Рішення № 10319992, 25.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2010Справа №2-22/4297-2009 За позовом Державної Азово Чорноморської екологічної інспекції, м. Ялта, вул. Ширяєва, 5

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про розірвання договору та стягнення 3000,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач Державна Азово Чорноморська екологічна інспекція звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, просить суд розірвати договір № 133/58 про надання послуг та стягнути з відповідача збитки в сумі 3000,00 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між сторонами договором № 133/58 від 01 грудня 2006 року про надання послуг.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень. у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

01 грудня 2006 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 133/58 про надання послуг, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором замовник зобовязується оплатити, а виконавець зобовязується надати послуги з виготовлення бланків посвідчень з натуральної шкіри, планінгів для документів з натуральної шкіри.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що виконавець зобовязується виконати роботи у два етапи: на першому етапі затверджується макет; на другому етапі виробляється продукція згідно затвердженого макету, вартістю, як визначено у договорі, 3000,00 грн. Строк виготовлення 24 робочих дня.

26 грудня 2006 року платіжним дорученням № 4 позивач сплатив 3000,00 грн. послуг відповідача.

Але, як вказує позивач відповідачем зобовязання з виготовлення продукції не виконані.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення отриманих грошових коштів у розмірі 3000,00 грн., а.с. 11-12.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязання за договором або повернення позивачу отриманих коштів в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось раніше, позивач листами вих. № 455 від 28 лютого 2008 року та вих. № 251 від 05 лютого 2008 року, звернувся до відповідача з вимогою повернути отримані грошові кошти в сумі 3000,00 грн., але відповідачем кошти повернути ті не були.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були безпідставно отримані грошові кошти в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Крім того, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір про надання послуг № 133/58 від 01 грудня 2006 року.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір про надання послуг № 133/58 від 01 грудня 2006 року, укладений між Державною Азово Чорноморською екологічною інспекцією (м. Ялта, вул. Ширяєва, 5, рахунок № 35228001002212 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26539191) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ІІН НОМЕР_1).

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ІІН НОМЕР_1) на користь Державної Азово Чорноморської екологічною інспекції (м. Ялта, вул. Ширяєва, 5, рахунок № 35228001002212 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26539191) 3000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ІІН НОМЕР_1) на користь Державної Азово Чорноморської екологічною інспекції (м. Ялта, вул. Ширяєва, 5, рахунок № 35228001002212 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26539191) 187,00 грн. державного мита.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ІІН НОМЕР_1) на користь Державної Азово Чорноморської екологічною інспекції (м. Ялта, вул. Ширяєва, 5, рахунок № 35228001002212 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26539191) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.