Рішення № 10319896, 18.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2010Справа №2-22/1019-2010 За позовом ТОВ «Агрофірма «Золота Балка», м. Київ, вул. Копиленка, 3, к. 7; 04071, м. Київ, вул. Набережно Лугова, 9

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2

про стягнення 709462,73 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Григорянц О.І., представник, дов від 22 лютого 2010 року

від відповідача ОСОБА_5, представник, дов від 02 квітня 2008 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 699874,56 грн., пеню 8409,40 грн., 3% річних - 1178,77 грн.

До поданого позову, позивачем було долучено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на рахунок № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП банк» м. Київ, МФО 300528, ІІН НОМЕР_1, який належить відповідачу.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 лютого 2010 року у справі № 2-22/1019-2010 заяву ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу задоволено частково, вжито заходи з забезпечення позову, накладений арешт на грошові кошти, які належать Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП банк» м. Київ, МФО 300528, в сумі 709462,73 грн.

25 лютого 2010 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 731124,48 грн., у тому числі: заборгованість за поставлений товар 699874,65 грн., пеня 16271,10 грн., 3% річних 2381,08 грн., інфляційні збитки 12597,74 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

16 березня 2010 року до суду надійшла заява відповідача у справі про скасування заходів до забезпечення позову, вижити ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 лютого 2010 року, мотивуючі подану заяву тим, що відповідачем сплачено у повному обсязі суму основного боргу.

В судовому засідання позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 71934,22 грн., у тому числі: пеня 21995,58 грн., 3% річних 3210,10 грн., збитки від інфляції 25895,35 грн., мотивуючі вказану заяву тим, що 09 березня 2010 року відповідачем було сплачено 10000,00 грн. та 13 березня 2010 року відповідачем було сплачено 689874,56 грн., тобто, у повному обсязі погашено суму основного боргу.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Крім того, 18 березня 2010 року до суду надійшла заява відповідача у справі про зменшення суми пені, яка заявлена позивачем до стягнення, з огляду на приписи ст. 233 Господарського кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

19 жовтня 2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі продажу № 47/09, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених даним договором, передавати у власність покупця алкогольну та/або безалкогольну продукцію, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Пунктами 4.1.-4.4. договору встановлено, що ціна на товар визначається та вказується в накладних продавця, які підписуються сторонами; сума договору складається з сум вартості партій товарів, проданих продавцем покупцю протягом строку дії даного договору; покупець зобовязується протягом 30 календарних днів з дня поставки заплатити повну вартість переданого йому товару; розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, загальною вартістю 699874,65 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наявними в матеріалах справи, а.с. 13-24.

Факт отримання відповідачем товару, поставленого позивачем, підтверджується, зокрема, копіями довіреностей на отримання товарно матеріальних цінностей, наявними у справі, а.с. 24-28.

Але, відповідач не сплатив вартість поставленого позивачем товару, у звязку з чим сума основного боргу відповідача на момент звернення позивача з даним позовом до суду склала 699874,65 грн.

Так, під час розгляду даної справи відповідач надав суду докази погашення суми основного боргу у повному обсязі.

Як вказувалось раніше, в судовому засіданні позивач зменшив розмір позовних вимог, мотивуючі вказану заяву тим, що 09 березня 2010 року відповідачем було сплачено 10000,00 грн. та 13 березня 2010 року відповідачем було сплачено 689874,56 грн., тобто, у повному обсязі погашено суму основного боргу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 71934,22 грн., у тому числі: пеня 21995,58 грн., 3% річних 3210,10 грн., збитки від інфляції 25895,35 грн.

Суд звертає увагу на те, що підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало порушення відповідачем грошових зобовязань з оплати поставленого товару, враховуючи той факт, що суму основного боргу було сплачено відповідачем вже після звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

16 березня 2010 року до суду надійшла заява відповідача у справі про скасування заходів до забезпечення позову, вижити ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 лютого 2010 року, мотивуючі подану заяву тим, що відповідачем сплачено у повному обсязі суму основного боргу.

Так, заходи до забезпечення даного позову, були вжиті судом за заявою позивача з метою запобігання ускладненню виконання рішення суду у разі обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи той факт, що відповідачем під час розгляду даної справи було у повному обсязі оплачено суму основного боргу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 лютого 2010 року.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання в порядку ст. 233 Господарського кодексу України, про зменшення розміру нарахованої пені.

Так, згідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд підкреслює, що зменшення розміру штрафних санкцій можливе за умови наявності обставин, які мають винятковий характер, але, враховуючи те, що саме невиконання з боку відповідача своїх зобовязань призвело до звернення позивача з позовом до суду, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування приписів ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з чим заява відповідача не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 68, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, рахунок № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, ІІН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» (м. Київ, вул. Копиленка, 3, к. 7; 04071, м. Київ, вул. Набережно Лугова, 9, рахунок № 26008005925801 в АТ «Сведбанк» (публічне), м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 33786166) 71934,22 грн., у тому числі: пеня 21995,58 грн., 3% річних 3210,10 грн., збитки від інфляції 25895,35 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, рахунок № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, ІІН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» (м. Київ, вул. Копиленка, 3, к. 7; 04071, м. Київ, вул. Набережно Лугова, 9, рахунок № 26008005925801 в АТ «Сведбанк» (публічне), м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 33786166) 7311,25 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, рахунок № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, ІІН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Агрофірма «Золота Балка» (м. Київ, вул. Копиленка, 3, к. 7; 04071, м. Київ, вул. Набережно Лугова, 9, рахунок № 26008005925801 в АТ «Сведбанк» (публічне), м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 33786166) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Скасувати заходи до забезпечення позову, у вигляді арешту, накладеного на грошові кошти, які належать відповідачу задоволено частково, вжито заходи з забезпечення позову, накладений арешт на грошові кошти, які належать Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП банк» м. Київ, МФО 300528, в сумі 709462,73 грн., вжиті ухвалою Господарського суду АР Крим від 15 лютого 2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.