Рішення № 10320045, 23.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.03.2010Справа №2-9/744-2010 За позовом Фонда майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла", м. Керч

Про стягнення 501155,15 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Хабібуліна Л.О., пред-к., дов. пост. № 128-Д від 28.12.2009 року, у справі.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 501155,15 грн. заборгованості, у тому числі 28073,11 грн. завдатку, 2195,98 грн. індексації несплаченої заборгованості, 3716,24 грн. пені за несвоєчасне внесення платежів та 467169,82 грн. неустойки за необґрунтоване користування майном.

Від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у якої він просить стягнути з відповідача 751882,83 грн. заборгованості, у тому числі 28073,11 грн. завдатку, 7227,68 грн. індексації несплаченої заборгованості, 11492,83 грн. пені за несвоєчасне внесення платежів та 705089,21 грн. неустойки за необґрунтоване користування майном.

У судовому засіданні позивач підтримав позивні вимоги у повному обсязі. Крім того, у частині стягнення 7227,68 грн. індексації позивач посилається на вимоги ст. 625 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника позивача суду не відома.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

01 грудня 2008 року між сторонами був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу, що належить Автономній Республіці Крим Реабілітаційно-оздоровчого центру «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70.

Вищезазначений договір оренди укладено строком на 40 років та діє з 01.12.2008 по 30.11.2048, а зазначене у договорі оренди Майно передано ТОВ «Атілла» за актом приймання-передачі 01.12.2008 Керченським психоневрологічним інтернатом.

Відповідно до умов договору оренди ТОВ «Атілла» було взято на себе ряд зобов'язань, у тому числі п. 3.7 договору оренди передбачалося, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Орендар повинен внести завдаток у розмірі 28 073,11 грн., що є платежем за останній місяць оренди, але завдаток внесено не було.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму.

Пунктом 9.5 договору сторони передбачили, що у випадку невнесення Орендарем орендної плати протягом трьох місяців, договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем листа Орендодавця про відмову. Повернення здійснюється відповідно до п. п. 2.4. 5.8, 10.9 цього Договору.

Таким чином, договір оренди від 01.12.2008 припинив свою дію з 04.04.2009р.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 28073,11 грн. завдатку не підлягають задоволенню, оскільки договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу від 01 грудня 2008 року закінчився припинив свою дію з 04.04.2009р. Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2009р. по справі №2-9/2562-2009 з відповідача була стягнута сума заборгованості по орендної платі за період з 01.12.2008р. по 04.04.09р., таким чином сума 28073,11грн. – завдаток, вийшла у платіж суми орендної плати за останній місяць оренди, як це було передбачене п.3.7 договору оренди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції (індексація) за період з 24.09.2009р. по 09.03.2010 р. підлягають задоволенню у сумі 7227,68 грн.(згідно розрахунку позивача).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11492,83 грн. пені за період з 24.09.2009 по 17.11.2009.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вже встановлене судом вище договір оренди від 01.12.2008р. є розірваним з 04.04.09р.

Частиною 2 статтею 653 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки зміни або розірвання договору, а саме у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки пеня передбачене саме умовами договору, отже з моменту його розірвання, а саме з 04.04.09р. у позивача було відсутнє право нарахувати пеню, передбачену умовою договору, якій вже був розірваним.

Таким чином, позивні вимоги позивача у частині стягнення 11 492,83 грн. пені не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 705089,21 грн. неустойки за необґрунтоване користування майном за період з 05.04.2009 по 17.11.2009 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Станом на 09.03.2010 Відповідач Майно не повернув орендодавцеві на умовах, зазначених у договорі оренди. Таким чином, Відповідачу за необгрунтоване користування майном нараховано неустойку, яка складає 705 089,21 грн (згідно розрахунку позивача).

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача згідно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 23.03.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" (98329, м. Сімферополь, вул. Колгоспна,70, р/р 26000386596001у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32165151) на користь Фонда майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р 34223999600001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) 7227,68 грн. індексації несплаченої заборгованості, 705089,21 грн. неустойки за необґрунтоване користування майном.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" (98329, м. Сімферополь, вул. Колгоспна,70, р/р 26000386596001у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32165151) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405) 7123,17 грн. держмита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" (98329, м. Сімферополь, вул. Колгоспна,70, р/р 26000386596001у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32165151) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31218259700002, в банку одержувача: Управління держказначейства в Автономної Республіки Крим, МФО 824026, одержувач: 22050000 Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.