Рішення № 10320120, 29.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2010Справа №2-23/1471-2010 За позовом Державної організації «Автобаза Державного управління справами», м.Київ

До відповідача Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь

про стягнення 69613,64грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Кожушко Л.О., представ. за довір. б/н від 01.04.2009 р.

Від відповідача – Кадусь Л.Ф., представ. за довір. №177/01-01 від 27.03.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 69613,64 грн., також просить стягнути з відповідача судові витрати: 696,13 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні 29.03.2010р. надав заперечення на позов, в якому вказує, що розрахунки за укладеними договорами відповідно до діючого законодавства можуть здійснюватися тільки в межах надходжень бюджетного фінансування, також зазначив, що сторонами було проведено зустрічну перевірку оплати за договорами на кінець 2009р., згідно якої сума боргу на 2008р. складає 11692,45грн., за 2009р. – 52302,12грн., загальна сума боргу – 63992,57грн.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

          Встановив :

02.01.2008р. між Державною організацією «Автобаза Державного управління справами» та Представництвом Президента України В АР Крим було укладено договір № 25/1 та підписано додаткову угоду № 2 до Договору № 25/1 про надання послуг, щодо користування автомобілями, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу в строкове платне користування автомобілі марок: «Toyota Land Cruiser 4.7», 2003 року випуску, кузов № JTEHT05J602050851; «Toyota Саmгу», 2000 року випуску, кузов №JT15ЗSV2000290010; «Ореl Omega», 1999 року випуску, кузов № WOL0VBF69X1125282; «Skoda Superb Classic 1.8», 2007 року випуску, кузов № TMBDL23UX8B301233, а відповідач прийняти та своєчасно здійснювати плату за користування автомобілями.

Автомобіль Toyota Land Cruiser 4.7 був прийнятий згідно приймально - здавального акту від 28.03.2007p., автомобіль Toyota Camry був прийнятий згідно приймально-здавального акту від 16.05.2000 p., Opel Omega був прийнятий згідно приймально-здавального акту від 29.12.2000 року, Skoda Superb Classic був прийнятий згідно приймально - здавального акту від 28.10.2008 р.

Строк дії договору №25/1 від 02.01.2008р. сторони визначили з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік.

Додаткова угода № 2 вступила в силу з моменту підписання (28.10.2008 р.) та діяла до 31.12.2008 р.

Вартість послуг та порядок розрахунків визначено Розділом 3 Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу плату за користування автомобілями в розмірі 2973,03 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно п.3.1 Додаткової угоди № 2 від 28.10.2008 р. внесено зміни про оплату до Договору №25/1 і передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу плату за користування автомобілями в розмірі 4358,71грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.2 договору відповідач повинен був здійснювати оплату за отримані послуги щодо користування автомобілями в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа кожного місяця в повному обсязі, згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт.

В період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., згідно договору № 12/1 від 02.01.2008 р. та додаткової угоди № 2 від 28.10.2008 р., відповідачу були надані послуги, щодо користування автомобілями на загальну суму 38447,72 грн. та відповідно до рахунків:

№ 76 від 29.02.2008 р. на суму 8919,09 грн.; № 251 від 25.04.2008 р. на суму 2973,03 грн.; №356 від 23.05.2008 р. на суму 2973,03 грн.; № 493 від 30.06.2008 р. на суму 2973,03 грн.; №592 від 18.07.2008 р. на суму 2973,03 грн.; № 661 від 26.08.2008 р. на суму 2973,03 грн.; №769 від 17.09.2008 р. на суму 2973,03 грн.; № 856 від 16.10.2008 р. на суму 2973,03 грн.; №964 від 17.11.2008 р. на суму 4358,71 грн.; № 1040 від 08.12.2008 р. на суму 4358,71 грн.

В 2008р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача платіжними дорученнями: № 944833, № 220005, № 610, № 487348, № 1565635, № 1610342, № 761864, № 2148301 кошти в загальній сумі 26757,27 грн.

Проте, за надання послуг, щодо користування автомобілями за 2008 рік відповідач заборгував 11690,45 грн.

Відповідно до пункту 5.1.6 Договору відповідач також відшкодовує позивачу витрати по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних засобів та механізмів. Згідно виставленого Відповідачу рахунку № 225 від 07.04.2008 р. витрати по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних засобів та механізмів за 2008 рік становлять 2281,80 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача за 2008 рік становить 13972,25 грн.

15.12.2008 р. між сторонами також був підписаний Договір № 23/1 про надання послуг, щодо користування автомобілями на 2009 рік.

Строк дії договору № 23/1 від 15.12.2008 р. сторони визначили з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.

Згідно Договору № 23/1 від 15.12.2008 р. відповідачу продовжують надаватися всі вищезазначені автомобілі.

Вартість послуг та порядок розрахунків визначено Розділом 3 Договору № 23/1.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу плату за користування автомобілями в розмірі 4358,51 грн., в т.ч. ПДВ.

В період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., згідно договору № 23/1 від 15.12.2009 р,. відповідачу були надані послуги, щодо користування автомобілями на загальну суму 52302,12грн. та відповідно до рахунків: № 19 від 23.01.2009 р. на суму 4358,51 грн.; №65 від 16.02.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 130 від 10.03.2009 р. на суму 4358,51 грн.; №218 від 15.04.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 309 від 13.05.2009 р. на суму 4358,51 грн.; №422 від 15.06.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 537 від 15.07.2009 р. на суму 4358,51 грн.; №616 від 17.08.2009 р. на суму 4358,51 грн.; №704 від 15.09.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 789 від 21.10.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 837 від 04.11.2009 р. на суму 4358,51 грн.; № 948 від 07.12.2009 р. на суму 4358,51 грн.

Однак, в 2009 році відповідач не оплатив надані послуги.

Відповідно до пункту 5.1.6 Договору № 23/1 відповідач також відшкодовує позивачу витрати по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних засобів та механізмів. Згідно виставленого відповідачу рахунку № 350 від 22.05.2009 р. витрати по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних засобів та механізмів за 2009 рік становлять 3339,27 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача за 2009 рік становить 55641,39 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами було проведено звірку розрахунків за укладеними договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме – з акту звірки взаємних розрахунків, підписаних сторонами та скріплених печатками, за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. за відповідачем числиться заборгованість у сумі 11690,45грн, а згідно акту звірки за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. сальдо звірки на 01.01.2009р. становить 11690,45грн, сальдо звірки на 31.12.2009р. – 63992,57грн.

          На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 63992,57грн., оскільки вона обґрунтована та підтверджена матеріалами справи, а частині стягнення 5621,07грн. суд у позові відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

          Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

          Згідно п. 3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 29.03.2010 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 06.04.2010 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Совнаркомовський, 3-А, р/р 35212001000554 в УДК в АРК Код ЄДРПОУ 22275298, код МФО 824026) на користь Державної організації «Автобаза Державного управління справами» (04071, м.Київ, вул. Петрівська, 12/28, р/р 35226003000671 в ГУ ДКУ у м. Києві, код МФО 820019, код ЄДРПОУ 19134105) 63992,57грн. боргу, 639,91грн. державного мита та 216,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 5621,07грн. боргу у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.