Рішення № 10320106, 02.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2010Справа №2-1/604-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції, (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, оф. 6),

до відповідачів:

1.          Приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-Іт», (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії, 22),

2.          Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в особі Кримської філії, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 18; 02100, Україна, м. Київ, вул. Івана Дубровського, 18),

про стягнення 21553,52 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - Дюкар Є.С., представник, довіреність від 28.12.2009р.,

від відповідачів:

1.          не з’явився, повідомлений належним чином,

2.          Любич В.А., представник, довіреність від 22.01.2010р. № 51-22/2,

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської Республіканської дирекції звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-Іт» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в особі Кримської філії про стягнення з ПП «Бізнес-Сервіс-Іт» у порядку регресної вимоги матеріальний збиток у розмірі 510,00 грн.; стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в особі Кримської філії у порядку регресної вимоги матеріальний збиток в розмірі 21043,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, у позивача виникли зобов’язання відносно виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспорт, у зв’язку з чим, ВАТ НАСК «Оранта» сплатило на користь фізичної особи грошову суму страхового відшкодування в розмірі 21553,52 грн. Після оплати страхового відшкодування, у позивача виникло право вимоги заподіяної шкоди до відповідачів.

Відповідач (Приватне підприємство «Бізнес-Сервіс-Іт») письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач (Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «Провіта») позов не визнав, у відзиві на позовну заяву звертає увагу на положення статті 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої учасники ДТП зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про настання ДТП. Відповідач зазначає, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Оскільки ані страхувальник відповідача, ані особа, яка потерпіла внаслідок ДТП не повідомили про настання страхового випадку, відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та Трегуб Наталією Вікторівною укладений договір страхування транспортного засобу №8485-006/08 СТ, а саме, автомобіля марки Хонда Цивік реєстраційний номер АКС 501890, 2007 року випуску.

Згідно умов вказаного договору, страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови цього договору, а страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2009 року настав страховий випадок, а саме пошкодження належного громадянці Трегуб Н.В. автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки Хонда Цивік, (державний номер АК5567АТ) під керуванням Трегуб Н.В., автомобіля марки Шкода Октавіа, (державний номер Е178ОН102), який належить громадянину Російської Федерації Шаймарданову Талгату Аксановичу, під керуванням Шаймарданова Т.А. та автомобіля марки МАЗ 93866, (державний номер АК5989ХХ), який належить приватному підприємству «Бізнес-Сервіс-Іт», під керуванням Михєєва Олега Сергійовича.

Згідно постанови Євпаторійського міського суду АР Крим від 17.06.2009р. № 3-1769/09 та постанови від 17.06.2009р. № 3-1770/09 особами, винними в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, визнані громадянин Шаймарданов Т.А. і громадянин Михєєва О.С., яких притягнуто до адміністративної відповідальності.

16.06.2009р. громадянка Трегуб Н.В. звернулась до позивача із заявою про страхову виплату суми матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі статті 22.1. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем виплачено Трегуб Н.В. суму страхового відшкодування в розмірі 21553,52грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічна норма міститься і в статті 993 ЦК України, в якій зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з ПП «Бізнес-Сервіс-Іт» в порядку регресної вимоги суми матеріальної шкоди в розмірі 510,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в особі Кримської філії 21043,52грн. суд зазначає наступне.

На думку позивача, внаслідок сплати потерпілій особі у ДТП (Трегуб Н.В.) страхового відшкодування за договором добровільного страхування, який було укладено між страховою компанією «Оранта» та Трегуб Н.В., до компанії перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

З такими доводами позивача не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВВ3354461 від 15.01.2009р. автомобіль марки МАЗ 93866, (державний номер АК5989ХХ) застрахований Приватним підприємством «Бізнес-Сервіс-Іт» у страховій компанії «Провіта» в особі Кримської філії.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Проте, судом встановлено, що ні страхувальник ні водій, що спричинив ДТП, не повідомили відповідача у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону про настання ДТП.

За таких обставин, відповідно до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач не набув право регресного позову саме до відповідача, що тягне відмову в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в особі Кримської філії 21043,52грн.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-Іт», (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії, 22, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30027723) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції, (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, оф. 6, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00034186) матеріальний збиток в сумі 510,00 грн., державне мито в сумі 5,10 грн., та 5,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.