Рішення № 10319937, 15.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2010Справа №2-27/935-2007 За позовом – Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", м.Євпаторія

до відповідача – Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка», м.Євпаторія

про стягнення 24 639,12 грн.

За зустрічною позовною заявою – Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка», м.Євпаторія

до відповідача- Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", м.Євпаторія

про визнання правочину недійсним.

Суддя Н.В.Воронцова

представники:

Від позивача – Пан, дор. у справі.

Від відповідача – Чукаткіна, дор. у справі; Гаврилюк, дор. у справі.

Від експерта – Мішур, дор. у справі.

Сутність спору:

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", м.Євпаторія, звернулось до Господарського суду АРК з позовом до відповідача - Республіканського дитячого кліничного санаторію «Чайка», з позовними вимогами про стягнення 24 639,12 грн. заборгованості за фактично вироблену теплову енергію котельною «Северний» для надання горячої води відповідачу у період з 29.09.2006р. по 10.10.2006р.

Ухвалою від 23.01.2007 р. було замінено відповідача по справі - Республіканський дитячий кліничний санаторій «Чайка на його правонаступника - Кримська республіканська установа «Дитячий клінічний санаторій «Чайка».

06.02.2007 р. відповідач по справі звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним правочину, укладений між сторонами по справі 30.09.2006 р. шляхом направлення Кримською республіканською установою «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» листа №291 від 29.09.2006 р.

Ухвалою від 06.02.2007 р. зустрічна позовна заява була прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву повідомив про те, що за спірний період з 29.09.2006 р. по 10.10.2006 р. він не міг постачати теплову енергію в зв’язку з відсутністю ресурсів природного газу для виробітки теплової енергії. Таким чином, вважає, що ним виконано взяти на себе забовязання за вказаним правочином, що не було зроблено позивачем за зустрічним позовом, який за гарантійним листом від 29.09.2006 р. вих.. №291 забовязався сплачувати фактично вироботану теплову енергію. На момент підписання даного гарантійного листа позивач за зустрічним позовом був повідомлений про те, що вартість фактично вироботаної теплової енергії буде перевищувати вартість споживаної теплової енергії.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Ухвалою ГС АРК від 06.03.2007р. провадження по справі було зупинено та призначено комплексну судово – економічну екпертизу, проведення якої доручено Науково - дослідницькому експертно - криміналістичному центру, ( м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 68 ).

Листом №9/5931 від 03.08.2007 р. експерт повернув справу без проведення експертизи з причини того, що поставлене питання: «документально встановити обґрунтованість та вірність розрахунку позивача виробітки теплової енергії в котельної «Північна» ЄФ ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 29.02.2006 р. по 10.10.2006 р. відповідно до нормативів та чи підтверджується бухгалтерський розрахунок» - не входить в компетенцію експерта – економіста, оскільки вимагає спеціальних знань в області теплопостачання і теплотехніки.

З урахуванням вказаного, ухвалою ГС АР Крим від 26.11.2007 р. було внесено зміни до ухвали про зупинення провадження по справі та викладено у наступній редакції: «призначити по справі комплексну судово – технічну і судово економічну експертизу». Проведення комплексної експертизи було доручено ТОВ «Інститут обліку і аудиту», м. Сімферополь, вул.. Б. Хмельницького, 18/5, оф. 7.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

-          чи відповідає витрата тепла, що виробляє котельна «Северна», нормативному теплоспоживанню?

-          визначити фактичну заборгованість за споживану теплову енергію з урахуванням висновку спеціаліста – теплотехніка?

Резолюцією Заступника голови Господарського суду АРК Тіткова С.Я. від 09.10.2008 р. залучено до розгляду справи №2-14/935-2004 замість судді ГС АРК Курапової З.І. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/935-2007.

Ухвалою від 10.10.2008 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.

Від експертної установи надійшов висновок експерта, у якому зроблені висновки: розрахункова нормативна вироботка тепла (50,1 Гкал) у котельній «Северний» на гаряче водопостачання в КРУ «ДКС «Чайка» відповідають показанням комерційного вузлу витрачання газу, який розташований на вводі у котельну. Розбіжності розрахункових показників від фактичних (1,6%); з урахуванням висновку спеціаліста – теплотехніка про те, що витрати тепла по котельній «Северна» відповідає нормативним показникам та складає 50,1 гкал, у відповідності з наданими документами заборгованість РДКС «Чайка» перед ЄФ ОП «КТКЕ» по рахунку № 10312 від 12.10.06р., склала 24639,12 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.11.2008 р. провадження по справі поновлено.

Ухвалою від 08.12.2008 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.

Судом, з метою з’ясування всіх обставин по справі, було викликано в судове засідання експерт Мишур Г. Г., для дачі пояснень.

Експерт Мишур Г. Г. з’явилася в судове засідання і надала пояснення, відповідно до яких розбіжності показників нормативних розрахунків теплоспоживання від фактичних показників допускається до 5%. У даному ж випадку при розбіжності нормативних показників від розрахункових на 1,6% за основу беруться фактичні ( за показаннями комерційного вузлу обліку ).

Суд, дослідивши висновок №113 комплексної судово – технічної і судово – економічної експертизи, встановив що в ньому не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання, він носить непевний, неконкретний характер, а усунути неповноту та неясність експертного висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

В зв’язку з вказаним, суд ухвалою від 08.12.2008 р. провадження по справі зупинив та призначив по справі додаткову комплексну судово – технічну і судово – економічну експертизу, проведення якої доручає ТОВ “Інститут обліку і аудиту”, ( м. Сімферополь, вул. Б. Хмельницького, 18/5, оф. 7 ).

На вирішення судової експертизи суд поставив наступне питання:

- чи обґрунтовано застосовувалися ціни за одну Гкал виробленої теплової енергії Євпаторійською філією ОП "Кримтеплокомуненерго", що була поставлена Кримської республіканській установі «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» за період – вересень 2006 р. відповідно до чинного законодавства України про ціноутворення?

Від експертної установи матеріали справи були повернені з висновком № 32 від 21.12.09р. комплексної судово – технічної і судово – економічної експертизи.

Беручи до уваги, що підстави які слугували для зупинення провадження по справі відпали, суд ухвалою від 22.12.2009 р. поновив провадження по справі.

Позивач за первісним позовом у поясненнях по справі 15.01.2010 р. просить суд врахувати з висновок № 32 від 21.12.09р. комплексної судово – технічної і судово – економічної експертизи.

19.01.2010р. Кримською республіканською установою «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» надані письмові пояснення, в яких позивач за зустрічним позовом зауважив, що оскільки в його листі № 291 від 29.09.2006р. не була визначена ціна (вартість) послуг позивача з гарячого водопостачання, при цьому лист № 289 від 28.09.2006р., в якому він просив позивача надати обґрунтований розрахунок його витрат на забезпечення гарячого водопостачання, був залишений без відповіді, то це свідчить про недосягнення між сторонами згоди щодо істотної умови договору – ціни послуг, а отже він є неукладеним у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України.

Таким чином, вважає, що неукладений договір не може бути підставою для виникнення господарських прав та обов’язків.

01.03.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.03.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, від позивача за первісним позовом – Пан, дор. у справі; від відповідача за первісним позовом – Гаврилюк, дор. у справі.

Слухання справи відкладалось та по справі оголошувалась перерва в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

01.10.2000р. між Орендним підприємством «Євпаторіятеплокомуненерго», правонаступником якого є Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії (Постачальник) та Республіканським дитячим клінічним санаторієм «Чайка», правонаступником якого є Кримська республіканська установа «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» (Споживач) був укладений договір № 312 на відпуск теплової енергії, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник взяв на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді теплоносія та гарячої води у договірних обсягах, а Споживач – оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені даним договором (том 1 а.с. 68-72)

П. 4.2.1 даного договору передбачено, що Постачальник зобов’язаний забезпечувати подачу теплової енергії Споживачу в обсягах згідно договору за винятком обмежень у споживанні палива за рішенням міської ради (п. 10.1 Правил) або припинення подачі палива, електроенергії, води.

Як свідчать матеріали справи, 15.09.2006р. подача Споживачу теплової енергії за договором № 312 від 01.10.2000р. була припинена внаслідок припинення поставки ДП «Газ-тепло» природного газу у зв’язку з відсутністю лімітів, що підтверджується телефонограмою № 77 від 29.09.2006р. (том 1 а.с. 103)

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про правомірне та обґрунтоване припинення теплопостачання відповідача за первісним позовом за вищевказаним договором.

29.09.2006р. Республіканський дитячий клінічний санаторій «Чайка» звернувся до Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» з листом за вих.. №291 від 29.09.2006р., в якому просив подати йому теплову енергію з 30.09.2006р. за графіком з 07:00 до 20:00 та зобов’язався оплатити фактично вироблену теплову енергію котельної «Северний» (том 1 а.с. 6).

У зв’язку з отриманням вказаної заявки, ЄФ ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до ДП «Газ-тепло» з листом за вих.. № 2698 від 29.09.2006р., в якому просило виділити додатковий ліміт природного газу для котельної «Северний» в обсязі 10тис. куб. м. на період 30 вересня – 10.10.2006р. (том 1 а.с. 105)

Довідкою ДП «Газ-тепло» вих.. № 156-16 від 05.03.2007р. підтверджується, що за період з 29.09.2006р. по 10.10.2006р. у зв’язку з відсутністю лімітів, природний газ для вироблення теплової енергії на котельні Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» не подавався, за виключенням котельної «Северний», на яку подача природного газу була припинена 10.10.2006р. (том 1 а.с. 114).

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивачем тільки для потреб РДКС «Чайка» була вироблена теплова енергія, яка згідно з розрахунком теплової енергії по котельній «Северний» за період з 29.09.2006р. по 10.10.2006р. склала 50,1 Гкал теплової енергії, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та висновками судово-бухгалтерської експертизи (том 1 а.с. 7, том 2 а.с. 13)

Вартість 50,1 Гкал виробленої теплової енергії становить 40340,52грн., на оплату якої позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 10312 від 12.10.2006р. (том 1 а.с. 8).

В той же час, як свідчать матеріали справи, згідно з підписаним обома сторонами актом зняття показань приладів обліку витрат теплової енергії, за період з 29.09.2006р. по 10.30.2006р. відповідачем було спожито 19,5 Гкал теплової енергії (том 1 а.с. 23)

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами по суті, рахунок № 10312 від 12.10.2006р. на оплату виробленої теплової енергії на суму 40340,52грн. був оплачений відповідачем частково – у розмірі 15701,40грн.

Заборгованість складає 24639,12грн., яку позивач за первісним позовом і просить стягнути з відповідача.

В свою чергу, відмова відповідача в оплаті вказаної суми викладена ним в листі № 348 від 23.11.2006р., в якому зазначено, що у виставленому рахунку № 10312 від 30.10.2006р. спожита теплова енергія визначається як 50,1 Гкал, між тим як за приладами обліку тепла санаторію за цей же період зафіксовано 19,5 Гкал.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, з наступних підстав.

Враховуючи, що згідно з матеріалами справи поставка теплової енергії за договором № 312 від 01.10.2000р. була припинена внаслідок відсутності природного газу, суд доходить висновку про те, що вироблення та поставка у період з 29.09.2006р. по 10.10.2006р. теплової енергії з виконанням вказаного договору не пов’язана, а тому спірні правовідносини умовами вказаного договору не регулюються.

Таким чином, суд вважає, що певні права та обов’язки сторін виникли на підставі гарантійного листа РДКС «Чайка» за вих.. № 291 від 29.09.2006р.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 208 ЦК України визначає, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

В свою чергу, ч. 1 ст. 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Суд вважає безпідставними доводи Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» про те, що оскільки в його листі № 291 від 29.09.2006р. не була визначена ціна (вартість) послуг позивача з гарячого водопостачання, то це свідчить про недосягнення між сторонами згоди щодо істотної умови договору – ціни послуг, а отже він є неукладеним у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України.

При цьому суд виходить з того, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. При цьому, згідно зі ст. 9 вказаного Закону державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

До числа регульованих цін/тарифів, згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24.06.2004р., відносяться і тарифи на житлово-комунальні послуги, які у ст. 1 даного Закону визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

В свою чергу, згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що відсутність в договорі даних про ціну може свідчити про неукладеність договору тільки у тому випадку, якщо відповідні ціни є вільними і визначаються на розсуд сторін.

Що стосується регульованих цін, до числа яких відносяться і ціни на теплопостачання, то відсутність у договорі посилання на таку ціну не може свідчити про неукладеність договору, оскільки вона визначається не за погодженням сторін, а застосовуються визначені у встановленому законом порядку ціни/тарифи для всіх споживачів.

Не знаходить суд підстав і для визнання вказаного правочину недійсним ані на підставі ст. 233 ЦК України, ані на підставі ст. 203, 215 ЦК України у зв’язку з тим, що вказаний правочин не суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 275 Господарського кодексу України та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч. 1 ст. 204 ЦК України).

Дійсно, ст. 275 Господарського кодексу України та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено обов’язок споживача оплачувати прийняту (фактично отриману) теплову енергію.

На думку Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка», спірний правочин, укладений на підставі листа № 291 від 29.09.2006р., в якому передбачено обов’язок споживача оплачувати вироблену, а не фактично спожиту теплову енергію, суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним.

Суд з вказаними доводами не погоджується та виходить з того, що згідно зі ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Враховуючи, що у ст. 275 Господарського кодексу України та ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» не вказано про заборону відступити від їх положень, суд не вбачає підстав вважати, що умови укладеного між сторонами правочину суперечать законодавству України.

Безпідставними вважає суд і вимоги зустрічного позову про визнання спірного правочину недійсним на підставі ст. 233 ЦК України як укладеного під впливом тяжкої для санаторію обставини і на вкрай невигідних умовах.

Ст. 233 ЦК України визначає, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

В свою чергу, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім’ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Суд, дослідивши матеріали справи, не вбачає таких доказів.

Крім того, суд вважає, що всупереч ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, Кримською республіканською установою «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» не доведено наявності у неї перешкод для того, щоб у листі № 291 від 29.09.2006р. запропонувати інші умови правочину та вказати про своє зобов’язання оплатити не фактично вироблену теплову енергію (як було вказано), а фактично отриману теплову енергію.

Не вбачає суд і доказів того, що друга сторона скористалася тяжкими та невигідними обставинами санаторію, оскільки дійсно для опалення відповідача ним було вироблено теплової енергії 50,1 Гкал.

Вказане є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України (в ред. 2003р.) зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а при відсутності таких вимог відповідно до вимог, які звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в ред. 2003р.) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що виставлений санаторію рахунок №10312 від 12.10.2006р. на оплату виробленої теплової енергії на суму 40340,52грн. був оплачений відповідачем частково – у розмірі 15701,40грн., у зв’язку з чим заборгованість складає 24639,12грн.

Наявність такої заборгованості підтверджується і висновками комплексної та додаткової комплексної судово-технічної та судово-економічної експертиз, проведених у даній справі, проаналізувавши які у порядку ст. 43 ГПК України, суд не знаходить підстав їм не довіряти.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» про стягнення 24639,12грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає судові витрати на відповідача за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» про стягнення 24639,12грн. задовольнити.

2.          Стягнути з Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» (97493, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, буд. 61, код ЄДРПОУ 01995677; банківські реквізити: п/р 35421002001451 в УДК АРК м. Сімферополя, МФО 824026) на користь Орендного підприємства “Кримтеплокомуненрго” в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінійна, буд. 10, код ЄДРПОУ 26178681; банківські реквізити: п/р 26039485111701 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076) вартість фактично виробленої теплової енергії в розмірі 24639,12грн.

3.          Стягнути з Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» (97493, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, буд. 61, код ЄДРПОУ 01995677; банківські реквізити: п/р 35421002001451 в УДК АРК м. Сімферополя, МФО 824026) на користь Орендного підприємства “Кримтеплокомуненрго” в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінійна, буд. 10, код ЄДРПОУ 26178681; банківські реквізити: п/р 26039485111701 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076) 246,39грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          В задоволенні зустрічного позову Кримської республіканської установи «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» до Орендного підприємства “Кримтеплокомуненрго” в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про визнання недійсним правочину, укладеного між Євпаторійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» та Республіканським дитячим клінічним санаторієм «Чайка» (Кримською республіканською установою «Дитячий клінічний санаторій «Чайка») 30 вересня 2006р. шляхом направлення Кримською республіканською установою «Дитячий клінічний санаторій «Чайка» листа № 291 від 29.09.2006р., відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.