Рішення № 10319874, 18.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2010Справа №2-22/639-2010 За позовом – КРП «ВП ВКГ м. Феодосія», м. Феодосія, вул. Земська, 8

до відповідача – ТОВ Виробничо – комерційне об’єднання «Інмо», м. Феодосія, провулок Колхозний, 2, кв. 54

про стягнення 1916,86 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ Виробничо – комерційне об’єднання «Інмо», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1916,86 грн., у тому числі: сума основного боргу – 1606,32 грн., пеню – 218,08 грн., збитки від інфляції – 67,80 грн., 3% річних – 24,66 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача зобов’язань з оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором № 272/06 від 06 грудня 2006 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Згідно договору № 272/06 від 06 грудня 2006 року позивач надає послуги з комунального водопостачання і водовідведення відповідачу, який зобов'язався своєчасно оплачувати ці послуги та виконувати зобов'язання, передбачені договором.

Так, на підставі п.3 договору абоненти самостійно проводять щомісячні платежі згідно виставленому рахунку в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Але, як вказує позивач, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, призвело до утворення заборгованості за надані послуги у розмірі 1606,32 грн. за період з 01 листопада 2008 року по 01 грудня 2009 року.

Листом № 21 від 05 січня 2010 року позивач направив відповідачу акти звірки розрахунків.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1606,32 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 218,08 грн., збитки від інфляції – 67,80 грн., 3% річних – 24,66 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 14.1. договору за затримку розрахунків абонент оплачує водоканалу за кожен день прострочки пеню, яка нараховується від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який оплачується пеня, але, не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ Виробничо – комерційне об’єднання «Інмо» (м. Феодосія, провулок Колхозний, 2, кв. 54, рахунок № 26006010076702 в ОКБ м. Феодосія, МФО 324783, ЄДРПОУ 16326880) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» Феодосійське відділення, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) заборгованість в сумі 1916,86 грн., у тому числі: сума основного боргу – 1606,32 грн., пеню – 218,08 грн., збитки від інфляції – 67,80 грн., 3% річних – 24,66 грн.

3.          Стягнути з ТОВ Виробничо – комерційне об’єднання «Інмо» (м. Феодосія, провулок Колхозний, 2, кв. 54, рахунок № 26006010076702 в ОКБ м. Феодосія, МФО 324783, ЄДРПОУ 16326880) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» Феодосійське відділення, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ Виробничо – комерційне об’єднання «Інмо» (м. Феодосія, провулок Колхозний, 2, кв. 54, рахунок № 26006010076702 в ОКБ м. Феодосія, МФО 324783, ЄДРПОУ 16326880) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000525514741 АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» Феодосійське відділення, МФО 324010, ЄДРПОУ 03348086) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.