ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
18.03.2010Справа №2-22/638-2010 За позовом – Первинної профспілкової організації Луганської митниці Ю – 1352, 91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34а
до відповідача – Спеціалізованого санаторію профілакторію «Політ», смт Новий Світ, вул. Голіцина, 1
про стягнення 8816,00 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача – не з'явився
від відповідача – не з'явився
Обставини справи:
Позивач – Первинна профспілкова організація Луганської митниці Ю – 1352 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою дов відповідача - Спеціалізованого санаторію профілакторію «Політ», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8816,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, після проведення позивачем передоплати вартості курортних послуг в сумі 8816,00 грн. в рамках договору на надання курортних послуг від 03 червня 2009 року, у зв’язку з неприбуттям відпочиваючих до санаторію, не здійснив повернення позивачу 8816,00 грн. оплати не споживаних курортних послуг.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд –
встановив:
03 червня 2009 року між позивачем (організація) та відповідачем (база розміщення) був укладений договір № 1 на 2009 рік, відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору є надання базою розміщення курортних послуг.
Відповідно до п. 2.2. договору, передоплата відпочинку проводиться шляхом 100% передоплати до заїзду.
Згідно до п. 2.6., строки заїздів та вартість відпочинку визначаються згідно додатку № 1, а.с. 6, яким, в свою чергу, визначена вартість відпочинку як 8816,00 грн.
Пунктом 6.1. встановлено, що початок дії договору – з моменту підписання; закінчення – 31 грудня 2009 року.
03 червня 2009 року відповідачем позивачу був виставлений рахунок – фактура № СФ – 0000001 на суму 8816,00 грн., а.с. 8.
Позивач, платіжним дорученням № 136 від 09 червня 2009 року, а.с. 9, здійснив 100% передоплату вартості курортних послуг, у розмірі 8816,00 грн.
Як зазначив позивач, відпочиваючий не зміг прибути у обумовлену дату заїзду до санаторію у зв’язку зі службовою необхідністю, чим повідомив відповідача листом вих. № 1141 від 06 липня 2009 року, а.с. 11, у зв’язку з чим позивач листом вих. № 11-44-ПФ від 13 липня 2009 року, а.с. 10, звернувся до відповідача з вимогою розглянути питання про повернення здійсненої позивачем передоплати в сумі 8816,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення позивачу отриманих коштів в сумі 8816,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Як вказувалось раніше, позивач листом вих. № 11-44-ПФ від 13 липня 2009 року, а.с. 10, звернувся до відповідача з вимогою розглянути питання про повернення здійсненої позивачем передоплати в сумі 8816,00 грн., але відповідачем кошти повернути ті не були.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були безпідставно отримані грошові кошти в сумі 8816,00 грн.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 березня 2010 року.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Спеціалізованого санаторію профілакторію «Політ» (смт Новий Світ, вул. Голіцина, 1, рахунок № 2600133608301 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц – Україна» м. Київ, МФО 300120, ЄДРПОУ 23192568) на користь Первинної профспілкової організації Луганської митниці Ю – 1352 (91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34а, рахунок № 26004301138210 Луганського місцевого відділення 7511 Ощадбанку м. Луганськ, МФО 364393, ЄДРПОУ 34791931) 8816,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.
3. Стягнути з Спеціалізованого санаторію профілакторію «Політ» (смт Новий Світ, вул. Голіцина, 1, рахунок № 2600133608301 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц – Україна» м. Київ, МФО 300120, ЄДРПОУ 23192568) на користь Первинної профспілкової організації Луганської митниці Ю – 1352 (91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34а, рахунок № 26004301138210 Луганського місцевого відділення 7511 Ощадбанку м. Луганськ, МФО 364393, ЄДРПОУ 34791931) 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Спеціалізованого санаторію профілакторію «Політ» (смт Новий Світ, вул. Голіцина, 1, рахунок № 2600133608301 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц – Україна» м. Київ, МФО 300120, ЄДРПОУ 23192568) на користь Первинної профспілкової організації Луганської митниці Ю – 1352 (91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34а, рахунок № 26004301138210 Луганського місцевого відділення 7511 Ощадбанку м. Луганськ, МФО 364393, ЄДРПОУ 34791931) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Судове рішення № 10319876, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 638-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: