Рішення № 10320046, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-1/5797-2009 за позовом Закритого акціонерного товариства «Теодосія», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б),

до відповідача Приватного підприємства «Файзуллін», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 24/3),

про стягнення 721067,22 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и:

від позивача – Умерова Е.Ш., представник, довіреність від 21.12.08р. №14/Д,

від відповідача – Меметова З.З., представник, довіреність від 16.11.2009р. № 01,

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Теодосія» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Файзуллін» про стягнення 635711, 54 грн. заборгованості, 22294,53 грн. пені, 12345,11, грн. річних, 50626, 04 грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором комісії № 167/К від 01.11.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про часткову сплату 28.12.2009р. суми заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Теодосія» (комісіонер) та Приватним підприємством «Файзуллін» (комітент) укладений договір комісії № 167/К, (аркуш справи далі - договір).

Пунктом 1.1 договору, встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені та за рахунок комітента договір купівлі-продажу (постачання) природного газу (далі - угода) та передавати в 2007р. природний газ комітенту для потреб споживання за актами приймання-передачі.

Згідно пункту 2.1.1 договору, комісіонер зобов’язується провести необхідну комерційно-маркетенгову роботу, знайти постачальників (постачальника), провести всю переддоговірну роботу й укласти з постачальником угоду з постачання газу відповідно до вказівок комітента на найбільш вигідних для останнього умовах в строк до 30 календарних днів з дня набрання чинності цим договором. При цьому комісіонер вправі укласти один договір на користь декількох комісіонерів без додаткової згоди на це комітента.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору, комісіонер зобов’язується виконати всі обов’язки і здійснити всі права, які випливають з угоди постачання газу.

Пунктом 3.1.1 та пунктом 3.2.1 договору, комітент зобов’язався прийняти та затвердити звіт комісіонера, що передбачений пунктом 2.1.4 цього договору та оплатити витрати комісіонера на закупівлю газу для потреб комітента шляхом стовідсоткової передплати необхідних обсягів газу до 01 числа місяця, в якому відбувається отримання природного газу за цим договором, включаючи комісійну винагороду.

Згідно пункту 5.1. договору встановлено, що за виконання доручення відповідно до умов цього договору комітент сплачує комісіонерові комісійну плату в розмірі 23,76грн., в тому числі ПДВ 3, 96грн. за 1 м 3.

Відповідно до пункту 6.1. договору, усі витрати комісіонера, зроблені ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за цим договором, відшкодовуються комітентом, у тому числі вартість газу та послуги з його транспортування.

01.11.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 7 у виконання якої пункт 5.1. договору комісії викладений у наступній редакції: комітент сплачує комісіонерові комісійну плату в розмірі 35,76грн., в тому числі ПДВ 5,96грн. за 1 м 3. Зазначена додаткова угода набула чинності з 22.08.2008р., (аркуш справи15-16).

Закрите акціонерне товариство «Теодосія» відповідно до умов договору, за актами приймання – передачі газу та за звітами комісіонера передав відповідачу в серпні 2008р. в об’ємі 7633 за 1 м 3 на суму 11547,75грн., згідно акту приймання-передачі газу № 8 від 31.08.2008р., у вересні 2008р. в об’ємі 7202 за 1 м 3 в сумі 11200,00грн., у жовтні 2008р. в об’ємі 4677 за 1 м 3 в сумі 7273,95грн., у листопаді 2008р 30706 за 1 м 3 на суму 56574,18грн. – акт приймання-передачі газу № 11 від 30.11.2008р. Факт отримання відповідачем поставленого газу підтверджується підписом довіреної особи відповідача, (аркуш справи 19-42).

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором № 167/К від 01.11.2007р. в частині оплати вартості поставленого газу не виконав, у зв’язку із чим станом на час звернення ЗАТ «Теодосія» до суду заборгованість ПП «Файзуллін» становить 635711,54грн.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справи відповідачем здійснено сплату вартості поставленого газу в розмірі 635711,54грн.

Згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв’язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку сплачено суму основного боргу, стягнення якої є предметом заявленого позову, суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити за відсутністю предмету спору.

Втім, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2. договору за прострочення перерахування комісіонером грошових коштів за придбаний газ комітент сплачує пеню в розмірі подвійної облікованої ставки НБУ від несплаченої суми кожний день прострочення.

Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За такими обставинами, виходячи з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, суд вважає вимоги ЗАТ «Теодосія» про стягнення пені в сумі 22294,53грн., річних в сумі 12435,11грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 50626,04грн. такими, що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства «Файзуллін», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 24/3; банківські реквізити: рахунок 26004026515 у КФ АБ «Експрес-Банк», МФО 384674, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32511363) на користь Закритого акціонерного товариства «Теодосія», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б; банківські реквізити: рахунок 26009044450002 у ФАКБ «ІмексБанк», МФО 308304, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30689644) пеню в сумі 22294,53грн., річні в сумі 12435,11грн. та витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 50626,04грн, 7210,67грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 635711,54грн. припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.