Ухвала суду № 10320016, 23.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

23.03.2010Справа №2-30/1150-2010 За заявою кредитора Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-Б (ЄДРПОУ 20725930).

До боржника Приватного підприємства «Синор», м. Сімферополь, вул. Ростовская, 22, кв. 6 (ЄДРПОУ 35228353).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора – Воднева Н.О., представник за дов. від 04.01.2010р. № 1, у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Обставини справи: кредитор - Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь (ЄДРПОУ 20725930) звернувся до господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Приватного підприємства «Синор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35228353), згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник не надає до органів пенсійного фонду звітність протягом року, не здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, і не знаходиться за місцезнаходженням. (ч. 1 ст. 52 Закону).

Представник боржника у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, однак вимоги суду не виконав.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з системного аналізу ст. 52 Закону, слід зазначити, що для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою органи пенсійного фонду повинні надати докази, які б свідчили про: фактичне припинення боржником господарської діяльності; неможливість установити місцезнаходження боржника (місце діяльності його органів); неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Отже, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи пенсійного фонду зобов'язані додати до заяви про визнання банкрутом документи, які б підтверджували наявність обставин, що дозволяють вважати боржника відсутнім, зокрема, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України про державну реєстрацію відсутності за місцезнаходженням юридичної особи.

При цьому наявність підстав згідно зі ст. 52 у їх сукупності є беззаперечним доказом обґрунтованості вимог органів пенсійного фонду щодо визнання боржника банкрутом.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь надало суду, в якості підтвердження не знаходження боржника за юридичною адресою, акт перевірки місцезнаходження платника податків від 09.02.2010р. № 99, згідно якого боржник - Приватне підприємство «Синор», м. Сімферополь, вул. Ростовская, 22, кв. 6 (ЄДРПОУ 35228353), за вказаною юридичною адресою не знаходиться (а.с. 6).

Проте, акт обстеження місцезнаходження платника податків, складений Управлінням ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь, не може визнаватися належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням з огляду на такі нормативні приписи.

Відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, згідно з ч. 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», мають міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно наданої довідки представленого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.01.2010р. № 4892067, зазначено, що станом на 08.01.2009р., внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу. Проте 26.01.2009р., що є дійсним на даний час, у довідці є запис про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 7-8).

Крім того, кредитор зазначає, що боржником не подається до органів державної податкової інспекції встановлена законом звітність протягом року, однак суд не приймає до уваги таку підставу заяви, оскільки в матеріали справи кредитором представлена довідка Державної податкової інспекції у м. Сімферополі відповідно до якої Приватне підприємство «Синор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35228353) надало останню податкову звітність за квітень 2009р. (а.с. 17). Тобто на день подачі заяви (15.02.2010 р.) річний термін не сплив.

З викладених обставин, суд дійшов висновку, що представленими кредитором доказами не підтверджується, що боржник – Приватне підприємство «Синор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35228353) є відсутнім боржником в розумінні ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Управлінням ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь підстав для визнання Приватного підприємства «Синор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35228353) відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі, оскільки така справа не підлягає розгляду у господарських судах України.

Керуючись п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд–

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства «Синор», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35228353) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.