Постанова № 10319893, 16.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.03.2010Справа №2-27/7366-2006А За позовом Дочірнього підприємства “Центральна міська аптека №240” ТОВ “республіканська компанія “Крим – Фармація”, м. Євпаторія.

До відповідача: ДПІ в м. Євпаторія, м. Євпаторія.

Третя особа ТОВ Республіканська компанія «Крим – фармація» (АРК, м. Сімферополь, вул. Речна,12)

Про скасування податкових повідомлень-рішень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Мірошниченко Н. О.

представники:

Від позивача – Чукаткіна Т. В., дов. у справі.

Від відповідача – Григор’єв І.О., дор. у справі.

Третя особа – Баринова, дор. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень відповідача №0001142303/0 від 31.03.2005 р., №0001142303/1 від 25.04.2005 р., №0001142303/2 про застосування фінансових санкцій у розмірі 21054,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправильне застосування відповідачем аб.22 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі чого позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача є протиправними.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідно надіслати матеріали справи до ТОВ “Кримське експертне бюро” для проведення судово – бухгалтерської експертизи.

В зв’язку з вказаним, ухвалою ГС АР Крим від 01.06.2006 р. провадження по справі було зупинено та матеріали справи було направлено до експертної установи для проведення судової експертизи.

Матеріали справи були повернені від експертної установи з висновком №74/06 судово – економічної експертизи.

При таких обставинах справи, суд ухвалою від 17.04.2007 р.провадження по справі поновив.

Відповідачем по справі було заявлено клопотання про заміну відповідача по справі – Євпаторійську ОДПІ на її правонаступника – ДПІ в м. Євпаторія. Вказане обґрунтовував тим, що відповідно до наказу ДПА в АР Крим №92 від 02.03.2006 р. в наслідок реорганізації Євпаторійської ОДПІ було створено ДПІ в м. Євпаторія, яка є правонаступником Євпаторійської ОДПІ.

Суд дійшов висновку вказане клопотання задовольнити та ухвалою від 11.06.2007 р. замінив відповідача по справі - Євпаторійську ОДПІ на її правонаступника – ДПІ в м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2/40.

Відповідач у поясненнях на висновок експертизи №74/06 від 02.04.2007 р. повідомив про те, що вважає висновки Євпаторійської ОДПІ, зроблені в акті перевірки №108/23-1/31670215 від 31.03.2005 р., правомірними та такими, що підтверджуються первинними документами бухгалтерської і податкової звітності позивача.

Позивач клопотання від 11.06.2007 р. просив призначити по справі товарознавчу експертизу, оскільки вважав, що для вирішення справи по суті необхідно з’ясувати, чи відповідає класифікація фармацефтичних товарів, проведена провізором - аналітиком позивача Заховаєвою А. С. вимогам п. 22 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та клопотання позивача, суд дійшов висновку про те, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідно надіслати матеріали справи до Кримського науково – дослідного інституту судових експертиз, м. Сімферополь, вул.. Чехова, 55А, в зв’язку з чим ухвалою ГС АР Крим від 11.06.2007 р. провадження по справі було зупинено.

Від експертної установи матеріали справи були повернені з повідомленням про неможливість дачі висновку.

В зв’язку з вказаним, суд ухвалою від 15.11.2007 р. провадження по справі поновив.

Ухвалою ГС АРК від 03.12.2007р. провадження по справі було знов зупинено та було призначено судово – товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному фармакологічному центру Міністерства охорони здоров’я України, 01042, м. Київ, вул.. Чигорина, 18.

Від експертної установи матеріали справи були повернені з висновком №1 судово – товарознавчої експертизи.

Беручи до уваги, що підстави які слугували для зупинення провадження по справі відпали, суд ухвалою від 03.09.2008 р. поновив провадження по справі.

Суд беручи до уваги матеріали справи, вирішив залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – продавця товару, які реалізовувались позивачем по пільговому патенту, а за думкою відповідача повинні були реалізовуватись з придбанням обичного патенту – ТОВ Республіканська компанія «Крим – фармація» (АРК, м. Сімферополь, вул. Речна,12).

Суд ухвалою ГС АРК від 11.12.2008 р. знов зупинив провадження по справі та призначив судово – товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Державному фармакологічному центру Міністерства охорони здоров’я України, 01042, м. Київ, вул.. Чигорина, 18.

Незважаючи на неодноразові звернення суду, експертною установою так і не було надано інформацію про результати проведення експертизи.

З урахуванням вказаного, суд ухвалою від 22.02.2010 р. поновив провадження по справі.

Позивач заявою від 15.03.2010 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення Євпаторійської ОДПІ АР Крим №0001142303/0 від 31.03.2005 р., №0001142303/1 від 25.04.2005 р., №0001142303/2 про застосування фінансових санкцій у розмірі 21054,38 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Третя особа надала пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В період з 15.03.2005 р. по 31.03.2005 р. Євпаторійською ОДПІ, правонаступником якої є відповідач у справі, була проведена документальна перевірка з питання дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період діяльності з 01 січня 2004 р. по 31 грудня 2004 р.

За результатами перевірки відповідачем було, зокрема, встановлено порушення ДП«ЦМА № 240» вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення роздрібної торгівлі косметичними та профілактично-косметичними засобами за готівковий розрахунок без придбання відповідного торгового патенту у період з 01 січня 2004 р. по 31 грудня 2004 р. по наступним об’єктам, які належать позивачу:

- аптека № 43, за адресою : м. Євпаторія, вул. Караєва, 4

- аптека № 45, за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 61

- аптека № 198, за адресою: смт. Новоозерне, вул. Героїв Десантників, 2

- аптечний пункт, за адресою: смт. Заозерне, вул. 60 років СРСР, 26

- аптека № 185, за адресою: смт. Мирний, вул. Сирнікова, 18

- аптечний пункт, за адресою м. Євпаторія, вул. Маяковського, 13

- аптечний пункт, за адресою: територія санаторію «Прометей».

За результати перевірки складено Акт № 108/23-1/31670215 від 31 березня 2005 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001142303/0 від 31 березня 2005 р., яким до ДП «ЦМА №240» були застосовані фінансові санкції в подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності в сумі 21054,38 грн. згідно з п. 1 ст. 3, аб. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ДП «ЦМА №240» 05 квітня 2005 р. оскаржило його в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції.

Рішенням Євпаторійської ОДПІ від 22 квітня 2005 р. № 3792/10/23-3 у задоволенні первинної скарги позивача відмовлено та 25 квітня 2005 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001142303/1, яким ДП «ЦМА № 240» визначене податкове зобов’язання по фінансовим санкціям в розмірі 21054,38 грн.

28 квітня 2005 р. ДП «ЦМА № 240» звернулося з повторною скаргою на рішення Євпаторійської ОДПІ від 22 квітня 2005 р. № 3792/10/23-3 до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №981/10/25-007 (3701/7/25-007) від 16 травня 2005 р. строк розгляду скарги продовжений до 30червня 2005 р.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №1306/10/25-007 від 29 червня 2005 р. про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ № 0001142303/0 від 31 березня 2005 р. та рішення Євпаторійської ОДПІ № 3792/10/23-3 від 22 квітня 2005р., а скаргу позивача – без задоволення.

12 липня 2005 р. Євпаторійською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001142303/2, яким позивачу визначене податкове зобов’язання на суму 21054,38 грн. (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування).

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» на відповідача покладено, зокрема, виконання функцій щодо здійснення контролю за наявністю торгових патентів.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що за своєю правовою природою застосовані відповідачем до підприємства санкції за порушення законодавства про патентування на підставі ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» є адміністративно-господарськими санкціями, які за ст. 238 Господарського кодексу України є мірою організаційно-правового або майнового характеру, спрямованою на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, яка може бути застосована до суб’єктів господарювання вповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Зокрема, адміністративно-господарський штраф – це один з видів адміністративно-господарських санкцій, що представляє собою грошову суму, що сплачує суб’єкт господарювання у відповідний бюджет у випадку порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 239, 241 Господарського кодексу України).

Така форма акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення-рішення, яка була застосована відповідачем, передбачена в Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби України, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 268/5459, але як вбачається з неї, її розроблено на виконання та відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в свою чергу, є спеціальним законом із питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких передбачає Закон України «Про систему оподаткування», а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, а податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», а також зі сплати штрафних санкцій за порушення саме податкового законодавства, отже в відповідача не було підстав для винесення саме податкових повідомлень-рішень для визначення позивачу санкцій за порушення законодавства про патентування, які за своєю правовою природою не є санкціями за порушення податкового законодавства, відповідно, відповідач протиправно визначив їх як податкове зобов’язання.

Загальні підстави господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин визначено у ст. 218 Господарського кодексу України, а саме це вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, елементами якого є: протиправна поведінки суб’єкта господарювання, шкідливі наслідки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина правопорушника.

Таким чином, лише за наявності усіх ознак складу правопорушення можливо притягнення особи до відповідальності.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилався на те, що у спірний період він здійснював торговельну діяльність виключно товарами, торгівля якими може здійснюватися на підставі пільгового торгового патенту, посилаючись зокрема на класифікацію, яку було здійснено на підставі аб. 22 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» провізором-аналітиком ДП «ЦМА № 240» Заховаєвою А.С.

Щодо доводів відповідача, який стверджував, що штрафні санкції, передбачені аб.4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме штраф в подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності з відповідним порушенням було обґрунтовано застосовано до позивача, суд перевірив їх, та не вбачає, що таке твердження підтверджується матеріалами справи.

Відповідна санкція застосовується до суб’єктів господарювання у разі здійснення операцій, передбачених Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» без одержання відповідних торгових патентів.

Згідно аб. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Підставою для притягнення до відповідальності за аб. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» є порушення вимог ст. 3 зазначеного закону, згідно якій патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток, а під пунктами продажу - магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб’єктам підприємницької діяльності— фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі— ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі, коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ЦМА № 240» у спірний період з 01 січня 2004 р. по 31 грудня 2004 р. здійснювало роздрібну торгівлю через такі об’єкти:

- аптека № 43, за адресою: м. Євпаторія, вул. Караєва, 4

- аптека № 45, за адресою: м. Євпаторія, вул. Революції, 61

- аптека № 198, за адресою: смт. Новоозерне, вул. Героїв Десантників, 2

- аптечний пункт, за адресою: смт. Заозерне, вул. 60 років СРСР, 26

- аптека № 185, за адресою: смт. Мирний, вул. Сирнікова, 18

- аптечний пункт, за адресою м. Євпаторія, вул. Маяковського, 13

- аптечний пункт, за адресою: територія санаторію «Прометей».

Для здійснення торгівлі в 2004 р. позивачем придбавалися пільгові торгові патенти на кожний з зазначених структурних підрозділів.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що пільговий торговий патент не дає права на здійснення торговельної діяльності товарами, які не зазначені у ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що передбачено в аб. 28 ч. 6 ст. 3 цього Закону. Суд погоджується з цим твердженням відповідача. В той же час, відповідач наполягає на тому, що вищезазначені структурні підрозділи позивача у спірний період здійснювали торгівлю товарами, які є не є лікарськими засобами, перелік відповідних товарів наведено відповідачем у додатку № 4 до Акту документальної перевірки дотримання вимог податкового а валютного законодавства ДП «ЦМА № 240» № 108/23-1/31670215 від 31 березня 2005 р., зокрема, до таких товарів, торгівлю яким не можна здійснювати на підставі пільгового патенту, відповідач відносить гелі «Синяк-off», «Гірудовен», «Спасатель» «Пантенол», термометри, тощо, усього 495 найменувань, так як вважає, що вони є не лікарськими, а косметичними та профілактично косметичними засобами, але ці доводи відповідача не підтверджуються належними доказами.

Призначена у справі судова економічна експертиза у висновку № 74/06 від 02 квітня 2007 р. підтвердила на підставі даних бухгалтерського обліку ДП «ЦМА № 240» висновки відповідача щодо здійснення структурними підрозділами ДП «ЦМА № 240» торгівлі відповідними товарами. В той же час, експерт наголошує, що висновок про обґрунтованість висновків відповідача залежить від того, чи належать відповідні товари до переліку, встановленого п. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності, чи – ні.

Під час проведення цієї експертизи експерт посилається на проведений провізором-аналітиком ДП «ЦМА № 240» Заховаєвою А.С. аналіз доцільності медичного використання відповідних товарів за їх хімічним складом згідно з класифікацією відповідно до видів, які визначені у ч. 6 ст. 3 Закону України «По патентування деяких видів підприємницької діяльності», згідно якому усі товари були включені провізором-аналітиком до переліку товарів, торгівля якими дозволена з використанням пільгового торгового патенту.

З урахуванням цього, експертом зроблено висновок, що висновки перевіряючих Євпаторійської ОДПІ, які викладені в акті перевірки № 108/23-1/31670215 від 31 березня 2005 р. «Про результати документально перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2004 р. по 31 грудня 2004 р.» підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «ЦМА № 240», якщо суд визнає класифікацію фармацевтичних товарів, проведену провізором-аналітиком ДП «ЦМА № 240» Заховаєвою А.С як таку. що відповідає дійсності й навпаки, якщо суд визнає цю класифікацію такою, що не відповідає дійсності.

Порядок отримання та умови використання пільгового торгового патенту визначено у ч.6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Так, відповідно до аб. 22 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).

Цей перелік є вичерпним, в той же час, системне тлумачення аб. 22 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» дозволяє зробити висновок, що перелік товарів, торгівлю якими можна здійснювати на підставі пільгового патенту є набагато ширшим ніж той, під якими Закон України «Про лікарські засоби» розуміє готові лікарські засоби та лікарські засоби.

Так, у розумінні аб. 2 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби- це речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму. До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.

Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначаючі готові лікарські засоби, в свою чергу включає до них також предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя, а також вносить до переліку крім готових лікарських засобів також вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).

На цю обставину також звертає увагу суду експерт у висновку № 74/06 від 02 квітня 2007 р.

За таких обставин, суд не може погодитися з твердженнями відповідача про необхідність ототожнення лікарських засобів, на які поширюється Закон України «Про лікарські засоби» з переліком товарів, торгівлю якими можна здійснювати на підставі пільгового патенту, адже останній є набагато ширшим.

Для з’ясування питання щодо правильності класифікації фармацевтичних товарів, яку було здійснено провізором-аналітиком ДП «ЦМА № 240» Заховаєвою А.С., а саме щодо обґрунтованості віднесення товарів, які містяться у додатку № 4 до акту документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «ЦМА №240» № 108/23-1/31670215 від 31 березня 2005 р. судом призначалися товарознавча та додаткова товарознавча експертизи.

У висновку Державного фармакологічного центру № 1 експертом наголошується, що в процесі аналізу реєстру засобів, які реалізуються аптечними установами ДП «ЦМА № 240», представленому у додатку № 4 до акту документальної перевірки, ним було визначено, що згідно Державному реєстру лікарських засобів, препарати під назвами «Спасатель» та «Пантенол» зареєстровані до застосування як лікарські засоби.

Щодо інших товарів, експерт зазначив, що станом на 07 серпня 29008 р. вони не зареєстровані в України до застосування та не містяться у Державному реєстрі лікарських засобів.

Суд на підстав аналізу цього експертного висновку та матеріалів справи в порядку ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якій висновок експерта для суду не є обов’язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі, вважає за потрібне наголосити таке.

Судом приймаються висновки експерта щодо того, що препарати під назвами «Спасатель» та «Пантенол» включено до Державного реєстру лікарських засобів, адже це підтверджується доданим до Висновку витягом з відповідного реєстру, в той же час, державний реєстр лікарських засобів України– це нормативний документ, який містить відомості лише про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці, при цьому про лікарські засоби як їх розуміє Закон України «Про лікарські засоби», що випливає зі змісту ст.ст.2, 9 Закону України «Про лікарські засоби».

Щодо переліку товарів, торгівлю якими можна здійснювати на пільговому торговому патенті, то як вже наголошувалося вище, він є набагато ширшим, з урахуванням цього, суд бере до уваги цей висновок лише частково. Зокрема суд вважає за потрібне зауважити, що аб. 22 ч.6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» окремо називає серед товарів, торгівлю якими можна здійснювати на пільговому патенті, такі товари як, наприклад зубні пасти та порошки (Гірудодент, Лакалут), термометри, тощо, які застосовуються в медичній практиці, але не належать до лікарських засобів та не підлягають включенню до Державного реєстру лікарських засобів, відповідно, вони протиправно виключаються відповідачем з переліку товарів, торгівлю якими можна здійснювати на пільговому торговому патенті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновок № 1 Державного фармакологічного центру не спростовує класифікацію фармацевтичних товарів, яку було здійснено провізором-аналітиком ДП «ЦМА № 240» Заховаєвою А.С., в той же час свідчить про необґрунтованість заперечень відповідача щодо таких товарів як «Пантенол» та «Спасатель», так як їх включено до Державного реєстру лікарських засобів України й торгівлю ними безумовно можна здійснювати на підставі пільгового торгового патенту, що, в свою чергу, свідчить про неможливість прийняття в якості безперечного доказу порушення позивачем законодавства про патентування переліку товарів, який міститься у додатку № 4 до акту перевірки № 108/23-1/31670215 від 31 березня 2005 р., на який посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Відповідач правомірність винесення спірних податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення – рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0001142303/0 від 31.03.2005 р., №0001142303/1 від 25.04.2005 р., №0001142303/2 про застосування фінансових санкцій у розмірі 21054,38 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Центральна міська аптека №240” ТОВ “республіканська компанія “Крим – Фармація”, м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, б. 86, ( р/р 26043485108960 в ЄФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Євпаторія, МФО 324076, ЗКПО 31670215 ) 3, 40 гривень держмита, сплачено на підставі платіжнього доручення №143 від 23.03.2006 р.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.