Рішення № 10319910, 18.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2010Справа №2-4/5044-2009 За позовом - Військового прокурору Сімферопольського гарнізону, (95006, м. Сімферополь, вул. Казанська, 27) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, (м. Київ, пр-т Повітрянофлотський, 6) та Військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України, (смт. Зуя, вул. Новосадова, 22)

до відповідача – Білогірської районної державної адміністрації, (97600, м. Білогірськ, вул. Миру, 1)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Марчевої Лілії Олександрівни, (Білогірський район, с. Міжгір’я, вул. Партизанська, 42)

Про визнання недійсним та скасування розпорядження.

Суддя І.К. Бєлоглазова

представники:

Від першого позивача – не з’явився

Від другого позивача – директор Казаков А.Ф., паспорт серії ЕС 881494

Від відповідача – не з’явився.

Від третьої особи – не з’явився

Від третьої особи – не з’явився

Прокурор – Свіренко Р.О., посвід. №300 від 03.10.2007 р.

Суть спору: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, та Військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України, смт. Зуя, Білогірського району, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, м. Білогірськ, (з врахування уточнень від 6.11.2009 р.) про визнання недійсним розпорядження Білогірської райдержадміністрації від 24.01.2006 р. №14-8р «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Зелено гірської сільської ради».

Позовні вимоги мотивовані тим що під час прокурорської перевірки було встановлено, що 01.12.2001 р. 19 сесія 23-ого скликання Зеленогірської сільської ради Білогірського району прийняла рішення №57 «Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський», яким припинила право постійного користування земельною ділянкою Військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України загальною площею 34,2 га. Рішенням Господарського суду АР Крим від 19.05.2009 р. у справі №2-23/11104-2008 зазначене рішення визнано недійсним. Але 24.01.2006 р. Білогірська райдержадміністрація прийняла розпорядження , яким гр.. Марчевій Л.О. було передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8598 га на полі №4, ділянка №1, зі складу земельної ділянки Військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України загальною площею 34,2 га.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що права Військового радгоспу «Гурзуфський» МО України не були порушені прийняттям спірного розпорядження №14-8р від 24.01.2006 р., оскільки земельна ділянка, щодо якої прийнято це розпорядження, не належала позивачу, а перебувала на день видання розпорядження у землях запасу Зеленогірської сільської ради, створених згідно рішення Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001 р. «Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський». На день розгляду даної справи ця земельна ділянка належить гр.. Марчевої Л.О. на праві приватної власності. Крім того, відповідач заявив про сплив строку позовної давності при зверненні позивача з позовом до суду, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що даний спір виник з приводу виконання своїх функцій суб’єктом владних повноважень, а тому повинен розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному Кодексом про адміністративні правопорушення України.

Третя особа Марчева Л.О. (після реєстрації шлюбу 26.01.2007 р. – Гордейчук Л.О.) позовні вимоги вважає необґрунтованими. В 2006 р. розпорядженням Білогірської райдержадміністрації №14-8р їй було передано у власність земельну ділянку площею 0,8598 га на полі №4, ділянка №1, для ведення особистого селянського господарства на території Зеленогірської сільської ради. Земельна ділянка використовується нею за цільовим призначенням. 24.11.2006 р. нею отримано Державний акт на вказану земельну ділянку. Просить відмовити в задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач військовий радгосп «Гурзуфський» позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив; надав клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Представник третьої особи проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових поясненнях.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, думку прокурора, суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням 19 сесії 23 скликання Зеленогірської сільської ради від 21 грудня 2001 р. “Про утворення земель запасу з земель радгоспу “Гурзуфський”було припинено право користування військового радгоспу “Гурзуфський”земельною ділянкою площею 34,2 га, розташованою на його території; прийнято до складу земель запасу Зеленогірської сільської ради 34,2 га з пустуючих земель військового радгоспу “Гурзуфський”для подальшого їх надання для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно акту приймання-передачі земель до запасу Зеленогірської сільської ради згідно наказу № 634 від 30.11.2001 р., № 104 від 21.11.2001 р. та рішення № 57 19 сесії 23 скликання від 21.12.2001 р. у запас земель Зеленогірської сільської ради прийнято 34,2 га землі, а саме: поле 6,9 га; поле 2,2 га –1,0 га; поле № 3 –7,5 га –7,5 га; поле № 4 –1,2 га –1,2 га; поле № 4 –1,2 га –1,2 га; поле № 4 –6,2 га –6,2 га; поле № 3 –9,1 га –2,0 га; поле № 3,1 –3,1 га; поле № 2,6 –2,6 га; поле № 1,2 –2,5 га.

В подальшому на підставі розпорядження Білогірської райдержадміністрації від 24.01.2006 р. №14-8р «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Зеленогірської сільської ради» гр.. Марчевій Л.О. (зараз у зв’язку зі вступом до шлюбу Гордейчук Л.О.) було передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,8598 га на полі №4, ділянка №1 зі складу земельної ділянки, включеної до земель запасу Зеленогірської сільської ради на підставі рішення від 01.12.2001 р. №57.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 19.05.2009 р. у справі №2-23/11104-2008 рішення 19 сесії 23-ого скликання Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001 р. №57 «Про створення земель запасу з земель радгоспу «Гурзуфський» визнано недійсним. Вказане рішення набрало законної сили.

Посилаючись на це, прокурор та позивачі просять визнати недійсним розпорядження Білогірської райдержадміністрації від 24.01.2006 р. №14-8р., оскільки передумовою його прийняття стало вищевказане недійсне рішення сільської ради.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно Статуту військового радгоспу «Гурзуфський», затвердженого 25.05.1994 р. заступником Міноборони України по тилу – начальник тилу Збройних Сил України, військовий радгосп «Гурзуфський» заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується Міністерству оборони України.

Відповідно до п. 2 Статуту радгосп «Гурзуфський» створено з метою виробництва сільськогосподарської продукції на планове забезпечення нею військових частин, установ і організацій Збройних Сил України.

Згідно п. 4.6 Статуту підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

10.06.1996 р. військовому радгоспу «Гурзуфський» видано Державний акт ІІ-КМ №004022 на право постійного користування землею площею 2292,1 га для сільськогосподарського використання.

Стаття 77 Земельного кодексу України визнає землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, землями оборони.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва – начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

У зв’язку з порушенням чинного законодавства рішення 19 сесії 23-ого скликання Зеленогірської сільської ради від 21.12.2001 р. №57 «Про створення земель запасу із земель радгоспу «Гурзуфський» визнано недійсним.

Але на підставі цього рішення 24.01.2006 р. було видане розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №14-8р, яким гр.. Марчевій Л.О. із створених таким чином земель запасу було передано у власність земельну ділянку площею 0,8598 га на полі №4, ділянка №1 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі.

Згідно п. «а ст.. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим законом.

Ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що землі оборони не можуть передаватись у приватну власність.

Оскільки рішення Зелено гірської сільської ради від 21.12.2001 р. №57 не відповідало чинному законодавству підчас прийняття цього рішення, слід зробити висновок, що воно є нечинним з моменту прийняття рішення, тобто право користування радгоспу «Гурзуфський» земельною ділянкою площею 34,2 га в установленому законом порядку не було припинено, категорія земель не змінилася.

Отже, оскаржене розпорядження Білогірської районної державної адміністрації про передачу у власність гр.. Марчевій Л.О. земельної ділянки , яка на підставі закону знаходилася у постійному користуванні військового радгоспу «Гурзуфський» та віднесена до категорії земель оборони, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому були суттєво порушені права та охоронювані законом інтереси позивачів.

Зокрема, зазначеним розпорядженням було порушено право військового радгоспу «Гурзуфський» як землекористувача самостійно господарювати на землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує захист прав громадян та юридичних осіб, які є власниками або землекористувачами. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування є одним з способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідачем заявлені клопотання про застосування строків позовної давності, а також про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що даний спір є публічно-правовим та повинен розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному Кодексом про адміністративні правопорушення України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не розповсюджується на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Що стосується доводів про непідвідомчість даної справи господарському суду, то вони також є хибними. Відповідно до ст..ст. 1,21, 12 Господарського процесуального кодексу України у господарському суді розглядаються справи в порядку позовного провадження коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. При цьому слід зазначити, що даний спір виник із земельних відносин, земля є об’єктом цивільних прав та обов’язків і використовується в господарської діяльності позивача радгоспу «Гурзуфський». Крім того, цей спір пов’язаний із захистом цивільних прав радгоспу «Гурзуфський» на земельну ділянку. Справи за участю суб’єктів господарювання та суб’єктів владних повноважень у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, іншими актами господарського та цивільного законодавства, не мають ознак справ адміністративної юрисдикції та повинні розглядатись господарськими судами на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати суд відносить на відповідача згідно з приписами статті 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, та Військового радгоспу «Гурзуфський» Міністерства оборони України, смт. Зуя, до Білогірської районної державної адміністрації, м. Білогірськ, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Марчевої Лілії Олександрівни, Білогірський район, с. Міжгір’я, про визнання недійсним та скасування розпорядження від 24.01.2006 р. №14-8р. задовольнити.

2.          Визнати недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації від 24.01.2006 р. №14-8р «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Зеленогірської сільської ради».

3.          Стягнути з Білогірської районної державної адміністрації, (97600, м. Білогірськ, вул.. Міру, 1, р/р не відомі) у дохід Державного бюджету (р/р 3115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку отримувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь) 85 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Білогірської районної державної адміністрації, (97600, м. Білогірськ, вул.. Міру, 1, р/р не відомі) у дохід Державного бюджету ( отримувач 22050000 Держбюджет м. Сімферополь в УДК у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано та оформлено відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України 22.03.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.