищує 200 кв.м на одне підприємство. Дозвіл на передачу цього майна в оренду Фондом майна не надавався, отже, зміст договору суперечить вищезазначеним актам законодавства.

          Також, згідно з п. 8 Постанови Верховної Ради АР Крим № 274-2/98 від 19.11.1998р. «Про Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим» договори оренди цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких належить Автономній Республіці Крим, їх структурних підрозділів (філій, цехів, ділянок) укладаються Фондом майна Автономної Республіки Крим в порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

          Судом встановлено, що домоволодіння №15 по пров.Дарсанівський в м.Ялта (виробничий корпус літ «А» площею 399 кв.м та склад літ «Б» площею 102,9 кв.м) є власністю Автономної Республіки Крим в особі Верховної Ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.11.2005р.

          Таким чином, орендодавцями даного нерухомого майна могли виступати Верховна Рада АР Крим та Фонд майна АРК і лише вказані органи могли надавати згоду на укладання спірного договору, в порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

          Також згідно п.3 роз'яснень Президії ВАСУ від 25.05.2000р. господарські суди повинні виходити з того, що статтею 5 Закону в імперативному порядку визначено органи, яким надано право бути орендодавцями.

          Щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України, орендодавцями можуть бути Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Пунктом 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір про спільну діяльність передбачає, що сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Такої мети договором від 19.10.2009 не передбачено.

          Отже, спірний договір направлений на настання правових наслідків, що обумовлені договором оренди майна.

Таким чином суд вважає, що б/н від 19.10.2009р., укладений між відповідачами з порушенням чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Тим самим суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов’язання сторін повернути в натурі усе, що вони отримали від виконання вказаного контракту, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” N3 від 28.04.1978р., угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно до п.3.2. Роз’яснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” N02-5/111 від 12.03.1999р., за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

           Таким чином, КРП «Виробниче підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» необхідно повернути домоволодіння №15 по пров. Дарсанівський в м. Ялта (виробничий корпус літ. «А» площею 399 м2 та склад літ. «Б» площею 102,9 м2) шляхом звільнення приміщень.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 01.04.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 06.04.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір б/н від 19.10.2009р., укладений між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Кривощти, 27, банківські реквізити не відомі) та Кримським республіканським підприємством «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 1а, банківські реквізити не відомі).

3.Зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Кривощти, 27, банківські реквізити не відомі) повернути домоволодіння № 15 по пров. Дарсанівський в м. Ялта (виробничий корпус літ. «А» площею 399 м2 та склад літ. «Б» площею 102,9 м2) шляхом звільнення приміщень.

4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Кривощти, 27, банківські реквізити не відомі) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) 42,50 грн. державного мита.

5. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 1а, банківські реквізити не відомі) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) 42,50 грн. державного мита.

6. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Кривощти, 27, банківські реквізити не відомі) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р\р 31218259700002 ГУ Державне казначейство в АРК, одержувач: 22050000, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 1а, банківські реквізити не відомі) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р\р 31218259700002 ГУ Державне казначейство в АРК, одержувач: 22050000, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.