Рішення № 10319857, 18.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2010Справа №2-21/874-2010 за позовом Акціонерного банку «Київська Русь», м. Євпаторія

до відповідача Фізичної особи-підприємця Суслова Володимира Павловича, м. Євпаторія

про стягнення 5418,71 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Булдинський Д.А., д/п № 397 від 14.10.2009 р., юрисконсульт;

Від відповідача не з’явився.

Сутність спору: Позивач - Акціонерний банк «Київська Русь» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Суслова Володимира Павловича, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість у розмірі 5418,71 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник позивача з’явився, надав заяву про зменшення позовних вимог, у якій вказує, що в ході проведення звірки розрахунків заборгованості було встановлено, що відповідач сплатив 558,26 грн. Таким чином, з урахуванням погашення боргу станом на 18.03.2010 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4860,45 грн.

Представник відповідача у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2007 р. між Акціонерним банком «Київська Русь» та Фізичною особою підприємцем Сусловим Володимиром Павловичем був укладений кредитний договір № 64-16-07/10/26.

Предметом кредитного договору є надання Банком (позивачем) Позичальникові (відповідачу) грошових коштів (кредиту) у вигляді кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту 70000,00 грн., плата за користування кредитом 22 % річних, на строк до 29 жовтня 2008 р., з фіксованою платою за надання кредиту в розмірі 350,00 грн.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит для поповнення обігових коштів.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 4.1. договору позичальник зобов’язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановленими кредитним договором. Крім того, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку плату за користування кредитом та фіксовану плату за надання кредиту у розмірі, та порядку, що встановлені кредитним договором, що обумовлено пунктом 4.2. договору.

Пункт 7.1. договору передбачає, що початком нарахування плати за користування кредитом є дата списання коштів, вказаних у пункті 1.1 договору, або їх частини з позичкового рахунку.

Відповідно пункту 7.2. договору – плата за користування кредитом нараховується щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця, виходячи з календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

Перерахування Банку плати за користування кредитом в розмірі, встановленому пунктом 1.1. кредитного договору, здійснюється щомісячно в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих відсотків сплачується разом з основною сумою кредиту, що обумовлено пунктом 8.1. договору.

Крім того, згідно з пунктом 8.3. договору – погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку Позичальника на рахунок Банку згідно графіку, що є невід’ємною частиною договору.

Графіком погашення кредиту від 30.10.2007 р. сторони домовилися про наступний графік зниження ліміту кредиту, наданого Позичальнику, згідно до кредитного договору № 64-16-07/10/26 – червень 2008 р. – 10000,00 грн., липень 2008 р. – 20000,00 грн., серпень 2008 р. – 20000,00 грн., вересень 2008 р. – 10000,00 грн., жовтень 2008 р. – 10000,00 грн.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Однак відповідач у порушення умов договору свої договірні зобов’язання виконував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, у зв’язку з чим станом на 22.01.2010 р. у Позичальника склалася заборгованість по кредитному договору в сумі 5418,71 грн., у тому числі: нарахований індекс інфляції – 1954,83 грн., 30 відсотків річних – 3463,88 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У засідання суду 18.03.2010 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у якій вказує, що в ході проведення звірки розрахунків заборгованості було встановлено, що відповідач сплатив 558,26 грн. Таким чином, з урахуванням погашення боргу станом на 18.03.2010 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4860,45 грн.

Як убачається з наданого позивачем акту звіряння заборгованості від 15 березня 2010 р.. підписаного сторонами договору, відповідачем сплачено 558,26 грн. штрафних санкцій. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4860,45 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом не розглядаються вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 558,26 грн. штрафних санкцій.

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 4860,45 грн., оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 564, 549 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 75, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Суслова Володимира Павловича, м. Євпаторія (м. Євпаторія, вул.. Полупанова, 38/162, кв. 16; п/р 2600910304001 СФ АБ «Київська Русь», МФО 384793, код 1965509590, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Акціонерного банку «Київська Русь», м. Євпаторія (м. Євпаторія, пр. Леніна, 50; п/р 2909990203 СФ АБ «Київська Русь», МФО 384793, код 26400754, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за кредитним договором в розмірі 4860,45 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.