Рішення № 10320167, 06.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2010Справа №2-24/4356-2009 За позовом Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13, ідентифікаційний код 23895258)

до відповідача - Приватного підприємства "Транспортник" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Крупської, 7; ідентифікаційний код 31833664)

про стягнення 33 800,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Єфімова І.В., довіреність № 01/921 від 01.04.2010 р., Несіна О.Ф., довіреність № 03/681 від 12.03.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Приватного підприємства "Транспортник" про стягнення з відповідача у дохід Державного бюджету суми штрафу та пені у розмірі 33 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням адміністративної колегії № 05/05-13/02 від 06.02.2009 р. у справі № 51/05-26/48 на відповідача був накладений штраф в розмірі 16900,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який у встановлений статтею 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” двохмісячний строк в добровільному порядку відповідачем не оплачений. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф в примусовому порядку, а також пеню у сумі 16900,00 грн., яка обчислена на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01 грудня 2009 року провадження по справі № 2-24/4356-2009 було зупинено до набрання чинності рішенням у справі № 2а -5432/09/1/0170 за позовом Приватного підприємства "Транспортник" до відповідача - Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про визнання частково недійсним рішення.

Після скасування зазначеної ухвали Севастопольським апеляційним господарським судом постановою від 08 лютого 2010 року , господарський суд АР Крим ухвалою від 01.03.2010 р. призначив справу до слухання із викликом представників сторін у судове засідання.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. У відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.09 р. у справі № 2а-5432/09/1/0170 визнане протиправним та скасоване рішення адміністративної колегії територіального відділення антимонопольного комітету України в АР Крим від 06.02.2009 р. № 05/05-13/02 по справі № 51/05-26/48. Отже підстав для стягнення з відповідача санкцій та пені немає.

Крім того, 06.04.2010 р. від директора підприємства відповідача надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд справи у зв’язку із перебуванням у відрядженні та неможливістю забезпечити явку представника.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні щодо відкладення розгляду скарги, відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичної особи можуть бути як її керівники, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність достатніх доказів, яким відповідач обґрунтовує необхідність відкладення розгляду справи, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Крім того, ухвалою суду від 01.03.2010 р. суд витребував у відповідача додаткові заперечення по суті спору, у разі їх наявності. Жодних заперечень або додаткових документів, якими б відповідач обґрунтував свої заперечення, до матеріалів справи не надійшло. Доказів того, що надіслання таких документів є неможливим, відповідачем не надано.

Також суд зазначає, що отримання телеграми про відкладення розгляду справи суд вважає доказом того, що відповідач належними чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, у тому числі оригінали документів у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транспортник" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, у тому числі, щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначаються Законом України “Про захист економічної конкуренції”N 1276-VI від 16 квітня 2009 року.

Згідно зі ст. 1 цього Закону економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.

Адміністративною колегією Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим було розглянуто подання 1 відділу досліджень та розслідувань Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про результати розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП "Транспортник", передбаченого п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП "Транспортник" 06.02.2009 р. було складено Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим № 05/05-13/02, відповідно до якого на відповідача був накладений штраф у розмірі 16900,00 грн. за порушення п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а саме: за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які виразились у одночасному підвищенні тарифу вартості проїзду.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону).

Матеріали справи свідчать, що рішення про накладення штрафу було отримано відповідачем 11.02.2009 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в поштовому повідомленні. Отже штраф мав бути сплачений відповідачем не пізніше 11.04.2009 р.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.09 р. у справі № 2а-5432/09/1/0170 визнане протиправним та скасоване рішення адміністративної колегії територіального відділення антимонопольного комітету України в АР Крим від 06.02.2009 р. № 05/05-13/02 по справі № 51/05-26/48.

Проте у подальшому зазначена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим була скасована ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 р. у справі № 2а-5432/09/1/0170, а адміністративне провадження у справі № 2а-5432/09/1/0170 за позовом ПП "Транспортник" до територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про визнання частково недійсним рішення, закрито.

Згідно статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

У зв’язку з чим, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача у відзиві на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.09 р. у справі № 2а-5432/09/1/0170 як на доказ відсутності підстав для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.

Інших заперечень відповідач не надав.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд зазначає, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи, зокрема, про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Суд підкреслює, що зупинення нарахування пені відповідно до зазначеного закону можливо тільки у разі порушення провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу саме господарським судом.

Відповідач не представив суду доказів оскарження ним рішення адміністративної колегії № 05/05-13/02 від 06.02.2009 р. у справі № 51/05-26/48 до господарського суду.

Згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Так само відповідачем не надано суду доказів сплати штрафу, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що пеня у розмірі 16900,00 грн. за 115 днів прострочення сплати штрафу обчислена позивачем правомірно із врахуванням обмежень, встановлених для її розміру ч. 5 ст. 56 Закону, а тому також підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин позов Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономної республіки Крим є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09.04.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В||:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Транспортник" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Крупської, 7; ідентифікаційний код 31833664) в доход загального фонду Державного бюджету України (р/р 31112106700002, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь 21081100, код ЗКПО 34740405, банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, призначення платежу - 21081100 “Надходження по штрафам та санкціям, згідно рішення адміністративної колегії ТО АМКУ в АР Крим від 06.02.2009 р. за № 05/05-13/02”) штраф в сумі 16900,00 грн. та 16900,00 грн. пені.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Транспортник" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Крупської, 7; ідентифікаційний код 31833664) в доход державного бюджету України (р/р 31115095700002, банк одержувача - ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) держмито в сумі 338,00 грн.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісгаз” (97400, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 25) в доход державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.