Рішення № 10320171, 30.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2010Справа №2-7/890-2010 За позовом Комунального підприємства «Житловик-5» (97400, м. Євпаторія, вул.. Конституції, 32, ідентифікаційний код 34192803)

До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Фомічова Олексія Володимировича (97400, м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, б.82, кв.20, ідентифікаційний номер 3118614973)

Про стягнення 5 017,23 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Ратушняк О.А., предст., дов. № 24 від 18.01.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

Сутьспору: Комунальне підприємство «Житловик-5» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності Фомічова Олексія Володимировича 5017,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості за укладеним між сторонами договором оренди №45 від 01.12.2008 р. у сумі 5017,23 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.

У судовому засіданні, що відбулося 16.03.2010 р., представник Комунального підприємства «Житловик-5» надав суду заяву про утчнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з СПД Фомічова О.В. заборгованість за договором оренди у розмірі 6049, 58 грн. та пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 75,18 грн.

Представник позивача у судовому засідання усно підтримав свої уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.12.2008 р. між Комунальним підприємством «Житловик-5» (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності Фомічовим Олексієм Володимировичем (Орендар) був укладений договір оренди № 45, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення підвального поверху площею 159,5 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. Крупської, 44, що знаходиться в комунальній власності, вартість якого визначена згідно акта приймання-передачі та експертного висновку в сумі 91106,00 грн. станом на 30.10.2008 р.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що об’єкт передається під офіс площею 18, 5 кв. м. та для розміщення копіювальної техніки площею 141 кв. м.

Орендар зобов’язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату (п..2.2 Договору).

В пункті 2.9 Договору сторони передбачили, що щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, Орендар надає Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення або іншого платіжного документу з відміткою банку).

В пункті 6.1 Договору сторони обумовили, що орендна плата встановлюється за результатами конкурсу та складає без індексу інфляції за перший місяць оренди 630,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством (додаток № 2).

Згідно з пунктом 6.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В пункті 6.3 Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 9.1 Договір діє з 01.12.2008 р. по 01.11.2011 р.

Матеріали справи свідчать, що майно було передано в користування відповідачеві за відповідним актом приймання-передачі від 01.12.2008 р. (а. с. 7).

Листом від 16.06.2009 р. позивач звернувся до СПД Фомічова О.В. з проханням у добровільному порядку провести оплату заборгованості з орендної плати, у разі ухилення від сплати повідомив, що договір буде розірваний з 15.07.2009 р., а заборгованість буде стягнута примусово.

Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку заборгованість оплачена не була, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.

При цьому, позивач посилається на те, що заборгованість виникла за період з 01.12.2008 р. по 30.06.2009 р. та становить 6 049,58 грн.

Проте, суд не може погодитися з правомірністю обчислення позивачем розміру заявленої до відшкодування суми боргу.

Так, спірним періодом є 01.12.2008 р. – 01.06.2009 р., тобто весь час існування між сторонами договірних відносин.

Враховуючи, що орендна плата за перший місяць оренди не індексується, вона, з урахуванням ПДВ, складає 756,00 грн. (630,00 грн. + 20%).

За наступні місяці користування відповідачем майном орендні ставки є такими:

- січень 2009 року – 777,92 грн. (756,00 грн. х 102,9%);

- за лютий 2009 року – 789,59 грн. (777,92 грн. х 101,5%);

- за березень 2009 року – 800,64 грн. (789,59 грн. х 101,4%);

- за квітень 2009 року – 807,85 грн. (800,64 грн. х 100,9%);

- за травень 2009 року – 811,89 грн. (807,85 грн. х 100,5%);

- за червень 2009 року – 820,82 грн. (811,89 грн. х 101,1%).

Таким чином, загальна сума нарахованої за спірний період орендної плати складає 5564,71 грн., у той час як за цей період відповідачем було сплачено лише 955,81 грн. Отже, розмір заборгованості Суб’єкта підприємницької діяльності Фомічова Олексія Володимировича перед Комунальним підприємством «Житловик-5» складає 4608,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості у сумі 4608,90 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору оренди від 01.12.2008 р. в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв’язку з чим вказаний вище розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

У той же час, у суду відсутні підстави для стягнення заявленої позивачем до відшкодування суми пені у розмірі 75,18 грн., оскільки у заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути пеню, у той час, як у розрахунку ціни позову вказана сума визначена як збитки від інфляції. Отже, позивачем не визначено правову природу заявленої до відшкодування суми в розмірі 75,18 грн. та не наведені юридичні підстави позову для стягнення цієї суми.

Під час розгляду справи позивач не скористався наданим йому статтею 22 ГПК України правом та не визначив правової природи виникнення вказаної суми у розмірі 75,18 грн., через що суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в позові в частині стягнення з відповідача пені.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Фомічова Олексія Володимировича (97400, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, б. 82, кв. 20, ідентифікаційний номер 3118614973) на користь Комунального підприємства «Житловик-5» (97400, м. Євпаторія, вул. Конституції, 32, ідентифікаційний код 34192803) заборгованість у сумі 4608,90 грн., 77,71 грн. державного мита та 179,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.