Рішення № 10319871, 15.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2010Справа №2-24/4509-2009 За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Меценат"( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 А)

до відповідача - Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради ( 98650, АР Крим, смт. Масандра, м. Ялта, вул. Стахановська, 21)

про стягнення 259 198,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Звєрєв С.В. – директор, паспорт ЕЕ 094087 від 12.10.1999р., Карпенко О.В. – представник, довіреність у справі, паспорт ЕС 859436 від 30.10.1998р.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Меценат" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради про стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Меценат" суми заборгованості за виконані у лютому 2009 року роботи на суму 136598,40 грн., суми заборгованості за виконані у березні 2009 року роботи на суму122600,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 2591,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору підряду № 5 від 15.09.2008р. на виконання робіт з будівництва каналізації в с. Нікіта Масандрівської селищної ради та додаткової угоди до нього №1 від 16.12.2008р., якою дія первинного договору була продовжена до 31 грудня 2009 року, відповідачем не підписані акти виконаних робіт та не оплачені виконані Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" підрядні роботи.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05 жовтня 2009 р. до тексту попередньої ухвали внесено виправлення у порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України, а саме: вказано вірне найменування та адресу експертної установи, якій доручено проведення експертизи.

03 листопада 2009 року до Господарського суду АР Крим від Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим» повернуті матеріали контрольної справи № 2-24/4509-2009 на підставі відсутності у штаті експертної установи спеціаліста у галузі будівельно-технічної експертизи та неможливості проведення такого роду експертизи у зв’язку з цим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04 листопада 2009 р. провадження по справі поновлено та розгляд справи призначено у судовому засіданні з викликом представників сторін, у зв’язку з необхідністю визначення експертної установи, якій повинно бути доручено проведення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 листопада 2009 р. проведення будівельно-технічної експертизи по справі було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, к.20).

23 грудня 2009 року до Господарського суду АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» експертною установою повернуті матеріали контрольної справи № 2-24/4509-2009 з висновком експерта № 150/09 від 21 грудня 2009 року.

У зв’язку з виникненням питань у сторін щодо висновку експерту, судом ухвалою від 26.01.2010 р. для надання пояснень було викликано експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» Котова Е.Т.

26 січня 2010 року від позивача надійшла заява про уточнення суми позову, відповідно до якої Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Меценат" просить стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради на користь позивача заборгованість за виконані у лютому 2009 року роботи на суму 137752,80 грн., стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради на користь позивача заборгованість за виконані у березні 2009 року роботи на суму 122600,40 грн., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 2603,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн., стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради на користь позивача витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Збільшені позовні вимоги були прийняті судом до розгляду ухвалою від 26.01.2010 р.

Відповідач проти позовних вимог та висновку експерту заперечує. Так, відповідач посилається на те, що в актах приймання – передачі виконаних робіт за лютий 2009 р. та березень 2009 р. позивачем були включені роботи не передбачені кошторисом. Також відповідач вважає, що вартість деяких робіт, відображених у акті значно завищена. Щодо висновку експерту, то у даному випадку відповідач посилається на те, що експертом не було дано відповіді на питання, чи проводилось приймання виконаних робіт відповідно діючих правил. Також відповідач посилається на те, що роботи не передбачені кошторисом ним були виключені, проте це не було враховано експертом. Також відповідач зазначає, що кваліфікація експерта не відповідає проведеним дослідженням, а таблиці, що були складені експертом не відповідають типовій формі, затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 21 червня 2002 року N 237/5.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

15.09.2008 р. між Виконавчим комітетом Масандрівської селищної Ради (Замовник) та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" (Генпідрядник) був укладений договір підряду № 5 (а.с. 50-53, том 1).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт: Будівництво каналізації в с. Нікіта Масандрівської сільради м. Ялта.

Загальна вартість робіт відповідно проектно – кошторисної документації та договірної ціни, з урахуванням ПДВ, складає 1159003, 20 грн.

Строки виконання робіт визначені п. 2.1 договору та становлять з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р.

Додатковою угодою № 1 від 16.12.2008 р. до договору сторони погодили збільшити строки виконання робіт до 31.12.2009 р. (а.с.54, том 1).

Договірна ціна робіт є динамічною та складає 1159003,20 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 договору здача – приймання виконаних робіт оформлюється актом форми КБ-2в та КБ-3, підписується сторонами протягом 3-х днів та сплачується Замовником у 3-х денний строк після підписання акту.

Вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначається по всім складовим вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, у тому числі вартість прямих витрат визначається у наступному порядку: відповідно ДБН 1.1-1-00, кошти на покриття загально виробничих витрат визначаються у наступному порядку: заробітна плата, відрахування на соціальні заходи у відповідності з законодавством, витрати на відрядження, інші статті загально виробничих витрат (п. 12.7 Договору).

Позивач посилається на те, що на виконання умов Договору ним виконано робіт на загальну суму 259198,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт № 4 за лютий 2009 р. на суму 136598,40 грн. та № 5 за березень 2009 р. на суму 122600,40 грн. (а.с.8-14.21-24, том 1).

Супровідними листами № 20 від 11.03.2009 р. та № 27 від 31.03.2009 р. позивачем на адресу відповідача були відправлені зазначені акти та довідки про вартість виконаних робіт до них для погодження та підписання, а також рахунки на сплату вартості виконаних робіт. Проте відповідач відмовився від підписання зазначених актів, мотивуючи відмову завищенням об’ємів виконаних робіт, виконанням робіт, не передбачених кошторисом.

У зв’язку з виникненням розбіжностей між сторонами щодо встановлення об’єму фактично виконаних робіт у лютому 2009 р. та у березні 2009 р. та їх вартості, суд на підставі ст. 41 ГПК України призначив по справі судову будівельно – технічну експертизу, проведення якої доручив ТОВ «Кримське експертне бюро».

На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання: 1.) Чи відповідає об’єм фактично виконаних робіт Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" за лютий 2009 року за Договором підряду № 5 від 15.09.2008р. їх вартості, визначеній в акті виконаних робіт форми КБ-2в № 4 від 10 березня 2009 року, яким є розмір фактично виконаних Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" робіт за лютий 2009 року за Договором підряду № 5 від 15.09.2008р. та їх вартість? 2.) Чи відповідає об’єм фактично виконаних робіт Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" за березень 2009 року за Договором підряду № 5 від 15.09.2008р. їх вартості, визначеній в акті виконаних робіт форми КБ-2в № 5 від 30 березня 2009 року, представленому для сплати Виконавчому комітету Масандрівської селищної Ради ? 3.) Чи відповідають акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за лютий та березень 2009 року, яким є розмір фактично виконаних Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Меценат" робіт за березень 2009 року за Договором підряду № 5 від 15.09.2008р. та їх вартість?

23 грудня 2009 року до Господарського суду АР Крим від експертної установи надійшли матеріали контрольної справи та висновок № 150/09 судової будівельно – технічної експертизи по справі з копіями відповідно до кількості сторін по справі.

Судової експертизою було встановлено, що фактично каналізація в смт. Нікіта діє, проте не прийнята у експлуатацію. Вартість виконаних підрядних робіт позивачем за лютий та березень 2009 р. по даним актів по формі № КБ-2в та по даним Довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3 в цінах 2008 р. рівні. Так, експертизою встановлено, що об’єм фактично виконаних робіт позивачем за лютий 2009 р. по договору № 5 від 15.09.2008 р. не відповідає їх вартості, визначеній у акті виконаних робіт по формі КБ -2в № 4 від 10.03.2009 р., розмір фактично виконаних робіт позивачем за лютий 2009 р. по договору підряду від 15.09.2008 р. та їх вартості в цінах 2008 р. складає 137752,80 грн., об’єм робіт по вартості занижений на 1154,40 грн. Об’єм фактично виконаних робіт позивачем за березень 2009 р. по договору № 5 від 15.09.2008 р. відповідає їх вартості в цінах 2008 р., визначені в акті виконаних робіт по формі № КБ -2в на суму 122600,40 грн. Акти виконаних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість витканих робіт по формі № КБ-3 за лютий не відповідають, за березень 2009 р. – відповідають, розмір фактично виконаних робіт позивачем робіт за лютий та березень 2009 р. в цінах 208 р. складає 260353,20 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні представником відповідача були надані заперечення на висновок експертизи.

Так, відповідач зазначає, що експертом не було надано висновку щодо питання чи приймались виконані роботи відповідно діючих правил. Також відповідач посилається на те, що ним були виключені витрати на роботи, не передбачені кошторисом, а саме: розробка скального грунту, витрати на відрядження, освідчення грунтів. Також відповідач вважає, що експерт при проведенні дослідження перевисів свої повноваження а саме, відповідно п. 2.28 «Правил організаційних, методичних, тактичних підстав проведення судових експертиз» дослідження актів виконаних робіт відноситься до економічної експертизи та відповідно «Переліку основних судових експертиз» потребує кваліфікацію експерту з індексом спеціальності 11.1 та 11.3. Також відповідач посилається на те, що при складенні експертом таблиць № 1 та № 2, які є додатком до експертизи, останні не відповідають типовій формі, затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 21 червня 2002 року N 237/5.

Розглянувши заперечення відповідача, заслухавши пояснення експерта з цього приводу, який був викликаний у судове засідання, суд зазначає наступне.

Питання щодо встановлення чи приймались виконані роботи відповідно діючих правил на вирішення судової експертизи судом не ставились. З цього суд зазначає, що зазначене питання буде вирішено судом при розгляді справи.

Щодо заперечень відповідача про включення позивачем до актів витрат на роботи, не передбачені кошторисом, а саме: розробка скального грунту, витрати на відрядження, освідчення грунтів, судом встановлено, що виконання відповідних робіт - розробка скального грунту, освідчення грунтів, виготовлення тяжкого бетону передбачено відповідними ДБН та СНІП, крім того у судовому засіданні експерт підтвердив, що здійснення таких робіт та їх об’єм, що відображені у актах виконаних робіт, цілком відповідає встановленим ДБН та є необхідними для здійснення подібних робіт.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Отже матеріалами справи та висновком експерту доведено необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених кошторисом.

Щодо заперечень відповідача відносно витрат на відрядження, то суд зазначає, що відповідно до п. 12.7 Договору вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначається по всім складовим вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, у тому числі вартість прямих витрат визначається у наступному порядку: відповідно ДБН 1.1-1-00, кошти на покриття загальновиробничих витрат визначаються у наступному порядку: заробітна плата, відрахування на соціальні заходи у відповідності з законодавством, витрати на відрядження, інші статті загально виробничих витрат.

Щодо посилань відповідача на Правила організаційних, методичних, тактичних підстав проведення судових експертиз, суд зазначає, що Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 затверджена Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питаньпідготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, відповідно до зазначеної інструкції, питання які були поставлені судом на вирішення експертизи віднесені до будівельно – технічної експертизи.

Відповідно до свідоцтва експерта Котова Є.Т. та доповнення до свідоцтва, експерт має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальність 11.2 та 10.6.

Згідно Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 серпня 2005 року N 86/5, яким визначений Перелік основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту, спеціальність 11.2 відноситься до експертиз з дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 10.6- дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.

Отже експерт здійснював експертне дослідження у відповідності із присвоєною йому кваліфікацією.

Щодо складання таблиць № 1 та № 2, які є додатком до експертизи, то останні не відносяться та не можуть вважатися актами за формою КБ -2в та КБ -3, а тому на них не можуть розповсюджуватися вимогинаказу Державного комітету статистики України від 21 червня 2002 року N 237/5.

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта в частині встановлення вартості виконаних робіт за лютий та березень 2009 р. за договором № 5 від 15.09.2008 р. у розмірі 260353,20 грн.

Заперечення відповідача щодо виконання позивачем робіт не визначених кошторисом та виконання робіт у меншому об’ємі, ніж визначено актами, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені заперечення спростовані матеріалами справи та висновками експерту. А отже суд приходить до висновку, що відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для відмови від прийняття виконаних робіт, визначених актами виконаних робіт за лютий та березень 2009 р.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Умовами договору сторони передбачили, що здача – приймання виконаних робіт оформлюється актом форми КБ-2в та КБ-3, підписується сторонами протягом 3-х днів та сплачується Замовником у 3-х денний строк після підписання акту.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту безпідставності відмови відповідача від підписання актів приймання виконаних робіт за лютий та березень 2009 р., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 136598,40 грн. за виконані роботи за лютий 2009 р. та 122600,40 грн. за виконані роботи у березні 2009 р. підлягають задоволенню.

Доказів, що підтверджують зворотне відповідачем до матеріалів справи не надано, в той час як відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Щодо збільшених позовних вимог позивача на стягнення з відповідача 1154,40 грн. вартості виконаних робіт у лютому 2009 р., які не були враховані в акті виконаних робіт за лютий 2009 р., суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги, оскільки акт виконаних робіт на зазначену суму позивачем відповідачу не пред’являвся, рахунок на сплату вказаної суми не виставлявся, з вимогою про сплату зазначеної суми позивач до відповідача не звертався, а отже відсутня підстава для сплати суми у розмірі 1154,40 грн. відповідачем

Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати, понесені позивачем на проведення судової експертизи підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 1001 від 01.07.2009 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 19.08.2009 р., сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 1001 від 01.07.2009 р., підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Меценат".

Суд також зазначає, що 18.02.2010 р. до канцелярії суду від ТОВ «Кримське експертне бюро» надійшов рахунок на сплату наданих експертом у судовому засіданні пояснень на суму 478,00 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.01.2010 р. для надання пояснень у судове засідання був викликаний експерт Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» Котов Е.Т., якого зазначеною ухвалою було зобов’язано надати пояснення з урахуванням запитань відповідача по справі.

Згідно статті 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Відповідно що ст. 48 ГПК України судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

З калькуляції, доданої до рахунку вбачається, що сума , вказана у рахунках складається з витрат на підготовку пояснень – 6 годин, участь у засіданні суду – 2 години, вартість одного експертного часу – 47,80 грн., накладні витрати – 96,00 грн. Доказів понесених витрат на відрядження експерта у зв’язку з його викликом до судового засідання до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що Господарським процесуальним кодексом України прямо передбачено обов’язок судового експерта з’явитися у судове засідання у разі його виклику та надати витребувані письмові пояснення щодо поставлених питань, відшкодування витрат судового експерту на підготовку пояснень не передбачається.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.03.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради ( 98650, АР Крим, смт. Масандра, м. Ялта, вул. Стахановська, 21, ідентифікаційний код 04367513) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Меценат"(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 А; ідентифікаційний код 20707428) 259198,80 грн. заборгованості, 2591,99 грн. державного мита, 234,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1991,13 грн. витрат на проведення судової експертизи.

3.          В частині стягнення 1154,40 грн. у задоволенні позову відмовити.

4.          Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач – 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Меценат"(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 А; ідентифікаційний код 20707428) 79,00 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 1001 від 01.07.2009 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.