Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем України
17.03.2010Справа №2-24/910-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" (54031, м. Миколаїв, провул. Первомайський, 63, кв.77, ідентифікаційний код 32938115)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" (98320, АР Крим, м. Керч, пер. Клабукова, 7/49/5, ідентифікаційний код 31415962)
про стягнення 25 573,60 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Карпацин О.А. – представник, довіреність № 02 від 11.01.2010р.
Від відповідача – Клаусова І.Г., довіреність № 26 від 16.03.2010 р., у справі.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна інжинірингова компанія "Арка телеком інжиніринг" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" суми заборгованості у розмірі 25573,60 грн.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору підряду № 04/04 від 04.04.2008р., а саме: зобов’язань з повної та своєчасної оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" на загальну суму 117491,60 грн. підрядних робіт.
Так, за ствердженням позивача, відповідач оплатив проведені роботи частково у сумі 91918,00 грн., у зв’язку з чим сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" за договором № 04/04 від 04.04.2008р. складає 25573,60 грн.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та норм чинного законодавства, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" суму основної заборгованості у примусовому порядку.
Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.
Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивачем при розрахунку суми заборгованості не були враховані у мови п. 34 Договору, відповідно до якого послуги замовника складають 15 %. На суму 17623,74 грн., що складає 15 відсотків від вартості виконаних робіт відповідачем був направлений рахунок та складена податкова накладна № 62 від 03.09.08 р. Також відповідач посилається на те, що в провадженні господарського суду АР Крим є справа № 2-24/1148-2010 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" на підставі договору підряду № 10/04 від 10.04.2008 р., за яким є переплата у відповідача. У зв’язку викладеним відповідач вважає, що заборгованість відсутня.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи було надане клопотання про об’єднання в одне провадження справи № 2-24/910-2010 та № 2-24/1148-2010 р.
Судом встановлено, що у провадженні суду є справа № 2-24/1148-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" про стягнення 38282,80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи на підставі договору підряду, укладеного між сторонами, № 10/04 від 10.04.2008 р. Підставами позову у справі № 2-24/910-2010 є невиконання відповідачем умов договору підряду № 04/04 від 04.04.2008 р.
Суд зазначає, що згідно ст. 56 ГПК України об’єднання справ в одне провадження є правом суду, а не обов’язком. Враховуючи те, що підставами позовів у даних справах є різні договори підряду, сумісний розгляд заявлених вимог суттєво утрудніть вирішення спору, а окремий розгляд зазначених справ можливий. Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про об’єднання в одне провадження справи № 2-24/910-2010 та № 2-24/1148-2010 р.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
04.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною інжиніринговою компанією "Арка телеком інжиніринг" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" (Замовник) був укладений договір підряду № 04/04 (а.с. 9-13).
Пунктом 1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання проектних, будівельних, монтажних та інших робіт, пов’язаних із ремонтом та модернізацією ЦРРС «Керч», а також пов’язаних з будівництвом АРАП «Феодосія».
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією (п. 3 Договору).
Підрядник розпочне виконання робіт по об’єкту АРЛП «Феодосія» протягом двох днів з дня виконання Замовником зобов’язань щодо сплати авансу і завершить виконання робіт до 06.06.2008 р. (п. 4 Договору).
Договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід’ємною частиною Договору, складає 265000,80 грн. Виконання зобов’язань за договором забезпечується авансом. Гарантія буде надана Замовником сплатою авансу у розмірі 50000,00 грн. (п. 8 Договору).
Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно протягом п’яти банківських днів з дня підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3. Оплата здійснюється за відрахуванням сплаченого авансу (п. 30 Договору).
Замовник зобов’язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання (п. 31 Договору).
Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 30.12.2008 р. (п. 49 Договору). Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 50 Договору).
18.04.2008 р. відповідачем на користь позивача на виконання умов договору був перерахований аванс у розмірі 50000,00 грн. (а.с.41).
На виконання умов Договору позивачем виконано робіт на загальну суму 117491,60 грн., що підтверджується підписаними та погодженими сторонами договору Актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. на суму 85191,60 грн. та актом від 30.08.2008 р. на суму 32300,00 грн. (а.с.35-40).
З виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що відповідачем на користь позивача було перераховано у якості сплати вартості робіт за договором № 04/04 від 04.04.2008 р. 41918,00 грн. (а.с.42-44). Враховуючи сплату авансу у розмірі 50000,00 грн., загальна сума, що перерахована відповідачем на користь позивача, складає 91918,00 грн.
Однак, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі, в результаті чого за ним склалася заборгованість за виконані роботи у розмірі 25573,60 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Сторонами були підписані відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт без будь-яких заперечень.
У судовому засіданні відповідач також не заперечував щодо факту належного виконання позивачем робіт за договором в обсягах, вказаних в актах.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
У договорі підряду сторонами передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно протягом п’яти банківських днів з дня підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3. Оплата здійснюється за відрахуванням сплаченого авансу (п. 30 Договору).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи відсутність дати підписання сторонами акту виконаних робіт на суму 85191,60 грн. суд вважає, що слід застосовувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 13.01.2009 р. за вих. № 3, яка була отримана останнім 17.01.2009 р., про що свідчить квитанція про відправлення вимоги та поштове повідомлення.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов посилається на те, що позивачем при розрахунку суми заборгованості не були враховані у мови п. 34 Договору, відповідно до якого послуги замовника складають 15 %. На суму 17623,74 грн., що складає 15 відсотків від вартості виконаних робіт відповідачем був направлений рахунок та складена податкова накладна № 62 від 03.09.08 р., тобто відповідач вважає, що сума заборгованості за вказаними актами має бути зменшена на 17623,74 грн.
Також відповідач посилається на те, що в провадженні господарського суду АР Крим є справа № 2-24/1148-2010 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" на підставі договору підряду № 10/04 від 10.04.2008 р., за яким є переплата у відповідача. У зв’язку викладеним відповідач вважає, що заборгованість відсутня.
Суд не приймає зазначені заперечення до розгляду, у зв’язку наступним.
Пунктом 34 договору сторони передбачили, що приймання – передача закінчених робіт по монтажу буде здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів. Послуги замовника складають 15 %.
На підставі зазначеного пункту відповідачем було відраховано 15 % від загальної суми виконаних робіт за серпень 2008 р. Оскільки у п. 34 договору взагалі не вказано від якої суми відраховується 15 % на користь відповідача, а тому стверджувати, що зазначені 15 % відраховують від загальної вартості робіт, які включають у себе не тільки монтажні роботи, а і проектні, будівельні та інші роботи, не є можливим, тобто вказані доводи відповідача суд до уваги не приймає.
Крім того, умовами договору № 04/04 від 04.04.2008 р. взагалі не передбачена можливість відрахування суми відсотків від загальної вартості робіт, яка підлягає сплаті.
Тобто, якщо відповідач вважає, що позивач за умовами вказаного договору повинен сплатити йому відсотки за послуги, це є предметом окремого позову.
Посилання відповідача на наявність у нього переплати за іншим договором підряду, укладеним між сторонами, суд до уваги не приймає, оскільки доказів зарахування позивачем такої переплати в рахунок погашення заборгованості за договором № 04/04 від 04.04.2008 р., а також можливості такого зарахування, відповідачем не представлено.
Враховуючи викладене, судом встановлена наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" перед Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" за виконані підрядні роботи за договором підряду № 04/04 від 04.04.2008 р. у розмірі 25573,60 грн., які підлягають стягненню з відповідача .
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 25573,60 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Державне мито у розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 25573,60 грн.
Так 1 відсоток від вказаної суми становить 255,74 грн., тоді як з платіжного доручення № 16 від 09.02.2010 р. вбачається, що держмито сплачено у розмірі 350,00 грн.
Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 94,26 грн. підлягає поверненню позивачу.
Крім того, як вбачається із платіжних доручень № 17 від 09.02.2010 р., № 54 від 12.06.2009 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 313,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 26.02.2010 р., сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 77,00 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 54 від 12.06.2009 р. підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь позивача.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.03.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехуправління" (98320, АР Крим, м. Керч, пер. Клабукова, 7/49/5, ідентифікаційний код 31415962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" (54031, м. Миколаїв, провул. Первомайський, 63, кв.77, ідентифікаційний код 32938115; р/р 26008310061101 в ФАБ «Південний», м. Миколаїв, МФО 326751) 25573,60 грн. заборгованості, 255,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" (54031, м. Миколаїв, провул. Первомайський, 63, кв.77, ідентифікаційний код 32938115) 94,26 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 16 від 09.02.2010 р.
4. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач – 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної інжинірингової компанії "Арка телеком інжиніринг" (54031, м. Миколаїв, провул. Первомайський, 63, кв.77, ідентифікаційний код 32938115) 77,00 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 54 від 12.06.2009 р.
Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.
Судове рішення № 10319916, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: