Рішення № 10319991, 25.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2010Справа №2-22/806-2010 За позовом – ТОВ «Кременчукфундаментбуд», м. Кременчук, вул.. 40 років Жовтня, 8; м. Кременчук, вул. Сербіченко, 5, кв. 2

до відповідача – ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Виробниче об’єднання «Консоль – Фундамент», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 39716,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Любченко М.В., представник, дов від 25 січня 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Кременчукфундаментбуд» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Виробниче об’єднання «Консоль – Фундамент», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39716,00 грн., у тому числі: сума основного боргу – 34784,64 грн., пеня – 4931,36 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору № 0052/235-1943 від 19 січня 2009 року, не здійснив належним чином оплату здійснених позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 34784,64 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень. у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

19 січня 2009 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 0052/235-1943, відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник зобов’язується власними силами та коштами виконати, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботи по забивці паль у кількості 24 штуки згідно отриманої технічної документації по об’єкту: Житловий будинок по вул.. Боровиковського, 2/2 в м. Полтава.

Відповідно до п . 4.1. загальна вартість робіт складає 732,00 грн. за 1 м.куб. готової палі. Згідно пункту 4.2, загальна сума договору складає 34790,40 грн.

Пунктом 6.1 встановлено, що замовник оплачує фактично виконані роботи на підставі підписаної сторонами довідки форми № КБ – 3 та акту форми № 2в протягом п’яти банківських днів після підписання форми.

Пунктом 7.5. договору визначено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує штраф у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від суми затриманого платежу.

Сторонами було погоджено договірну ціну, а.с. 11-12, яка склала 34790,40 грн.

Крім того, 30 грудня 2008 року сторонами була підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень місяць 2008 року, а.с. 14, яка склала 24784,64 грн., акт № 1 прийомки виконаних робіт за грудень 2008 року на суму 24784,64 грн., а.с. 15.

12 лютого 2009 року позивачем відповідачу був виставлений рахунок – фактура № 2 на суму 24784,64 грн., а.с. 13.

Надалі, позивач неодноразово звертався дов відповідача з претензіями про погашення суми боргу, а.с. 16-18.

Але, відповідачем вартість виконаних позивачем оплачена не була, у зв’язку з чим сума боргу відповідача склала 34784,64 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 34784,64 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 4931,36 грн.

Щодо розрахунку пені, зробленого позивачем, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивачем зроблений розрахунок пені за період з 28 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року, тобто, за 216 днів, сума пені склала 4931,36 грн., в той час, як на думку суду, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим буде розрахунок пені виходячи з періоду нарахування з 28 січня 2009 року по 30 липня 2009 року, тобто за 183 дні, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 4097,92 грн.

Отже, виходячи з наведеного, розмір пені, який на думку суду є обґрунтованим складає 4097,92 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, приймаючи до уваги розрахунок пені, зроблений судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Виробниче об’єднання «Консоль – Фундамент» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 2600200147425 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 35650784) на користь ТОВ «Кременчукфундаментбуд» (м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 8; м. Кременчук, вул. Сербіченко, 5, кв. 2, рахунок № 26002100030687 у РФБ Аваль м. Полтава, МФО 331605, ЄДРПОУ 33081982) заборгованість в сумі 38882,56 грн., у тому числі: сума основного боргу – 34784,64 грн., пеня – 4097,92 грн.

3.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Виробниче об’єднання «Консоль – Фундамент» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 2600200147425 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 35650784) на користь ТОВ «Кременчукфундаментбуд» (м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 8; м. Кременчук, вул. Сербіченко, 5, кв. 2, рахунок № 26002100030687 у РФБ Аваль м. Полтава, МФО 331605, ЄДРПОУ 33081982) 388,82 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Виробниче об’єднання «Консоль – Фундамент» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 2600200147425 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 35650784) на користь ТОВ «Кременчукфундаментбуд» (м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 8; м. Кременчук, вул. Сербіченко, 5, кв. 2, рахунок № 26002100030687 у РФБ Аваль м. Полтава, МФО 331605, ЄДРПОУ 33081982) 231,05 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 833,44 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.