Рішення № 10320093, 23.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

23.03.2010Справа №2-7/1242-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» (95000, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 87-А, ідентифікаційний код 32060762)

До відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); 2) Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 94, гурт., к. 720 б, ідентифікаційний код 34523590)

Про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення 35000,00 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача Фаіз Леньяр Рефатівна, предст., дов. б/н від 01.02.2010 р.

Від відповідачів: 1) не зявився; 2) не зявився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина», в якій просить стягнути з відповідачів 35000,00 грн. та усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» був укладений договір оренди нежилих, розташованих по вул. Севастопольське шосе, 8 в с. Чистеньке Сімферопольського району зі строком його дії до 03.02.2010 р. Позивач стверджує, що відповідач завчасно був попереджений про відсутність наміру продовжувати договірні відносини після спливу дії договору, але ПП «Транспортна компанія «Ірина» до теперішнього часу не повернуло позивачеві обєкт оренди, а його заборгованість з орендної плати перед ТОВ «Кримтехпоставка» станом на 14.02.2010 р. складає 35000,00 грн. При цьому, позивач посилається на те, що відповідачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» були направлені акти приймання-передачі приміщення, але в них в якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» була вказана ОСОБА_2, яка була звільнена з посади директора за власним бажанням з 7 травня 2009 р. Крім того, позивач також зазначає, що 03.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди вищевказаних приміщень строком на 2 роки 11 місяців. Однак, позивач посилається на те, що орендовані приміщення є предметом іпотеки за договором від 03.07.2008 р., укладеним з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з яким укладення договору оренди погоджено не було, у звязку з чим відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказана угода є недійсною. Крім того, позивач посилається на те, що договір оренди не був погоджений із засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка», що суперечить п. 6.1 Статуту товариства.

У судовому засіданні, що відбулося 11.03.2010 р., представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» заборгованість з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14.02.2010 р. в розмірі 35 000,00 грн. та усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення ПП «Транспортна компанія «Ірина» та СПД ОСОБА_2. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

23.03.2010 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що спірні приміщення були повернуті за відповідним актом приймання-передачі, у звязку з чим відсутня потреба в усуненні перешкод в користуванні майном.

Відповідач у судове засідання двічі не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

03.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає Орендарю в строкове платне володіння та користування нежилі приміщення, розташовані за адресою: с. Чистеньке Сімферопольського району АР Крим, вул. Севастопольська, 8, загальною площею 1772,2, для використання в якості транспортної бази автопідприємства, а Орендар зобовязується оплачувати орендну плату на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Обєкт оренди належить Орендодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого реєстр. №5569 від 21.09.2005 р. приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору вступ Орендаря в володіння та користування обєктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акта приймання-передачі обєкта оренди.

Обєкт оренди повинен бути переданий не пізніше 5 днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 2.3 Договору).

Відповідний акт був підписаний між сторонами (а. с. 16).

Згідно з пунктом 12.1 Договору строк оренди за цим договором складає 2 роки та 11 місяців та обчислюється з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі обєкта оренди.

Матеріали справи свідчать, що 03.02.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» (Орендодавець) та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» (Орендар) був укладений договір оренди №1-а, за умовами якого Орендодавець передає Орендареві в строкове платне користування та володіння нежилі приміщення, розташовані за адресою: с. Чистеньке Сімферопольського району АР Крим, вул. Севастопольська, 8, загальною площею 1772,2, для використання в якості транспортної бази підприємства, а Орендар зобовязується оплачувати орендну плату на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Строк оренди за цим договором, згідно з пунктом 12.1, складає 12 календарних місяців та обчислюється з моменту підписання між сторонами акта приймання-передачі обєкта оренди.

Відповідний акт був підписаний 03.02.2009 р. (а. с. 21).

Матеріали справи свідчать, що листами №10 від 17.12.2009 р., №12 від 29.12.2009 р., №1 від 04.01.2010 та №2 від 11.01.2010 р. позивач попередив Приватне підприємство «Транспортна компанія «Ірина» про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини. Однак, звертаючись до суду з цим позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» посилається на те, що орендоване приміщення після закінчення терміну дії договору оренди повернуто не було, а акт приймання-передачі від 03.02.2010 р. не може бути прийнятий до уваги, позаяк в ньому в якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» була вказана ОСОБА_2, яка була звільнена з посади директора за власним бажанням з 7 травня 2009 р.

Крім того, заперечуючи проти договору оренди від 03.07.2008 р., позивач посилається на те, що орендовані приміщення є предметом іпотеки за договором від 03.07.2008 р., укладеним з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з яким укладення договору оренди погоджено не було, у звязку з чим відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказана угода є недійсною.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» просило суд усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення ПП «Транспортна компанія «Ірина» та СПД ОСОБА_2.

Однак, матеріали справи свідчать, що 20.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» був підписаний акт приймання-передачі, за яким нежилі приміщення, розташовані за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, були повернуті ТОВ «Кримтехпоставка».

Наведене свідчить про те, що на теперішній час будь-які перешкоди в користуванні позивачем власними приміщення відсутні, як і предмет спору щодо їх усунення.

В п. 3 Розяснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, провадження у справі в частині усунення перешкод в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення ПП «Транспортна компанія «Ірина» та СПД ОСОБА_2, підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Крім того, предметом спору у цій справі є також вимога позивача про стягнення з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» заборгованості з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14.02.2010 р. в розмірі 35 000,00 грн.

Проте, з цього приводу суд зазначає наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що спірні нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, є предметом іпотеки.

30.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (Іпотекодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» (Іпотекодавець) та Приватним підприємством «Кримбумага» (Позичальник) був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку в якості забезпечення виконання Поичальником зобовязань за Договором про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року нежитлову будівлю (будівлю бази), загальною площею 1772,2 кв. м., що розташована за адресою: Україна, АР Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8.

На вказаному договорі приватним нотаріусом Начинкіною Н. А. була накладена заборона відчуження переданого в іпотеку майна.

Наявність наведеного обтяження також підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек №22370337 від 23.01.2009 р. (а. с. 35).

В пункті 7.1.4 Договору іпотеки сторони обумовили, що Іпотекодавець зобовязаний без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати дій, повязаних зі зміною прав власності на предмет іпотеки, обтяження його будь-якими зобовязаннями, в тому числі: передача в оренду, лізинг, спільну діяльність, заставу тощо.

Аналогічні положення містяться в статті 9 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що згода Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на укладання договорів оренди від 03.07.2008 р. та від 03.02.2009 р. отримана не була.

Іншого суду доведено не було, у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, договір оренди №1-а від 03.02.2009 р., за яким позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» 35000,00 грн., є нікчемним, оскільки його недійсність прямо передбачена статтею 12 Закону України «Про іпотеку».

У той же час, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на зазначене, сторони нікчемного правочину не зобовязані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним

Отже, сторони договору оренди №1-а від 03.02.2009 р. не зобов'язані виконувати його умови, у тому числі щодо сплати орендної плати.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» 35000,00 грн. засновані на нікчемному правочині, задоволенню вони не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині усунення перешкод в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення ПП «Транспортна компанія «Ірина» та СПД ОСОБА_2.

2.Відмовити в позові в частині стягнення з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка» заборгованості з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14.02.2010 р. в розмірі 35 000,00 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.